ТЕМА 2. Метод та методичні прийоми економічного аналізу
Основу кожної науки складає її предмет (те що вивчається наукою) і метод (засіб вивчення). Предмет економічного аналізу складають причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів.
Методекономічного аналізу – це спосіб дослідження предмету економічного аналізу, тобто спосіб дослідження причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів.
Метод економічного аналізу являє собою систему:
– теоретико-пізнавальних категорій – ключових понять економічної науки (фактор, модель, ставка, процент, дисконт та ін.);
– наукового інструментарію – сукупності загальнонаукових и конкретно-наукових засобів дослідження економічної діяльності;
– принципів економічного дослідження (державний підхід; науковий характер; комплексність; системний підхід; об’єктивність, конкретність, точність; дієвість; планомірність; оперативність; демократизм; ефективність).
Економічний аналіз має важливі методологічні риси:
1) розробка і використання системи показників, необхідної для комплексного, системного дослідження причинно-наслідкових зв’язків економічних процесів і явищ;
2) точність і обґрунтованість, так як дозволяє не тільки встановити причинно-наслідкові зв’язки, але й дати їм кількісну оцінку, вимірити вплив кожного з факторів на результати економічної діяльності.
Методологічною основою економічного аналізу є методи наукового дослідження:
1) індукція і дедукція;
2) системний підхід:
– деталізація,
– систематизація,
– узагальнення,
– розробка системи взаємозв’язаних економічних показників.
Системний підхід, як метод наукового дослідження, базується на вивченні об’єктів як складних систем, які складаються з окремих елементів з чисельними внутрішніми і зовнішніми зв’язками.
Особливостісистемного підходу:
– комплексність, цілісність системи;
– динамічність, взаємодія, взаємозалежність, взаємозв’язок, підпорядкованість елементів системи;
– виділення провідного ланцюга.
Етаписистемного аналізу:
Перший етап. | Представлення об’єкту аналізу як окремої системи: виділення частин об’єкту, які можуть розглядатися як елементи системи; підсистем – самостійних рівнів системи; визначення цілі розвитку системи, задач, які вона вирішує, зв’язку з іншими системами, зв’язку між окремими елементами, особливостей функціонування кожного елементу системи і системи взагалі. |
Другий етап. | Вибір показників, які надають найбільш повну і якісну оцінку всіх елементів, взаємозв’язків (внутрішнім і зовнішнім), умовам, в яких існує система. |
Третій етап. | Розробка загальної структурно-логічної схеми вивчаємої системи (графічно структурно-логічна схема відображається у вигляді блочного рисунку, де кожному елементу відповідає окремий блок; блоки пов’язані між собою стрілками, які вказують на існування і характеризують напрямок внутрішніх і зовнішніх зв’язків системи), розподіл визначених на попередньому етапі показників по елементам і зв’язкам системи, уточнення їх переліку (виключаються показники, які дублюються один одного, замінюються недостатньо інформативні показники тощо). |
Четвертий етап. | Побудова у загальному вигляді економіко-математичної моделі системи: на підставі якісного аналізу формалізація (відображення у знаковій формі) усіх рівнянь і нерівностей системи; за допомогою математичних методів визначення коефіцієнтів усіх рівнянь і нерівностей, цільових функцій і параметрів обмежень. |
П’ятий етап. | Робота з економіко-математичною моделлю. Визначення значень функції шляхом заміни окремих параметрів економіко-математичної моделі (коефіцієнтів, обмежень). Порівняння показників з фактичними, плановими і іншими з метою оцінки підсумків господарювання, впливу факторів, джерел і величини невикористаних виробничих резервів. |
Економіко математичні моделі дозволяють структурувати і ідентифікувати взаємозв’язок між основними показниками.
