Валютний ринок та його місце на фінансовому ринку

Валютний ринок – це сукупність економічних та організаційних форм, що пов'язані з купівлею або продажем валют різних країн, до його складу як системи можна віднести підсистеми валютного механізму (правові форми і інститути, що демонструють їх на національному та міжнародному рівнях) і валютних відносин, під якими слід розуміти зв’язки в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.

Валютний ринок виконує такі функції:

ü Своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

ü Регулювання валютних курсів;

ü Диверсифікацію валютних резервів;

ü Страхування валютних ризиків;

ü Отримання прибутку учасниками валютного ринку у вигляді різниці курсів валют;

ü Проведення валютної політики, що грунтується на державному регулюванні національної економіки і реалізації погодженої політики в межах світового господарства.

До валютного ринку як системи входить підсистема валютного механізму і валютних відносин. Під першою маються на увазі правові норми й інститути, що репрезентують ці норми на національному і міжнародному рівнях. До другої входять щоденні зв’язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.

У системі валютного ринку можна виділити:

v Міжнародний валютний ринок;

v Національний валютний ринок;

Перший складається з системи тісно пов’язаних швидкодіючими канальними чи супутниковими комунікаціями регіональних ринків. Сьогодні існують такі регіональні ринки: Європейський – із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; Азіатський – із центрами в Токіо, Гонконзі, Сінгапурі; Американський – із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі. На регіональних валютних ринках здійснюється торгівля вільно конвертованими валютами та валютами місцевих національних ринків. Регіональні валютні ринки за характером операцій не відрізняються один від одного, національні – відрізняються за ступенем конвертованості валюти, за обсягом зовнішньоторговельних та валютно-обмінних операцій, за ступенем інтегрованості в світове співтовариство, рівнем стійкості й відкритості економіки, рівнем розвитку комунікацій та ступенем регулювання державою валютних операцій.