Бюджетне право, його предмет і особливості. Бюджетно-правові норми і бюджетно-правові відносини

Бюджет — центральна ланка фінансової системи держави, а фінанси,як відомо, — це система грошових відносин, у про­цесі яких формуються і використовуються централізовані фон­ди коштів, необхідні для виконання завдань і функцій держави іі органів місцевого самоврядування. Тому сукупність фінансо­во-правових норм, які регулюють відносини в галузі бюджету і складають бюджетне право, що є центральним розділом фінансового права.

Предметом бюджетного права є: відносини, що виникають узв'язку із встановленням бюджетної системи, із формуван­ням, розподілом і використанням централізованих фондів кош­тів, що надходять у розпорядження держави і органів місцево­го самоврядування на кожній території. Ці відносини можна об'єднати в певні групи, які регулюють окремі сторони бю­джетної діяльності:

встановлення видів бюджетів, які входять до бюджетної сис­теми України, принципи їх зв'язку;

структуру доходів й видатків як бюджетної системи в ціло­му, так і кожного виду бюджетів, принципи розподілу до­ходів і видатків між бюджетами;

повноваження України і органів місцевого самоврядування в галузі бюджетної діяльності.

В юридичній літературі норми бюджетного права за зміс­том поділяються на матеріальні та процесуальн¹.

Бюджетні матеріальні норми закріплюють структуру бю­джетної системи України, перелік доходів і видатків та поря­док їх розподілу між бюджетами, а також повноваження суб'єк­тів правовідносин у галузі бюджетів.

Процесуальні норми встановлюють порядок проходження бюджету — складання і розгляд проекту бюджету, затверджен­ня й виконання бюджету, а також складання, розгляд і затвер­дження звіту про виконання бюджету.

Для здійснення владних повноважень органи, що представ­ляють державу або окрему адміністративно-територіальну оди­ницю, повинні мати у своєму розпорядженні централізований фонд коштів — бюджет. Право на власний бюджет — основне матеріальне право. Із нього випливають й інші: право на одер­жання в бюджет визначених законодавством доходів і фінан­сування заходів, пов'язаних із функціонуванням держави, те­риторіальних громад. Отже, бюджетне право як підгалузь фінансового права — це сукупність правових норм, які регу­люють бюджетний устрій, структуру та порядок розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи, повно­важення держави і органів місцевого самоврядування в галузі бюджетів і бюджетний процес.

Бюджетно-правові норми, які складають бюджетне право — підгалузь фінансового права, природно, є видом фінансово-правових. Для них характерні всі особливості фінансово-пра­вових норм, про які ми говорили в Загальній частині. Усі вони мають категоричний характер, суми платежів, які планувалися при складанні бюджету, стають обов'язковими після затвер­дження акта про бюджет.

Бюджетні правовідносини — вид фінансово-правових від­носин. Вони, як і всі фінансово-правові, виникають із фінансо­вої діяльності і мають грошовий характер; одна сторона відно­син має владні повноваження стосовно іншої сторони, яке б місце в системі органів держави вона не посідала; виникають, змінюються і припиняються вони тільки в зв'язку із нормативно-правовими актами. Але бюджетна діяльність — вид фінан­сової і має свої специфічні особливості, які не можуть не впливати на правовідносини. По-перше, як і всі види фінансо­вих, бюджетні відносини виникають, змінюються і припиня­ються на підставі законів (ст. 92 Конституції України). Стат­тя 96 Конституції встановила, що Державний бюджет України затверджується на період з 1 січня до 31 грудня, тобто закон про бюджет приймається на один річний період, а всі відноси­ни, що виникають на його основі, діють стільки ж — один період з 1 січня до 31 грудня. Це дає можливість виявити таку особливість бюджетних правовідносин як періодичність. Із початком нового бюджетного періоду і дією нового закону про державний бюджет або рішення місцевої ради про відпо­відний місцевий бюджет виникають бюджетні правовідносини (як правило, між тими ж сторонами) на новій правовій підста­ві і тривають до кінця бюджетного періоду.

Другою особливістю бюджетних правовідносин є те, що в них бере участь більш вузьке коло суб'єктів, ніж в інших ви­дах фінансових правовідносин. Суб'єктами бюджетних право­відносин є юридичні особи, які беруть участь у розподілі до­ходів і видатків між різними видами бюджетів, або які одер­жують із державного або місцевих бюджетів кошти в різних формах (фінансування, дотацію, субвенцію і т. ін.), або беруть участь хоча б в одній стадії бюджетного процесу (складанні, розгляді, затвердженні чи виконанні бюджету). Таким чином, не бувають суб'єктами бюджетних правовідносин юридичні особи — підприємства й організації недержавної і немуніципальної форми власності. їх взаємовідносини із бюджетом опосередковуються через податкові або кредитні відносини.

Не можуть бути суб'єктами бюджетних правовідносин і окремі громадяни. їх взаємовідносини із бюджетом також опо­середковуються через податкові, трудові, цивільні та інші право­відносини.

Бюджетні відносини згідно зі с. 4 Бюджетного кодексу ре­гулюються такими нормативно-правовими актами:

—Конституцією України;

—Бюджетним кодексом;

—Законом про Державний бюджет України;

—іншими законами, які керують процесом складання, розгля­ду, затвердження і виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Держав­ного та місцевих бюджетів;

—нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України прийнятими на підставі і на виконання Бюджетного кодек­су та інших законів України;

—нормативно-правовими актами центральних органів виконав­чої влади;

—рішенням органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу та Закону про Державний бюджет.