Одним із критеріїв професіоналізму юриста є вироблення власного почерку юридич­ної діяльності, постійна потреба продук­тивно працювати, виховання необхідних навичок та звичок.

Виходячи з цього, під професіоналізмом юриста розумі­ємо ступінь знання права, юридичної практики, навички застосування правових норм, мистецтво спілкування, що Знаходять вияв у повсякденній діяльності.

Продуктивність праці у професійній діяльності юриста виявляється у прагненні встановити істину і прийняти пра­вильне рішення, застосовуючи нові, прогресивні засоби, уникаючи приниження честі та гідності людини. Звичайно,-продуктивна діяльність, яку можна назвати ще творчою дія­льністю, пов'язана з виробленням нової мети і відповідних їй прийомів. Така діяльність має Грунтуватися на глибоких та міцних теоретичних спеціальних правових знаннях, на практичних навичках, які становлять основу професійної юридичної діяльності [75, с. 7].

Предметом професійної моралі правника є загальнолюдсь­ка мораль, на якій позначається характер юридичної діяль­ності. Професійна мораль юриста видозмінюється у зв'язку з наповненням соціальної культури новим змістом, утверджен­ням загальнолюдських цінностей, прийняттям нового законо­давства. Формування професійної моралі здійснюється відпо­відно до рівнів різних видів культури, якими володіє юрист.

Професійна культура юриста формується поетапно. На­самперед на етапі усвідомлення юристом свого призначен­ня, коли відбувається певна адаптація, ознайомленнязіслужбовими й функціональними обов'язками та специфі­кою роботи юридичної установи. Це фактично перші служ­бові дії під контролем наставника.

Етап формування юриста як професіонала характеризується повною самостійністю у службовій діяльності, набуттям окремих навичок, виробленням власного стилю і культури праці та ін.

Етап досягнення вершин майстерності, становлення юрис­та як професіонала настає після багатьох років (для кожного індивідуально) праці або взагалі не настає.

Зазначені етапи формування професійної культури впли­вають на професійну мораль юриста, основу якої становлять регулювання службових взаємин, допомога у здійсненні правильного вибору при виконанні службових обов'язків, оптимальній реалізації прийнятого рішення у практичній діяльності.

Професійна мораль певним чином регулюється. Особли­вості цього регулювання диктують правила дій - певну по­ведінку, виконання функціональних обов'язків, реалізацію права. Тому професійна мораль не є чимось незмінним. Во­на динамічна, варіантна, враховує соціальні умови, напря­ми розвитку суспільства чи певної професії.