Б) правовий статус корпоративних підприємств
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (ч. 5 ст. 63 ГК України).
Найбільш популярною формою корпоративного підприємства є Господарські товариства. Основним законодавчим актом, що регулює діяльність господарських товариств в Україні є Закон України «Про господарські товариства». Відповідні норми щодо діяльності господарських товариств передбачені також в Цивільному (статті 113-162), та Господарському (статті 79-92) кодексах України та Законі України «Про акціонерні товариства».
Узагальнене визначення поняття господарського товариства встановлене ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 79 цього кодексу господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Види господарських товариств узагальнено названо в ст. 80 ГК України (слід зазначити, що в назві ст. 113 ЦК України вжито термін «види», а в ч. 2 цієї ж статті йдеться про «форми» господарських товариств - такі ж, як і види за ст. 80 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 80 ГК України і ч. 2 ст. 1 Закону «Про господарські товариства» до господарських товариств належать:
– акціонерні товариства (АТ);
– товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ);
– товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ);
– повні товариства (ПТ);
– командитні товариства (КТ).
Доктринальне господарські товариства поділяються на :
– персональні товариства або об’єднання осіб – в яких домінують особисті елементи ( до них відносяться ПТ та КТ);
– об’єднання капіталів – в яких домінуючим є майнові елементи ( до них відносяться АТ, ТОВ, ТДВ).
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд (слід відзначити, що в ЦК терміну «статутний фонд» господарського товариства відповідає термін «статутний капітал»), поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій (ч. 2 ст. 80 ГК України).
Акціонерне товариство згідно Закону України «Про акціонерні товариства» – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування
або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького
(підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального
(комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.
Згідно ст.5 акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне
та приватне розміщення акцій.
Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки
приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами
приватного акціонерного товариства рішення про здійснення
публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться
відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з
приватного на публічне.
Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
У АТ створюється статутний фонд, розмір якого повинен становить не менше 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства.
Одним з найпоширеніших видів господарських товариств у сфері господарювання України є товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаний з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
У ТОВ створюється статутний фонд, розмір якого повинен становить не менше 1 мінімальної заробітної плати, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства.
Правовий статус, аналогічний статусу товариства з обмеженою відповідальністю, має товариство з додатковою відповідальністю.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників (ч. 4 ст. 80 ГК України).
Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах. До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення ЦК України про товариства з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.
Повним товариством згідно з ч. 5 ст. 80 ГК України визнається таке товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору (статуту цей вид товариства не має). Засновницький договір повного товариства, крім відомостей, загальних для всіх видів товариств, повинні визначати розмір частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Такі вимоги випливають з особливого характеру товариства, зокрема, з ведення його справ, яке здійснюється в порядку, встановленому ст. 122 ЦК України, а саме: кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.
Як уже зазначалося, учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. Механізм такої відповідальності конкретизовано у ст. 124 ЦК України. Важливим є те, що учасник товариства відповідає за борги останнього незалежно від того чи виникли вони після або до його вступу до товариства.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних учасників, вони несуть солідарну відповідальність щодо боргів товариства.
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦК України командитне товариство створюється ідіє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.
Дата добавления: 2015-12-29; просмотров: 1522;