Сутність валютних операцій.

Валютні операції здійснюються за допомогою об’єкта ринку – валютних цінностей в готівковій та безготівковій формах, банківських металів, цінних паперів та платіжних документів, випущених в іноземній валюті, операції з якими здійснюються професійними учасниками ринку для реалізації намірів клієнтів.

Для характеристики прав і обов’язків суб’єктів валютного ринку важливе значення має поділ учасників ринку на дві групи: групу резидентів і групу нерезидентів.

Валютні операції –це угоди, що укладаються суб’єктами валютного ринку щодо купівлі-продажу, обміну, залученню та наданню в кредит валютних цінностей та проведення розрахунків за ними. Класифікацію валютних операцій можна здійснити за такими ознаками:

За економічним змістом валютні операції, що здійснюються в Україні поділяються на:

1. операції, що пов’язані з переходом права власності на валютні цінності (за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України);

2. операції, що пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

3. операції, що пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Залежно від мети здійснення валютні цінності поділяються на:

1. поточні торговельні;

2. поточні неторговельні;

3. операції, що пов’язані з рухом капіталу;

4. валютно-обмінні операції.

У процесі реалізації поточних торговельних операцій професійними учасниками валютного ринку проводяться між суб’єктами господарювання – резидентами й нерезидентами за зовнішньоторговельними операціями та між учасниками господарських відносин – резидентами всередині країни за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ.

Поточні неторговельні операції спрямовані на забезпечення переказів в іноземні валюті заробітної плати, стипендій, пенсій, державної благодійної допомоги, допомоги родичів тощо, виплати готівкової іноземної валюти за платіжними картками. Оплати витрат на відрядження, лікування, навчання, стажування громадян за кордоном.

У процесі реалізації валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу, забезпечується надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик в іноземній валюті, міжнародні перекази за угодами, пов’язаними з накопиченням пенсійних активів, виконання зобов’язань учасників зовнішньоекономічних відносин за гарантіями, поруками та заставою, за лізинговими та факторинговими договорами, здійснення прямих і портфельних інвестицій Україну та за межі України, розміщення валютних коштів на депозитних рахунках, проведення операцій з цінними паперами, випущеними в іноземній валюті тощо.

Валютно-обмінні операції передбачають купівлю у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів та продаж фізичним особам резидентам і нерезидентам готівкової іноземної валюти, зворотній обмін громадянами іноземних країн невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту, конвертація готівкових валютних цінностей однієї країни та готівкову валюту іншої країни, купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну або національну валюту, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Залежно від терміну реалізації валютні операції можуть бути касовими і терміновими.

Прикладом валютних операцій є наступні:

1. відкриття та обслуговування рахунків в іноземній валюті;

2. випуск платіжних документів, платіжних карток в іноземній валюті та їх обслуговування;

3. переказ валютних цінностей по Україні та за її межами;

4. забезпечення міжнародних розрахунків;

5. купівля-продаж (обмін) валютних цінностей за дорученням клієнтів на міжбанківському та міжнародному валютному ринку;

6. купівля та продаж готівкової валюти у фізичних осіб;

7. конверсія валютних цінностей однієї держави на валютні цінності іншої держави;

8. надання кредитів в іноземній валюті;

9. розміщення валютних цінностей на депозитних рахунках;

10. купівля-продаж цінних паперів випущених в іноземній валюті;

11. прийняття на інкасо пошкоджених банкнот грошових знаків іноземних держав.

Розрахунки за міжнародними операціями між безпосередніми учасниками здійснюється через банки, які розглядають валютні операції як один із способів отримання доходу. У зв’язку з цим при котируванні банки встановлюють два курси:

Курс покупця – курс, за яким банк купує валюту;

Курс продавця – курс, за яким банк продає валюту;

Для покриття витрат з обслуговування операцій та отримання прибутку між цими курсами існує різниця, яка називається маржею

При укладанні угод купівлі-продажу на валютному ринку використовується такі види курсів:

¨ крос-курс – це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти. Часто виникають ситуації, коли невигідно або неможливо здійснювати пряму купівлю певної іноземної валюти. Тоді використовують крос-курс;

¨ спот-курс – ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, виражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками кореспондентами на другий робочий день із моменту укладання угоди;

¨ форвардний курс – ціна, за якою дана валюта продається або купується за умови передачі її на певну дату в майбутньому.

¨ Ф’ючерсний курс – курс у майбутньому, тобто ціна, за якою через деякий час буде укладено угоду.

Також на валютному ринку розрізняють такі види операцій:

Валютний арбітраж – одночаснакупівля та продаж іноземної валюти на різних ринках. Прибуток виникає як різниця в курсах на валютних ринках.

Складний арбітраж - передбачає роботу з низкою валют на різних ринках.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику, та приведіть приклад резервних валют;

2. Визначте поняття конвертованості валюти.

3. Опишіть чинники які впливають на перехід валюти від одного типу конвертованості до іншого.

4. Дайте характеристику структурі валютного ринку.

5. Визначте роль валютних ринків в обслуговуванні внутрішнього та міжнародного платіжних оборотів.

6. Дайте характеристику діяльності НБУ на валютному ринку України.