Типи економіко-математичних моделей:
1) дескриптивні моделі – моделі описуючого характеру, основані на застосуванні звітної інформації. До них відносяться:
– вираз фінансової звітності в різних аналітичних розрізах;
– горизонтальний, вертикальний аналіз звітності;
– система аналітичних коефіцієнтів;
– аналітичні ці моделі;
2) предикативні моделі– моделі прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування результатів діяльності підприємства та його майбутнього становища. Найбільш розповсюджені з них:
a. розрахунок критичного об’єму продажу;
b. побудова прогностичних фінансових звітів;
c. моделі динамічного аналізу (детерміновані факторні моделі та регресивні (кореляційні) моделі);
d. моделі ситуаційного аналізу;
3) нормативні моделі– моделі, які дозволяють порівняти фактичні результати фінансово-господарської діяльності підприємства з розрахованими по бюджету (плану). Такі моделі використовуються перш за все при внутрішньому (управлінському) аналізі. Їх сутність зводиться до визначення нормативів по кожній статті видатків по технологічним процесам, видам продукції, рівням управління
Перевагисистемного підходу:
1) комплексність і цілеспрямованість дослідження;
2) методологічна обґрунтованість схеми пошуку резервів підвищення ефективності виробництва;
3) об’єктивна оцінка результатів господарської діяльності;
4) оперативність, дієвість, обґрунтованість, точність аналізу і його висновків.
Побудована економіко-математична модель може бути багаторазово використана в аналізі, забезпечуючи обґрунтованість поточних, оперативних та перспективних управлінських рішень.
Класифікація методів економічного аналізу.Реалізація методології економічного аналізу найтіснішим чином пов’язана з сукупністю технічних прийомів, які дають змогу на практиці вивчати економічні явища, що аналізуються; за допомогою цих прийомів забезпечується ефективність самого методу аналізу.
Методикаекономічного аналізу – це сукупність традиційних прийомів, правил і операцій по вивченню економічних явищ і процесів.
Види методики економічного аналізу:
1) загальна методика – система дослідження, яка однаково використовується при вивченні різних об’єктів економічного аналізу в різних галузях економіки;
2) окрема методика – конкретизує загальну методику відносно до окремої галузі, визначеного типу виробництва або об’єкту дослідження.
Класифікація методів економічного аналізу включає декілька рівнів (рис. 4). Перший рівень класифікації відокремлю неформалізовані та формалізовані методи економічного аналізу.
Неформалізовані – основані на описанні аналітичних процедур на логічному рівні. Використання цих методів характеризується суб’єктивізмом, оскільки велике значення має інтуїція, досвід і знання аналітика.
Формалізовані – базуються на формалізованих аналітичних залежностях (рис. 5).
Формалізовані методи складають другий рівень класифікації.
Методи економічного аналізу | неформалізовані | метод експертних оцінок |
метод сценаріїв | ||
психологічний метод | ||
метод порівняння | ||
будування системи показників | ||
будування системи аналітичних таблиць | ||
формалізовані | методи аналізу господарської діяльності | |
методи економічної статистики | ||
математико-статистичні методи | ||
економетрічні методи | ||
методи кібернетики і програмування | ||
методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень |
Рис. 4. Класифікація методів економічного аналізу
Формалізовані методи економічного аналізу | методи аналізу господарської діяльності | метод ланцюгових підставок |
метод різниць | ||
балансовий метод | ||
диференціальний метод | ||
логарифмічний метод | ||
інтегральний метод | ||
метод дисконтування | ||
метод простий і складних відсотків | ||
методи економічної статистики | метод абсолютних, відносних і середніх величин | |
метод групування | ||
графічний метод | ||
індексний метод | ||
метод обробки рядів динаміки | ||
математико-статистичні методи | кореляційний аналіз | |
методи факторного аналізу | ||
економетрічні методи | матричні методи | |
гармонічний аналіз | ||
спектральні методи | ||
методи теорії виробничих функцій | ||
методи теорії міжгалузевого балансу | ||
методи кібернетики і програмування | методи системного аналізу | |
методи машинної імітації | ||
методи лінійного та іншого програмування | ||
методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень | методи теорії графів | |
методи байєсовського аналізу | ||
теорія ігор | ||
теорія масового обслуговування | ||
методи сітьового планування та управління |
Рис. 5. Класифікація формалізованих методів економічного аналізу
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 2120;