Порівняльна характеристика норм права і моралі
| Норми права | Норми моралі |
| 1 . Формулюються державними органами. У первіснообщинному суспільст-ві не існували. | 1. Існують у будь-якому суспі-льтві, власне й до виникнення держа-ви. |
| 2. Встановлюються або санкціонуються відповідними державними орга-нами від імені держави, виражають її во-лю. | 2. Відображають волю всього суспільства або певних верств насе-лення. |
| 3. Встановлюються у спеціально визначених формах (закон, указ та ін.) | 3. Існують здебільшого у свідо-мості людей і формального визначе-ння не мають. |
| 4. Набувають чинності, змінюються і скасовуються офіційно в точно визна-ченому порядку. | 4. Складаються, поширюються і відмирають повільно впродовж три-валого часу. |
| 5. Утворюють єдину погоджену систему наказів і є загальнообов'язкови-ми. | 5. Єдності, погодженості нака-зів і формальної загальнообов'язко-вості не мають. |
| 6. Забезпечуються заходами державного примусу. | 6. Забезпечуються позадержа-вними засобами: звичаями, внутріш-німи мотивами тощо. |
| 7. Містять детальну регламентацію поведінки суб'єктів, формулюють їхні ко-нкретні права й обов'язки . | 7. Є загальними правилами по-ведінки суб'єктів, сформульованими у вигляді принципів, ідей тощо. |
З наведеного зіставлення видно, що у нормах права з найбільшою ясністю і повнотою юридичне оформлюються вимоги до поведінки тих чи інших суб'єктів; від імені держави регулюються не всі, а лише найважливіші з її погляду суспільні відносини; тільки вони забезпечуються всіма наявними в держави засобами. Усе це свідчить про те, що в системі соціальних норм, чинних у суспільстві, в якому сформу-валася держава, норми права посідають чітко визначене провідне місце.
Слід зазначити, що попри свою зрозумілість і привабливість норми моралі не можуть бути єдиним або панівним регулятором людської поведінки. Адже критерії, що лежать у їхній основі («добро», «зло»), мають досить неконкретний характер, і різні суб'єкти вкладають у них різний зміст. Наприклад, таке соціальне явище, як безробіття, з точки зору підприємця є добром — воно забезпечує ринок надлишком робочої сили, дає змогу зменшувати розміри оплати праці робітників і тим самим збільшувати свої прибутки. Але з позиції робітника безробіття — зло, яке знецінює його робочу силу, утруднює пошук засобів до існування тощо.
Водночас певні моральні категорії, справедливість, гуманізм та деякі інші, досить активно сприймаються правом і враховуються при формулюванні конкретних правових норм.
Дата добавления: 2016-01-29; просмотров: 2178;