Поняття бюджетних повноважень

Конституція України надала право на власний бюджет як ма­теріальну фінансову базу функціонування державі та органам місцевого самоврядування всіх рівнів. Важливим положенням Конституції України є твердження, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінан­сово його підтримує. Цей пункт відповідає Всесвітній Декла­рації місцевого самоврядування та Європейській Хартії місце­вого самоврядування, які передбачають вагомі гарантії фінан­сової та матеріальної самостійності органів місцевого самоврядування при здійсненні ними бюджетних повноважень. Відповідно до ст. 8 Всесвітньої Декларації місцевого самовря­дування місцеві органи влади повинні мати право на відповід­ні фінансові кошти, відокремлені від коштів інших рівнів управління, та вільно розпоряджатися грошовими надходжен­нями в межах своїх повноважень.

У Бюджетному кодексі, як взагалі в законодавстві та юри­дичній науці, бюджетні повноваження об'єднуються одним по­няттям — повноваження. Право на затвердження бюджету і звіту про його виконання покладається на державний або му­ніципальний орган (а це може бути тільки представницький орган) одночасно й обов'язок вжити всіх заходів, щоб це право реалізувати в інтересах громадян, які проживають на тери­торії держави або території, що представляє цей орган місце­вого самоврядування. Юристи кажуть, що повноваження — це "права — обов'язки"'. Але права й обов'язки у межах компе­тенції органу в галузі бюджету зберігають самостійний харак­тер. Ці права дають державі й органам місцевого самовряду­вання можливість вибору першочергових пріоритетних видат­ків, бюджетних програм тощо, а обов'язки чітко регламенту­ють дії законодавчого органу держави, представницького орга­ну, муніципального, виконавчих органів протягом усього бюд­жетного періоду.

Загальне право на бюджет включає низку повноважень кож­ного владного державного чи місцевого органу, які визначаю­ться чинним законодавством. Оскільки бюджет для органу державної влади й органу місцевого самоврядування є основ­ним централізованим фондом коштів, без якого неможливе йо­го існування, всі відносини, що виникають у галузі бюджетної діяльності, врегульовані нормами бюджетного (як частини фінансового) права.

Повноваження в галузі бюджетної діяльності — це за­кріплені нормами Конституції України та чинного законодав­ства за державою, її органами, органами місцевого само­врядування права й обов'язки, необхідні для здійснення завдань і функцій в галузі бюджету на своїй території.

Бюджетні права (повноваження у вигляді прав і обов'язків — це суб'єктивні права (на відміну від бюджетного права як сукупності виду фінансово-правових норм), які належать ор­ганам держави й муніципальним органа».

Суб'єкти бюджетного права можуть мати суб'єктивні права і нести встановлені законодавством обов'язки. Аналіз норм Бюджетного кодексу, законів про органи місцевого самовряду­вання і місцеві державні адміністрації дає можливість класи­фікувати бюджетні повноваження України й органів місцевого самоврядування таким чином.

Бюджетні повноваження України:

1) в галузі зведеного бюджету України;

2) в галузі Державного бюджету;

3) в галузі місцевих бюджетів.

Бюджетні права місцевих органів самоврядування також можна об'єднати в три групи:

1) в галузі Державного бюджету;

2) в галузі свого бюджету (обласного, міського, районного);

3) в галузі бюджетів нижчестоящих органів місцевого само­врядування.

На кожному рівні бюджетної системи України бюджетні права (повноваження) мають свої особливості, пов'язані із за­гальними повноваженнями органів влади відповідного рівня (Автономна Республіка Крим, область, район і т. д.), але є й загальні риси, які дають можливість визначити бюджетні повноваження України й органів місцевого самоврядування — це сукупність прав і обов'язків, встановлених законодавством, що належить їм в особі органів державної влади або міс­цевого самоврядування щодо формування проектів бюджетів, розгляду, затвердження і виконання відповідних бюджетів і регулювання бюджетних відносин на своїй території.