Сучасні теорії соціально-класової структури суспільства

Питанням вивчення соціальної структури суспільства приділяли велику увагу філософи, соціологи та економісти різних часів і поколінь. У період розвитку античної філософії древньогрецький філософ Платон виділяв в соціальній структурі суспільства наступні групи: філософів, які керують державою, воїнів, що охороняють її від ворогів, і працівників (селян, ремісників), підтримуючих державу матеріально. Вивченню проблем соціальної структури суспільства багато уваги приділяли такі філософи, як Т. Гоббс, Ш. Фур'є, Ж.-Ж. Руссо [72].

Соціальна структура cуспільства–це система зв'язків між основними його елементами.

Основними елементамисоціальної структури суспільства є індивіди, що займають певні позиції (статуси) і виконують певні соціальні функції (ролі), об'єднання цих індивідів на основі їх статусних ознак в групи.

Соціальна структура виражає об'єктивний розподіл суспільства на спільності, класи, шари, групи, вказуючи на різне положення людей по відношенню один до одного.

Соціальна структура суспільства передбачає розгляд суспільства як цілісної системи, що має внутрішню диференціацію, причому різні частини цієї системи знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою.

Соціально-класова структура почала розвиватися з появою класів і держави. Вона представляє собою сукупність класів, соціальних шарів і груп, які знаходяться в єдності і взаємодії.

Відомо досить багато фактів історії, які свідчать про те, що саме класи і їх відносини наклали значний відбиток на соціальне життя суспільства, тому що саме в класовій спільності втілюються найбільш важливі економічні інтереси людей. Тому соціально-класова структура суспільства грає провідну роль в соціальному житті суспільства.

Поняття "клас" походить від латинського слова – classis, що означає розряд. Цим поняттям визначаються великі групи людей, на які розділилося суспільство в певні періоди його історії. Одні аналітики вважають причинами розділення суспільства на класи відмінності в розумових здібностях людей, природні відмінності. Інші дослідники за основу класового розподілу приймали відмінності в рівні прибутку, в майновому положенні.

Розглядаючи питання про соціально-класову структуру суспільства, представляється необхідним зупинитися на аналізі змін, що відбуваються в соціальній структурі суспільства в сучасних умовах. Звернемо увагу на зміни, які виникають внаслідок економічних і політичних процесів. Прискорення НТП привело до значних змін не тільки в розвитку науки і техніки, але й у всій соціальній структурі суспільства. Це явище особливо проявило себе в найбільш розвинених країнах (США, Японії, Німеччині), хоч його вплив все більше позначається і на розвитку інших країн. Ускладнення техніки, технології виробництва привело до значного зростання в складі робочого класу питомої ваги висококваліфікованих і різкому зменшенню частки некваліфікованих робітників. А це в свою чергу привело до зміни вимог, необхідних для підготовки робочої сили. Вища і середня спеціальна освіта стає базовою для багатьох професій.

Внаслідок прискорення науково-технічного прогресу і тривалої класової боротьби сталися помітні зміни в матеріальному становищі найманих працівників. Основна маса людей найманої праці перемістилася в середні та забезпечені шари суспільства. Серед найманих працівників все більше сьогодні тих, хто має власні будинки і невеликі земельні дільниці, акції і страхові поліси тощо.

Все це говорить про те, що під впливом НТП і інших об'єктивних процесів відбуваються помітні зміни в соціальній структурі суспільства, формування нових шарів, зміна їх ролі в житті суспільства.

Помітні зміни в соціальній структурі відбуваються в колишніх соціалістичних країнах і в країнах СНД. Нарівні з існуванням таких основних соціальних груп, як робочий клас, селянство, інтелігенція і службовці, йде досить активний процес формування так званого "середнього класу" – шару підприємців. У країнах СНД в сільській місцевості розвивається шар фермерів, тобто селян-власників.

Внаслідок цих та інших явищ, пов'язаних з розвитком ринкових відносин, в соціальній структурі суспільства відбуваються значні зміни як позитивного, так і негативного характеру. Стається розшарування суспільства на багатих і бідних, значно посилюючи процес соціальної диференціації, а також соціальної мобільності, коли велика маса людей переходить внаслідок різних причин з одного соціального шару в інший.

Таким чином, сучасна соціально-класова структура суспільства носить складний характер.

Американський соціолог Д. Граскі типологізував (класифікував) стра­тифікаційно-класові системи за наступними цінностними (ресурсними) підста­вами [72]:

економічна підстава (провідні прибічники – К. Маркс, У. Райт) визначає класи відносно власності на землю, професійну практику, бізнес, майно, людські ресурси та робочу силу;

політична підстава (М. Вебер) визначає класи відносно до влади в суспільстві, в суспільних стосунках, трудових колективах, родинах;

культурологічна підстава визначає класи за статусним споживанням, привілейованим життєвим стилем, манерою;

соціальна підстава визначає класи за доступом до високо-статусних соціальних родин, громадських об'єднань, асоціацій;

підстава досягнень визначає класи за престижем, репутацією, відомістю, етнічною та релігійною чистотою;

громадянська підстава визначає класи за правами власності, правом людини, членством у виборних органах, свободою асоціацій;

людська підстава визначає класи за умінням, спеціальним знанням, досвідом, навичкам, формальною освітою, знаннями.

Сучасні класові системи – це комплекс змішаних ідеальних типів. В сучасному суспільстві переважаютьтри провідні класові си­стеми:

1) система, заснована на економічних цінностях, характе-ризується високим ступе­нем нерівності;

2) система "державного соціалізму", заснована на політичних цінно­стях, характеризується низьким ступенем нерівності;

3) система "продвинутого індустріалізму", заснована на цінностях людини, характеризується усередненим ступенем нерів­ності.