Особливості вивчення змістової лінії «Інформація та інформаційні процеси».

Завданням змістової лінії «Інформація та інформаційні процеси» є ознайомлення учнів з поняттями повідомлення, інформація, дані та інформаційними процесами, які зустрічаються у життєдіяльності людини, і тими, що реалізуються з використанням комп’ютера.

На жодному уроці, крім інформатики, не говориться про роль інформації, інформаційні процеси, носії інформації Не доцільно вимагати від учнів точних означень усіх теоретичних понять, які розглядаються при вивченні змістової лінії. Учні мають розуміти їх на інтуїтивному рівні, вміти наводити приклади, мати уявлення про те, що людина постійно зустрічається у житті з інформаційними процесами і може при цьому використовувати комп’ютер чи інші пристрої для роботи з повідомленнями та даними.

Основна мета вивчення теми – сформувати в учнів відношення до інформації як до поняття, яке лежить в основі сучасної інформаційної картини світу.

Основні поняття теми:повідомлення, інформація, інформаційні процеси, носії повідомлень, дані, кодування та розкодування (декодування) повідомлень.

Під час вивчення змістової лініїучні у 2 класі (5 год.):

у 3 класі (4 год.):

· мають уявлення про носії повідомлень, способи їх подання;

· знайомляться з поняттям дані;

· вчаться кодувати та розкодувувати повідомлення.

Основні методи вчителя при вивченні змістової лінії: пояснення, бесіда, наочні, опора на життєвий досвід учнів, репродуктивний, індуктивний (від окремих фактів до висновків).

Методика ознайомлення з поняттями «повідомлення» «інформація», «дані».

Слово «інформація» дітям початкових класів знайоме, вони чули його у повсякденному житті. Пояснюючи другокласникам, що таке інформація, вчитель повинен пам’ятати, що інформація є первинним і не означуваним поняттям, тому його можна лише пояснити, наприклад, конкретно-індуктивним способом, за допомогою наочних, добре знайомих учням прикладів з життєвого досвіду.

Приклади.

На уроці вчитель розповідає новий матеріал, а ви уважно слухаєте і дізнаєтесь про щось нове, цікаве, раніше незнане.

Петрик приніс новину: під час осінніх канікул учні класу поїдуть до Канева на могилу Т.Г.Шевченка.

Бачимо, що жовтіє квітка – це вказує на те, що квітку давно не поливали.

Червоний сигнал світлофора є інформацією для водія – треба зупинитися, жовтий – приготуватись до руху, зелений – рушати.

Ваш щоденник теж несе інформацію для вас і ваших батьків.

Підвищення температури тіла людини – це інформація про стан її здоров’я.

Щодня слухаючи, читаючи, спостерігаючи за навколишнім світом, спілкуючись, ми отримуємо інформацію.

Навівши дітям багато прикладів, можна зробити висновок, що інформація – це відомості або повідомлення про навколишній світ, отримані різними шляхами.

Варто запропонувати й учням самим навести приклади одержання інформації людиною.

Чи можна сказати, що інформація для людини – це новина? Новина – це завжди інформація, але не можна сказати, що інформація – це завжди новина. Наприклад, учитель розповідає учням про зоопарк. Для тих учнів, хто вже був у зоопарку – це не новина, а знайома інформація, а для решти (ті, хто не був у зоопарку) – це новина.

Необхідно, щоб учні зрозуміли на інтуїтивному рівні різницю між поняттями інформації та повідомлення.

Інформацію передають за допомогою повідомлень. Наприклад, диктор телебачення передає повідомлення про події в нашому місті, країні, за кордоном, і телеглядачі отримують нову інформацію.

За допомогою повідомлень здійснюється обмін інформацією: між людьми (вчителька розповідає учням про основні пристрої комп’ютера), між тваринами (гавкіт собак на вулиці), між людьми і тваринами (команди для собаки), між приладами і людьми (шкільний дзвінок вчителям і учням повідомляє про початок або закінчення уроку), між приладами (надсилання SMS з одного телефону на інший).

Способи подання повідомлень (3 клас, учні повинні вміти наводити свої приклади):

ü графічний (малюнки, картини, фогографії),

ü текстовий (листи, щоденник, текст підручника),

ü числовий (математичні приклади, дати, годинник),

ü звуковий (музика, шуми, розмова),

ü світловий (сигнали світлофора, фари машин),

ü міміки та жестів (жести міліціонера-регулювальника, розмова людей з вадами слуху),

ü комбінований (учитель не лише пояснює матеріал, а й демонструє малюнки, друзі не лише розповідають про екскурсію, а й показують фото, відеозаписи).

Слід звернути увагу на те, що:

· одну і ту ж інформацію можна передати за допомогою різних повідомлень;

· одне і те ж повідомлення може нести різну інформацію залежно від того, як тлумачать його різні люди чи одні і ті ж люди за різних обставин.

Ці твердження вчителю теж необхідно пояснити за допомогою достатньої кількості наочних прикладів.

Наприклад:

1) про місце, де дозволяється переходити вулицю пішоходам, можна повідомити написом на спеціальному щиті «Перехід», або пофарбувавши місце переходу на дорозі білими смугами, або встановивши спеціальний дорожній знак;

2) слова «хороша погода» можуть означати і сонячну погоду, і дощову, і теплий літній день, і морозний зимовий;

3) сигнали машини швидкої допомоги для людини, яка на неї чекає, очевидно означають щось зовсім інше, ніж для людини, яка випадково просто побачила машину на вулиці.

Щоб ознайомити учнів, як саме людина сприймає повідомлення про об'єкт, на уроці проводяться досліди по отриманню інформації за допомогою різних органів. Наприклад, запропонувати учням заплющити очі на декілька секунд, а потім розплющити і запитати, що вони бачили заплющеними очима і розплющеними. Включити приємну музику, щоб учні послухали, а потім попросити їх закрити вуха. Зав’язати дитині очі та дати понюхати квітку, парфуми, хліб, скуштувати на смак хліб, цукерку, яблуко, дати доторкнутись до мочалки, книги і поставити завдання – впізнати за запахом, смаком, на дотик об’єкти.

Після цього зробити висновок про те, за допомогою яких органів чуття людина може отримувати повідомлення із навколишнього середовища:

1) зору (очі) – бачимо об’єкти навколишнього світу;

2) слуху (вуха) – чуємо звуки навколишнього світу;

3) нюху (ніс) – відчуваємо запахи;

4) смаку (язик) – відчуваємо смак;

5) дотику (шкіра) – відчуваємо властивості предмету.

Потім запропонувати учням навести приклади, отримання повідомлень за допомогою кожного з органів чуттів.

Для збереження важливих повідомлень для себе та своїх нащадків, людина використовує різні носії (3 клас) – це об’єкти, на яких зберігаються повідомлення (книги, газети, журнали, словники, енциклопедії, відеоплівки, диски, флеш-накопичувачі).

Повідомлення, зафіксовані на носії у вигляді, зручному для зберігання й опрацювання, утворюють дані(3 клас).