Предмет, зміст і задачі економічного аналізу

Визначення предмету є принципове значення для обґрунтування самостійності та відокремленості будь-якої галузі знання. Інакше кажучи об’єктомбудь-якоїнауки є процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обрано для вивчення, а предметом – те, що міститься у межах об’єкту. Об’єкт і предмет, як категорії наукового дослідження, співвідносяться як загальне і часткове. Тобто предметом будь-якої науки слід вважати специфіку, яка дозволяє відрізняти її серед безліч інших наук.

Головним методологічним питання економічного аналізу є класифікація, систематизація, моделювання, вимірювання причинно-наслідкових зв’язків, що виникають в процесі господарської діяльності. В процесі визначення причинно-наслідкових зв’язків вимірюється вплив кожного фактору на основні економічні результати господарської діяльності. Отже: Об’єктом економічного аналізу є економічні результати господарської діяльності. Предметом економічного аналізу – причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів.

Зміст економічного аналізу базується на функціях, які виконує ця наука в системі інших прикладних економічних наук.

Функціїекономічного аналізу:

1) вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів в умовах конкретних підприємств (так закон випереджального зростання продуктивності праці порівняно зі збільшенням рівня оплати праці повинен діяти як в масштабах національної економіки, так і в межах кожного підприємства і підрозділу). Здійснюючи цю функцію економічний аналіз є засобом вивчення дії економічних законів в конкретних умовах;

2) наукове обґрунтування поточних і перспективних планів. За відсутністю глибокого економічного аналізу, який дає уяву про закономірності розвитку економіки підприємства, галузі, держави неможливо розробити обґрунтований план, обрати оптимальний варіант управлінського рішення;

3) контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економним використанням економічних ресурсів. Аналіз здійснюється як з метою оцінки досягнутих результатів, так і з ціллю виявлення недоліків, помилок і оперативного впливу на господарські процеси;

4) пошук резервів підвищення ефективності господарської діяльності на підставі вивчення передового опиту і досягнень науки і практики;

5) оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню існуючих можливостей;

6) розробка заходів з використання виявлених резервів в процесі господарської діяльності.

Отже змістекономічного аналізу складається у системі спеціальних знань, пов’язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком і обґрунтуванням розміру резервів підвищення ефективності виробництва і розробкою заходів з їх використання.

Основна задача економічного аналізу полягає в отриманні відомостей про стан та результати діяльності підприємства та його підрозділів, розміри, характер та причини відхилень у діяльності вивчаємих об’єктів, а також про існуючі резерви виробництва.

Отже головною метою економічного аналізу є виявлення резервів та розробка заходів по їх використанню.

Аналітичні дослідження, результати економічного аналізу повинні відповідати певним вимогам (принципам). Економічний аналізу базується на десяти принципах.

1. Державний підхід. В процесі аналізу економічні явища і процеси оцінюються відповідно до економічної, соціальної, екологічної, міжнародної політиці і законодавству.

2. Науковий характер. Аналіз повинен ґрунтуватися на діалектичній теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів, використовувати досягнення НТП, передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.

3. Комплексність. Комплексність дослідження передбачає охоплення усіх ланцюгів і сторін діяльності, всебічного вивчення залежностей між явищами і процесами.

4. Системний підхід. Означає, що економічний об’єкт розглядається, як складна динамічна система, що містить ряд елементів взаємопов’язаних між собою і зовнішнім середовищем.

5. Об’єктивність, конкретність, точність. Аналіз повинен ґрунтуватися на достовірної, перевіреної інформації, а висновки – обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками.

6. Дієвість. Аналіз повинен активно впливати на хід виробництва, його результати, своєчасно виявляти недоліки в роботі.

7. Планомірність. Передбачає систематичне проведення аналізу, а значить необхідність планування аналітичної роботи, розподілу обов’язків між виконавцями і контролю за проведенням аналізу.

8. Оперативність. Означає вміння швидко і чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення і їх реалізовувати.

9. Демократизм. Участь в процесі аналізу широкого колу робітників підприємства, більш повне виявлення передового досвіду і використання внутрішньогосподарських резервів.

10. Ефективність. Витрати на його проведення повинні давати багаторазовий ефект.

Перераховані принципи є підґрунтям економічного аналізу на будь-якому рівні управління.