Способи вимірювання впливу факторів у детермінованому аналізі

2.1. Елімінування– це усунення, виключити впливу на результативний показник всіх факторів крім одного.

1.1. Спосіб ланцюгових підстановок використовується при факторному аналізі всіх типів факторних моделей (адитивних, мультиплікативних, кратних, змішаних – комбінованих).

Суть способу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, першочерговій заміні базисних параметрів на звітні. При цьому послідовність наступна:

1) кількісні елементи підлягають заміні в першу чергу,

2) структурні елементи – далі,

3) якісні елементи – в останню чергу.

Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або якісних елементів, послідовність замін залежить від того, які з них є основними, а які – похідними.

Мультиплікативна модель типу y = abс...

Якщо a – структурний показник, b – кількісний, c – якісний, то вплив кожного фактору розраховується наступним чином:

Dy_b = a₀b₁с₀ – a₀b₀с₀,

Dy_a = a₁b₁с₀ – a₀b₁с₀,

Dy_c = a₁b₁с₁ – a₁b₁с₀;

Dy = Dy_b + Dy_a + Dy_c.

Розрахунок впливу факторів на результативний показник способом ланцюгових підстановок зручніше виконувати в таблиці. Кількість колонок відповідає кількості факторів, збільшеної на два, кількість строк на один більше кількості факторів.

Таблиця 6.1. Розрахунок впливу факторів способом ланцюгових зіставлень

1.2. Індексний спосіб – застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці.

Індексний спосіб дозволяє оцінити вплив факторів на результативний показник як:

– у відносному вимірі – самі індекси;

– в абсолютному – різниця між чисельником і знаменником індексу.

1.3. Спосіб абсолютних різниць використовується у мультиплікативних (типу y = abс...), мультиплікативно-адитивних (типу y = a(b – с)) або у кратних (типу у = а / в) моделях.

Суть способу абсолютних різниць полягає у тому, що для визначення відокремленого впливу кожного з факторів обчислюють різниці між звітним і базисним елементом досліджуємого фактору і помножують її на абсолютні базові значення факторів, які розташовано справа, і на звітні значення факторів, які розташовано в моделі зліва від нього.

Розрахунок будується на послідовій заміні базових значень факторних показників на їх відхилення, а потім на їх звітний рівень. При цьому використовується та ж послідовність розташуванні факторних показників, характерна для способу ланцюгових підставок.

В мультиплікативній моделі типу y = abс... вплив кожного фактору розраховується наступним чином:

Dy_a = (a₁ – a₀)b₁с₀ = Da b₁с₀,

Dy_b = a₁(b₁ – b₀)с₀ = a₁Db с₀,

Dy_c = a₁b₁(с₁ – с₀) = a₁ b₁Dс;

Dy = Dy_a + Dy_b + Dy_c.

1.4. Спосіб відносних різниць використовується для оцінки впливу факторів на приріст результативного показника у мультиплікативних (типу y = abс...) або мультиплікативно-адитивних (типу y = a(b – с)) моделях.

Суть способу відносних різниць полягає у тому, що для визначення відокремленого впливу кожного з факторів обчислюють їх відносні відхилення.

;

;

.

Для розрахунку впливу першого фактору базисна величина результативного показника помножується на відносний приріст першого фактору. Для розрахунку впливу другого фактору до базисної величини результативного показника додається його абсолютний приріст під впливом першого фактору, сума помножується на відносний приріст другого фактору і т.д.

У зв’язку з незначною кількістю розрахунків спосіб відносних різниць зручно використовувати для оцінки впливу великої кількості факторів.

В мультиплікативній моделі типу y = abс... вплив кожного фактору розраховується наступним чином:

;

;

.

1.5. Спосіб відсоткових різниць є різновидом способу відносних різниць, отже використовується для тих самих типів факторних моделей.

Суть способу відсоткових різниць полягає у використанні в розрахунках відсоткової зміни факторних показників – темпів росту, процентів виконання плану тощо.

; ; .

Для розрахунку впливу першого фактору базисна величина результативного показника помножується на відсоткову зміну першого фактору за мінусом 100 %. Для розрахунку впливу другого фактору базисна величина результативного показника помножується на різницю між відсотковими змінами другого і першого факторів т.д. Для розрахунку впливу останнього з факторів базисна величина результативного показника помножується на різницю між відсотковими змінами результативного показника і передостаннього з факторів.

В мультиплікативній моделі типу y = abс... вплив кожного фактору розраховується наступним чином:

;

;

.

Можливість уникнути додаткових розрахунків, у зв’язку з неминучим визначенням відсоткової зміни факторів у попередньому економічному аналізі, стає суттєвою перевагою способу відсоткових різниць.

Результати розрахунку за методами елімінування повинні співпадати.

Елімінування як спосіб детермінованого факторного аналізу має суттєвий недолік – його засновано на ствердженні, що всі фактори змінюються незалежно один від одного. Але насправді фактори змінюються спільно, взаємозалежно, їх взаємодія визначає додатковий приріст результативного показника, який за способами елімінування додається до одного з факторів, зокрема до останнього. У зв’язку з цим ступень впливу фактору змінюється залежно від послідовності розташування факторів у детермінованій моделі.

Уникнути цей недолік можна за рахунок використання інтегрального, логарифмічного або диференціального способів.

2.2. Інтегральний спосібвикористовується для визначення впливу факторів в мультиплікативний, кратних або змішаних моделях кратно-адитивного типу. Використання інтегрального способу дозволяє отримати більш точну оцінку впливу факторів порівняно зі способами елімінування, тому що послідовність розрахунків не залежить від місця положення факторів в моделі, а додатковий приріст результативного показника, який утворюється від взаємодії факторів, рівномірно розкладається між ними.

Суть інтегрального способу полягає у визначенні впливу факторів на підставі правил інтегрування.

Недолік інтегрального способу полягає у тому, що для кожної факторної моделі (функціональної залежності) використовуються свої формули розрахунку. Але це не означає необхідності знання всього процесу інтегрування, достатньо мати готові робочі формули.

2.3. Логарифмічний спосіб.Логарифмічний спосіб оцінки впливу факторів використовується тільки в мультиплікативних моделях. Перевагою способу логарифмування є незалежність результатів розрахунку від місця розташування факторів. Крім того, логарифмічний спосіб забезпечую ще більшу точність розрахунку порівняно з інтегральним способом. Якщо при інтегруванні додатковий приріст від взаємодії факторів рівномірно розподіляється між ними, то при логарифмічному способі результат спільної їх дії розподіляється пропорційно частці ізольованого впливу факторів на рівень результативного показника.

Недолік логарифмічного способу – це обмеженість сфери застосування.

Сутьлогарифмічного способу полягає у використанні не абсолютної зміни показників, як при інтегруванні, а відповідних індексів.

2.4. Диференціальний спосіб.Диференціальний спосіб використовується в мультиплікативних моделях. Диференціальний спосіб засновано на правилі часткового диференціалу.

Суть способу полягає у тому, що приріст результативного показника розкладається на складові, значення яких визначається як добуток відповідної частини похідної на приріст фактору, за яким її обчислено.

Недолік диференціального способу полягає у тому, що в процесі розрахунку використовуються тільки фактори базового періоду.

Знання суті способів оцінки впливу факторів на результативний показник та сфери їх застосування – необхідна умова кваліфікованого проведення Економічних досліджень.