Фітнес-програми, засновані на оздоровчих видах гімнастики
Широка популярність науково обгрунтованих аеробних програм ходьби і бігу викликала зацікавленість і до інших видів оздоровчих занять — плавання, велоспорту, занять з обтяженнями та ін. Це обумовило переорієнтацію спрямованості традиційних видів рухової активності зі спортивної на оздоровчу. Так, на базі велоспорту інтенсивно розвивається спінбайк-аеробіка (сайклінг, спіннінг), на базі боксу і карате — кікбоксинг-аеробіка, на основі плавання — аквааеробіка тощо.
У 1969 р. вперше були запропоновані використовування хореографічно упорядковані гімнастичні вправи для занять під музику і ввела термін аеробіка для визначення оздоровчого виду гімнастики.
Базовими вправами в аеробіці є різні види ходьби, бігу, підстрибування та стрибки, махи ногами, присідання, випади. Застосування цих вправ у поєднанні з пересуваннями, поворотами, рухами руками забезпечує різноманітну дію на організм тих, хто займається.
Окрім аеробних вправ, до занять включають велику кількість вправ, спрямованих на розвиток сили і силової витривалості різних груп м'язів, на корекцію фігури, а також на розвиток гнучкості.
У Росії та Україні наприкінці 70-х років XX ст. почала інтенсивно розвиватися альтернативна зарубіжній аеробіці ритмічна гімнастика, що об'єднала в собі досягнення художньої й жіночої спортивної гімнастики. Цей вид рухової активності мав різні напрями: оздоровчий, танцювальний, спортивно-орієнтовний, профілактико-реабілітаційний та ін.
Сьогодні на ринку фітнес-індустрії існує понад 100 різних фітнес-програм, заснованих на видах оздоровчої гімнастики. Класифікація цих фітнес-програм ускладнюється через різноманіття різних цільових настанов, засобів, що використовуються, характеру музичного супроводу та інших факторів.
Разом із тим вибір в якості відмінного характеру дії на організм тих, хто займається, дозволяє класифікувати усе різноманіття видів аеробіки за категоріями, котрі спрямовані на розвиток:
I — аеробної витривалості;
II — силової витривалості та сили м'язів, корекції гармонійної фігури;
III — координаційних здатностей та музично-ритмічних навичок;
IV — гнучкості та досягнення релаксації (розслаблення).
Р о з г л я н е м о види аеробіки, що належать до І категорії.
Степ-аеробіку
розроблено у 90-х роках XX ст. відомим американським тренером Джин Міллер. Вона являє собою тренування в атлетичному стилі на спеціальних платформах висотою 10—30 см. Завдяки своїй доступності, емоційності і
=8
високій оздоровчій ефективності степ-аеробіка широко використовується у заняттях з людьми різного віку та рівня фізичної підготовленості. Вправи на степ-платформі покращують діяльність серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату, сприяють роз витку важливіших рухових якостей і формуванню пропорційної статури (особливо ніг і нижньої частини тулуба). Застосування гантелей масою до 2 кг, а також вільних енергійних рухів руками забезпечує оптимальне навантаження на м'язи плечового пояса.
Сучасні програми містять широкий діапазон тренувальних засобів, які дозволяють якісно вирішувати різні завдання: посттравматичної реабілітації, поетапної кондиційної підготовки, високоінтенсивного спортивного тренування з елементами атлетизму.
Навантаження на заняттях степ-аеробікою варіюють залежно від обраної висоти платформи, темпу і складності рухів, які виконуються, кількості стрибків (індекс імпульсивності), використання різного роду обтяжень (гантелей, поясів, накладок та ін.). Для осіб які мають недостатній потенціал колінних і гомілковостопних суглобів, а також слабку танцювальну підготовку застосовується ефект "комбінованої платформи", що передбачає засвоєння простих за
координацією рухів безпосередньо на платформі, біля і навкруги неї без хореографії, стрибків та зістрибувань.
Усього у степ-аеробіці використовується до 250 способів піднімання на платформу, об'єднаних у різні варіанти та комбінації. Основна методична умовах виконання — оптимальна висота платформи (при її торканні кут згинання ноги у колінному суглобі повинен бути не менше 90°).
Простіший варіант кро ку на платформі виконується фронтально, попере-
мінно правою і лівою ногою. Разом із цим широко використовуються кроки діагоналлю, перехід з одного боку платформи на інший через "верх", крок із підніманням ноги уперед, у сторону, випади…
.
Хай-імпакт — спортивно-орієнтована аеробіка, в якій застосовується ряд простих вправ, а також стрибки, біг на місці.
Роуп-скіппінг являє собою комбінації різних стрибків, акробатичних і танцювальних елементів з однією або двома скакалками, котрі виконуються індивідуально і в групах.
Незважаючи на зовнішню складність виконання стрибків і супутніх інтенсивних рухів у темпі до 120 і більше обертів на хвилину, роуп-скіппінг є одним із найдоступніших й емоційних видів м'язової активності, що дозволяє ефективно діяти на важливіші м'язові групи, зміцнювати серцево-судинну йдихальну системи, коректувати масу тіла, розвиваючи загальну та швидкісну витривалість, силові якості, спритність і координацію
Відповідно до мотивів й інтересів тих, хто займається, їхнього віку, рівня фізичного стану, сучасні модифікації стрибків зі скакалкою можуть мати наступну спрямованість:
• оздоровчу, засновану на навантаженнях помірної і низької інтенсивності переважно аеробно-анаеробного характеру із загальною тривалістю базових вправ від 5 до 20 хв у занятті;
• рекреативну, що містить різні ігри, естафети, конкурси, шоу
=9
• використанням скакалок;
• спортивну, що передбачає проведення змагань із роуп-скіппінгу в обсязі обов'язково/і довільно/програм
Техніка рухів роуп-скіппінгу заснована на виконанні елементів стрибків: на двох ногах; повертаючи стопи праворуч, ліворуч (твіст); згинаючи коліна праворуч, ліворуч (слалом); ноги разом, ноги нарізно; поперемінно спереду права, ліва (степ); на двох, права уперед на п'ятку, на двох, права назад на носок; ноги схресно (поперемінно); з подвійним обертанням скакалки; з пересуванням; обертаючи скакалку назад; з поворотом на 180°; з поворотом на 360°.
Програма змагань з роуп-скіппінгу складається з двох частин: з однією скакалкою; використання двох довгих скакалок одночасно.
Обидві частини поділяються на обов'язкову й довільну. Перша з них містить стрибки на швидкість за ЗО с при найменшій кількості помилок (збоїв і зупинок), друга — авторські комбінації стрибків, передач скакалки, акробатичних елементів.
Матеріальні витрати на проведення занять роуп-скіппінгом невисокі: потрібно мати скакалки різної довжини, музичний супровід і зручну спортивну форму.
Дата добавления: 2016-02-02; просмотров: 3968;