Поняття фінансової еквівалентності

Упрактиці фінансових операцій нерідко виникають си­туації, коли треба певні зобов'язання замінити на інші, з більш віддаленим строком платежу (процеси пролонгації, реструк­туризації боргу та ін.); чи поєднати декілька платежів (процеси консолідації та ін.), або навпаки, один платіж поділити на декіль­ка часток (процеси дроблення та ін.). То­му виникає питання коректного порівняння вартісних та часових характеристик таких фінансових угод. Порівняльний аналіз та узгодження умов фінансових операцій ґрунтується на принципі фінансової еквівалентності.

Фінансова еквівалентність— паритет (рівність) різних за номіналом вартісних величин та / або норм дохідностей фінансо­вих угод, які належать до різних моментів часу. Вони залежать від наступних базових параметрів:

— розміру середньоринкової ставки дохідності;

— методики нарахування відсотків;

— строку та періодичності нарахування коштів;

— початкової та / або кінцевої суми.

У разі необхідності зміни (коригування) будь-якого з базових параметрів фінансової угоди виникає питання визначення екві­валентнихгрошових сум та / або ставок (норм) дохідності, які відповідають новим умовам фінансової угоди.

Еквівалентні вартісні величини— це суми коштів, які у ра­зі зведення до одного моменту часу стають однаковими.

Еквівалентні норми дохідності— це ставки дохідності, які, не дивлячись на різні способи та / або строки нарахування чи утримання коштів, у разі зведення до однакових часових одиниць виміру (зазвичай говорять про річну дохідність) стають однако­вими.

Розрахунки фінансової еквівалентності зазвичай потре­бують спеціальних обчислювальних засобів. Для розв'язання задач використовують фінан­сові таблиці, а також електронні таблиці MS Excel.

Приклад 1. Треба порівняти, що більше за ставкою складних відсотків і = 7% - 1000 грн. сьогодні чи 2000 грн. через 8 років.

Для коректного порівняння грошових сум, що належать до різ­них часових інтервалів, необхідно звести ці вартісні величини до одного моменту часу (розглядалося у темі 1).

Зрозуміло, що будь-яку з цих двох сум можна зводити до до­вільного моменту часу. Однак, раціональними є два варіанти: ви­значення теперішньої вартості від номінальної суми 2000 грн. або знаходження майбутньої вартості через 8 років від номінальної суми 1000 грн.

Перший спосіб — дисконтування 2000 грн. З використанням фінансових таблиць, маємо:

Отже, за ставкою дохідності 7%, 2000 грн., які будуть отри­мані через 8 років, на сьогодні є більшими за 1000 грн. на 164 грн.

Другій спосіб — нарощення 1000 грн. За допомогою фінансових таблиць отримаємо:

Отже, навіть за цих умов, інвестовані сьогодні 1000 грн. через 8 років є меншими за 2000 грн. на 282 грн.

Таким чином, порівнюючи ці дві вартісні величини як на по­чатковому, так і на кінцевому (через 8 років) етапі, можна зробити висновки, що за цих вихідних умов доцільніше обирати 2000 грн. через 8 років.