Економічна культура юриста передбачає глибоке знання природних економічних (природно-економічних) законів, які по­винні стати моделлю економічних актів, що приймаються державою.

Разом з тим економічна культура юриста є певним відо­браженням економічної культури суспільства її стану. Недо­тримання природно-економічних законів призводить до не-передбачуваних наслідків, катастроф, катаклізмів. Аналогіч­ні мікроекономічні явища часто стають причиною правових явищ, де в основному реалізується службовий обов'язок юриста. Так чи інакше стихійний або активний економічний розвиток суспільства включений у правовий простір.

Економіко-правове регулювання суспільних відносин мі­стить фактори правового впливу на виробничий процес. Зро­зуміло, що основним тут є сучасне законодавство, яким ке­руються юристи державних, фінансових, контролюючих ор­ганів, відповідних адміністрацій, інспекцій та ін. Однак навіть значне посилення регулятивних функцій цих та інших державних юридичних органів у галузі економіки не дає від­чутного ефекту. Економіко-правове регулювання починаєть­ся з розуміння юристом економічного життя громадян, їх­нього становища, врахування економічних інтересів людей і підприємств, оскільки суперечливість економічної ситуації часто призводить до правопорушень.

Одним із складових елементів економічної культури юриста є організація економіко-правового виховання насе­лення. Адже в політиці, як і в економіці, необхідний плюра­лізм думок, можливість діалогу, тому закономірно зростає попит на юридичні консультації у галузі економіки, що свід­чить про необхідність впровадження юридично-економіч­ного маркетингу.

Важливою ознакою правової культури юриста є економі­чна обґрунтованість його професійних дій. Йдеться про осо­бистий професіоналізм, використання економічних знань у правовій практиці. Вимогою часу є поява менеджера в юри­спруденції, оскільки юрист здійснює управління в економі-ко-правових питаннях. Менеджерська діяльність правника немислима без уміння здійснювати своєрідний економічний розрахунок професійної стратегії. Звичайно, юридичне ме-неджерство відбувається на основі умілого планування всьо­го правового процесу, створення умов для рентабельності юридичної і загалом творчої діяльності, вияву власної еко­номічної ініціативи.

Не менш важливою в економічній оцінці юридичної дія­льності є належна наукова економічна свідомість правника. Вона грунтується на його духовних та моральних якостях. Висока економічна культура юриста запобігає споживацько­му ставленню до суспільства, природи, громадянина. Здійснюючи ефективні економічні зв'язки з різноманітними ві­домствами, організаірями та безпосередньо з громадянами, юрист сприяє зміцненню національної безпеки держави.

Основними принципами економічної куль­тури правника можна вважати такі: ци­вілізованість, мобілізованість, компенса-ційність, контрольованість, знання тіньо­вого ринку, логічні економічні переко­нання, раціональність, діловитість.

Цивілізованість економічної культури юриста означає, що правові рішення в галузі економіки приймаються на фа­ховому рівні. Економічна культура суб'єктів права вимагає ґрунтовного знання новітніх економічних технологій. Сучас­ний розвиток України саме через відсутність належного рів­ня цивілізованості економіки зазнає гальмівних процесів. Проте економічна культура українського юриста пов'язана з такими рисами, як висока працездатність, витривалість, тер­плячість. Національний фактор є ефективним резервом ви­ходу України з кризової ситуації, духовним джерелом ство­рення цивілізованого ринку.

На внутрішні резерви спрямований і принцип мобілізова-ності, покликаний згуртовувати судові та правоохоронні органи з метою економічного піднесення України. Тим са­мим виробляються фундаментальні засади для формування української моделі економічної культури юриста.

Принцип компенсаційності економічної культури юрис­ти виявляє своєрідне співвідношення між зростанням мож­ливостей і станом економічної культури суспільства. Ведучи боротьбу з корисливою злочинністю, юрист може потрапити під вплив певних економічних структур чи окремих соціаль­них груп. Запобігти цьому допомагає свідома моральна від­повідальність і професіоналізм правників.

Принцип контрольованості відображає державний хара­ктер економічної культури юриста. Йдеться про суворий контроль державних органів з метою недопущення будь-яких порушень у справі реформування економічних відно­син. Принцип контрольованості грунтується на пріоритеті закону у підприємницькій чи комерційній діяльності, здійс­ненні економічних реформ в інтересах суспільства й держа­ви, правовому захисті суб'єктів господарювання.

Економічна культура юриста передбачає знання специфіки тіньового ринку. У правника є чимало можливостей отрима­ти належну інформацію про те, що відбувається в так званій «тіні», де небаченими темпами збагачуються окремі ділки. Тіньовий ринок, пов'язаний з незаконними операціями в економіці, стримує ринковий механізм, що призводить до негативних тенденцій в економіці та перспективах розвитку України.

Ознаками економічної культури юриста є логіка економі­чних переконань, логіка здорового глузду. Сьогоднішня сус­пільна ситуація свідчить про численні приклади незаконного розв'язання економічних проблем (рекет, кілери тощо). Ста­новлення правової держави має грунтуватися на цивілізова­них методах економічного зростання. При цьому важливого значення набуває філософське й логічне осмислення юрис­том державотворчих процесів, оволодіння методами еконо­мічного переконання.

Тому набуває актуальності принцип раї/іональності, до­цільності, економності, адже справжня економіка - це, на­самперед, раціональність. Для юриста це означає раціональ­ну дію у виконанні службових обов'язків, застосування пра-возахисних заходів впливу на економічні відносини. Непрофесійне виконання приписів закону може призвести до руйнації економічного стану.

Діловитість як принцип економічної культури юриста відображає реальну дію, спрямовану на піднесення суспіль­ного розвитку. Передусім це залежить від самого юриста, рівня його духовності, моральності (непідкупності), профе­сійної етики.