Система освіти України, її структура

Освіта є найважливішим конструктом цивілізації, визначаль­ним чинником соціально-економічного поступу суспільства. Кож­на країна відповідно до свого історичного розвитку, національ­них традицій, умов, перспектив формує свою систему освіти.

Система освіти — це сукупність навчально-виховних і куль­турно-освітніх закладів, наукових, науково-методичних і мето­дичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти, які згідно з Конституцією та іншими законами України здійснюють освіту і виховання громадян. Функціонування сис­теми освіти забезпечується державою. У статті 53 Конституції України визначено: "Держава забезпечує доступність і безоплат­ність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-тех­нічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних за­кладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, поза­шкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти,

різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам".

Структура й доцільність створеної в державі системи освіти характеризують її ефективність і перспективність розвитку. На початку XXI ст. структура освіти в Україні така.

1.Дошкільна освіта. її здійснюють дошкільні навчальні за­
клади: ясла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки компенсуючого
типу, будинки дитини, дитячі будинки інтернатного типу, ясла-
садки сімейного типу, ясла-садки комбінованого типу, центри
розвитку дитини, дитячі будинки сімейного типу.

2.Загальна середня освіта. Основним видом закладів, у яких
здобувається загальна середня освіта, є середня загальноосвітня
школа трьох ступенів: перший — початкова школа, що забезпе
чує початкову загальну освіту, другий — основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, третій — старша шко­ла, що забезпечує повну загальну середню освіту. Для розвитку
здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні
класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також
різні типи навчально-виховних комплексів, об'єднань. Для здо­буття загальної середньої освіти можуть створюватися вечірні
(змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами
навчання при загальноосвітніх школах.

3.Позашкільна освіта. До позашкільних закладів освіти на­
лежать палаци, будинки, центри, станції дитячої та юнацької
творчості, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані ми­стецькі заклади освіти, бібліотеки, дитячі театри, парки, оздо­ровчі центри та інші заклади.

4.Професійно-технічна освіта. Професійно-технічними за­
кладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-ху­дожнє училище, професійне училище соціальної реабілітації,
училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище,
навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготов­ки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи
закладів, що надають робітничу професію.

5.Вища освіта. Вищими закладами освіти є: технікум (учи­лище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет.

6. Післядипломна освіта. До закладів післядипломної осві­ти належать: академії, інститути (центри) підвищення кваліфі­кації, перепідготовки, вдосконалення; навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти (філії, факультети, відділення та ін.); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

7.Аспірантура.

8.Докторантура.

9.Самоосвіта. Для самоосвіти громадян державними орга­
нами, підприємствами, установами, організаціями, об'єднання­
ми громадян, громадянами створюються відкриті та народні уні­
верситети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіона-
вчальні програми тощо.

Виходячи зі структури освіти, в Україні встановлено відповід­ні освітні рівні:

початкова загальна освіта;

базова загальна середня освіта;

повна загальна середня освіта;

професійно-технічна освіта;

базова вища освіта;

повна вища освіта.

Законом України "Про освіту" встановлено також освітньо-кваліфікаційні рівні:

1)кваліфікований робітник;

2)молодший спеціаліст;
3)бакалавр;

4) спеціаліст, магістр.