Силової спрямованості

Оптимальний рівень розвитку сили і силової витривалості є важливим компонентом оздоровчого фітнесу. Разом із цим набули широкої популярності спеціалізовані силові вправи, оформлені в окремий вид спор­ту і відомі під назвою бодібілдинг.

Бодібілдинг(культуризм, атлетична гімнастика) — система фізичних вправ з різними обтяженнями, що виконуються з метою розвитку силових здатностей і корекції форми тіла.

Засновник бодібілдингу Фредерік Мюллер розробив першу програму вправ з гантелями, гирями й гумовими амортизаторами, узагальнивши влас­ний досвід тренування у підручнику "Будова тіла"

Спортивна спрямованість занять бодібілдингом має на увазі нарощу­вання міцної, об'ємної, рельєфної й пропорційної мускулатури з її по­дальшою демонстрацією на змаганнях. Велике значення при цьому має якість стандартних поз, які демонструються в обов'язковій і довільній програмах.

Реалізація засобів культуризму у фізкультурно-оздоровчих цілях сприяє підвищенню рівня фізичного стану атлетів, усуванню недоліків їхньої стату­ри, підтримці й продовженню працездатності, отриманню задоволення від виконання фізичних вправ.

Засоби від арсеналу атлетичної гімнастики ефективно використовують­ся під час реабілітації травм опорно-рухового апарату.

У бодібілдингу прийнято наступну класифікацію засобів, які застосо­вуються:

• базові— вправи з граничними або майжеграничними обтяженнями, що виконуються переважно двома кінцівками із залученням до роботи м'язів навколо кількох суглобів з багатьма ступенями свободи;

• формуючі — рухові дії з неграничними обтяженнями з одним ступе­нем свободи, що виконуються, як правило, однією кінцівкою із залученням до роботи м'язів навколо одного суглоба для їх локального розвитку; при цьому використовуються різні вихідні =14

• й кінцеві положення, часто з прона-цією та супінацією кінцівки;

• додаткові— до яких належать загальнорозвиваючі вправи, що нале­жать до техніки різних видів спорту.

Серед основних факторів, які визначають специфіку дії засобів атлетиз­му, необхідно назвати такі:

• індивідуальні особливості тих, хто займається, (вік, стать, рівень фі­зичного стану, наявність або відсутність досвіду та ін.);

• характер вправ (базові, формуючі);

• режим роботи м'язів;

• швидкість виконання вправи;

• розміри обтяження та інтервал відпочинку;

• обладнання і снаряди.

Техніка рухів відрізняється відносною простотою й доступністю. Проте деякі вправи не можуть виконуватися без попередньої фізичної і технічної підготовки, оскільки розраховані на спортсменів,

які володіють досить ви­соким рівнем розвитку координаційних здатностей, сили і гнучкості. Як правило, вправи виконуються у середньому або повільному темпі, рідше — у швидкому.

Більшість рухів засвоюється атлетами одразу після демонстрації з на­ступною їх корекцією інструктором або тренером. Навчання базових і фор­муючих вправ повинне проводитися з вагою не більше 50—60 % першого повторного максимуму.

Заняття культуризмом впливають переважно на розвиток сили, хоча де­які вправи дозволяють поєднувати розвиток силових показників і гнучкос­ті. Варіюючи величину обтяження, інтервали відпочинку та швидкість руху, можна розвивати вибухову м'язову силу, силову витривалість, удосконалю­вати механізми внутрішньо- і міжм'язової координації.

Вправи в культуризмі виконуються як з вільними обтяженнями (штан­ги, гантелі), так і на спеціальних тренажерах, які дозволяють виконувати ру­хи у різних режимах роботи м'язів, з різною амплітудою та диференціюва­ти величину навантаження.

Калланетика (створена американською балериною Каллан Пінкні) — система фізичних вправ, альтернативна травмонебезпечним варіантам аеро­біки, більш ефективна стосовно термінів досягнення результатів. Мета за­нять калланетикою — покращання фігури за допомогою спеціально підібра­них й організованих статодинамічних вправ на розтягування різних м'язових груп. Рухи виконуються з невеликою амплітудою, часто у незруч­ному положенні у повній статиці або напівстатиці. Акцент робиться на так звані "проблемні" зони (шию, живіт, сідниці, стегна, спину), задіяні також важкодоступні внутрішні м'язи.

Регулярні заняття калланетикою сприяють ефективній зміні зовнішньо­го вигляду (зміцнення м'язів, формування гармонійної фігури) і практично не мають вікових обмежень.

Слім-джим, бодістайлінг, бодіформінг— популярні системи вправ, які об'єднують елементи аеробіки, калланетики, хореографії, бодібілдингу, ме­тою яких є різнобічна дія на організм атлетів, корекція маси і покращання форми тіла (слім-джим, бодіформінг), оволодіння новими елементами хоре­ографії (бодістайлінг).