Програма шейпінгу складається з двох етапів.

Завдання першого етапу:

• зміцнити здоров'я, зменшити ризик розвитку захворювань (серцево-судинної системи, обміну речовин, опорно-рухового апарату та ін.);

• нормалізувати масу тіла;

• підвищити рівень фізичної підготовленості.

Завдання другого етапу:

корекція фігури за допомогою різних видів ру­хової активності й раціонального харчування.

=17

Основні засоби шейпінгу — загальнофізичні вправи, котрі залежно від методичної доцільності виконуються без предметів, з предметами, на спеці­альних приладах. Найважливіша умова визначення оптимальних параметрів обсягу, інтенсивності, а також переважної спрямованості фізичних вправ — аналіз масо-зростових показників та рівня рухової підготовленості атлетів.

Для осіб із низькими морфофункціональними характеристиками перед­бачені мінімальний темп і невеликі обтяження у процесі тривалої роботи циклічного характеру, спрямованої на розвиток загальної (аеробної) й сило­вої витривалості.

Особи, що мають середній рівень рухової підготовленості, використову­ють значні за обсягом навантаження з метою корекції фігури та зміцнення "слабких" м'язових груп.

Для осіб із високим рівнем фізичної підготовленості навантажувальна вартість виконаної на заняттях роботи збільшується за рахунок переваги вправ швидкісного й швидкісно-силового характеру. Темп їх виконання се- редній та швидкий. Підбираючи рухи важливо дотримуватися раціональної послідовності включення до дії основних м'язових груп ніг, спини, грудей, плечового пояса.

Загальна тривалість стандартного заняття шейпінгом 50—60 хв. Трену­вання містить спеціалізовану розминку (20 % тренувального часу), основну частину (70 %), вправи котрої спрямовані на корекцію фігури та розвиток рухових якостей, а також заключний сегмент, в межах якого використову­ються засоби стретчингу й релаксації.

Під час складання програми заняття потрібно враховувати оптимальну тривалість тренувальної дії на конкретну м'язову групу:

• для м'язів грудей, спини, рук — 40—90 с, 7—15 повторень кожного ру­ху в підході;

• м'язів стегон, сідниць — 90—150 с, 15—25 повторень;

• м'язів живота — 150—180 с, 15—20 повторень.

Оцінка фізичного розвитку в процесі занять шейпінгом проводиться на підставі розрахунку цілого ряду критеріїв: масо-зростового показника, ін­дексу Ерисмана, показників пропорційності й міцності статури, відсотково­го відношення м'язової сили до маси тіла тощо.

Заснована на матеріалі аеробіки, калланетики, стретчингу, бодібілдин-гу система вправ аерофітнеспередбачає комп'ютерне тестування певних па­раметрів фізичного розвитку (довжина, маса тіла, обхвати зап'ястка, шиї, грудей, талії, стегон тощо), а також рухові тести, в результаті чого склада­ються індивідуальні програми тренування, включаючи рекомендації до ре­жиму харчування. З використанням комп'ютерних технологій проводяться також змагання з формінг-класу, фітнес-класу, аеробік-класу. Сумарна оцінка усіх трьох виступів має назву універсал-клас. Слід зазначити, що складність тренувальних програм і змагальна спрямованість аерофітнесу певною мірою обмежує контингент тих, хто займається (переважно молоді жінки, що мають спортивну підготовку).