Види банківських ліцензій. Валютний контроль

Всі валютні операції здійснюються уповноваженими банками, тобто банками що мають ліцензію Національного банку України. Ліцензії, отримувані комерційними банками, поділяються на генеральні, внутрішні та розширені внутрішні.

Генеральна ліцензія дає право банку на такі дії:

§ Здійснення багатьох банківських операцій в іноземній валюті як на території країни так і за її межами;

§ Формування частини свого статутного фонду в іноземній валюті за рахунок вітчизняних, іноземних та міжнародних підприємств і організацій;

§ Створення резервного, страхового та інших фондів із прибутком в іноземній валюті;

§ Участь у створенні банківських установ усередині країни та за її межами у ролі засновника або пайовика з використанням для цієї мети іноземної валюти;

§ Відкриття своїх філій та представництв за кордоном.

Внутрішня ліцензія надає комерційному банку право на здійснення повного або обмеженого переліку банківських операцій в іноземній валюті лише на території країни. Банк може проводити такі операції:

§ Відкриття і ведення рахунків в іноземній валюті юридичних або фізичних осіб (резидентів або нерезидентів), а також рахунків нерезидентів у національній валюті країни перебування;

§ Здійснення кореспондентських відносин із банками, що мають генеральну ліцензію;

§ Організація через банки, які мають генеральну ліцензію, розрахунків, пов’язаних з експортно-імпортними операціями клієнтів банку в іноземних валютах у формі документарного акредитива, інкасо, банківського переказу, а також інших формах, що застосовуються в банківській практиці.

§ Валютне обслуговування юридичних і фізичних осіб, включаючи купівлю та продаж іноземних валют у відповідності з чинним законодавством;

§ Залучення і розміщення коштів в іноземній валюті юридичних осіб у формі кредитів, депозитів та інших формах, а також видача гарантій на користь клієнтів банку в межах власних ресурсів банку в іноземних валютах.

Розширена внутрішня ліцензія – надає комерційному банку право здійснювати на території країни ті ж операції, що й за внутрішньою ліцензією, але, крім того, дає право відкривати обмежену кількість кореспондентських рахунків у конкретних іноземних банках.

Головними функціонерами валютного ринку є комерційні банки, які мають відповідну ліцензію. Вони називаються уповноваженими банками і проводять такі операції:

· Купівля і продаж іноземної валюти за рахунок власних коштів банку та за рахунок коштів клієнтів;

· Розрахунки в іноземній валюті, пов’язані з експортом-імпортом товарів і послуг, а також проведенням різного роду нетоварних операцій;

· Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками;

· Пасивні й активні операції в іноземній валюті;

· Депозитні та конверсійні операції на міжнародних грошових ринках;

· Обмін для населення іноземної валюти;

· Операції з чеками та іншими цінними паперами в іноземній валюті.

Більшість українських комерційних банків мають розширену внутрішню ліцензію, однак тенденція останніх років, особливо в тих банках які мають іноземні інвестиції наприклад Райфазен банк Аваль, вони отримують генеральну ліцензію від НБУ. Такі банки як Приватбанк, Укрексімбанк мають генеральну ліцензію від дня відкриття. Національний банк має право на відзив ліцензії за порушення проведення валютних операцій, та має право міняти вид такої ліцензії, тобто може надати банку генеральну ліцензію, чи змінити її на внутрішню, всі ці маніпуляції Національний банк України проводить на основі перевірок діяльності комерційних банків.

Валютний контроль.

Основи валютного регулювання та валютного контролю були закладені з прийняттям Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в лютому 1993 року, з подальшими змінами та доповненнями. У декреті встановлювався режим здійснення валютних операцій на території України, права та обов’язки суб’єктів валютного ринку, відповідальність за порушення валютного законодавства, а також повноваження державних органів управління і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій.

Відповідно до законодавства України визначає структуру валютного ринку, організовує торгівлю валютними цінностями на ньому та регулює імпорт і експорт капіталу Національний банк України. До компетенції НБУ у сфері валютного регулювання належать:

¨ Видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій;

¨ Видавання та відкриття ліцензій, здійснення контролю за діяльністю банків й інших установ, які отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями;

¨ Здійснення валютної політики виходячи з принципів загальної економічної політики України;

¨ Накопичення, зберігання і використання валютних резервів;

¨ Установлення способів визначення і використання валютних курсів іноземних валют;

¨ Встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують і продають іноземну валюту.

Валютні цінності та інше майно резидентів, які перебувають за межами України, підлягають обов’язковому декларуванню у НБУ.

Крім НБУ функції валютного контролю здійснюють Державна податкова адміністрація, міністерство зв’язку, державний митний комітет України. Державна податкова адміністрація здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв’язку контролює дотримання правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет здійснює контроль за дотримання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

До резидентів і нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності:

Ø За торгівлю іноземною валютою банками без генеральної ліцензії НБУ або за порушення порядку торгівлі – штраф у сумі, еквівалентній вартості зазначених валютних цінностей.

Ø За здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання індивідуальної ліцензії НБУ, без такої ліцензії – штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей;

Ø За порушення резидентами порядку розрахунків – штраф у розмірі еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках;

Ø За невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, а також за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції – штраф у сумі, що встановлюється НБУ.

Ø За незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищує двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, накладання штрафу у розмірі 50 мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей;

Ø За незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей, вчинені протягом року після накладання адміністративного стягнення за такі самі порушення, а також вчинення цих дій у значних розмірах караються позбавленням волі на термін до 5 років з конфіскацією валютних цінностей. Ті самі дії, вчинені організованою групою чи у великих розмірах, краються позбавленням волі на термін від 5 до 10 років з конфіскацією майна і валютних цінностей.