Умови лістингу цінних паперів на біржі

До торгівлі на біржі за категорією лістингових цінних паперів можуть бути допущені цінні папери, які відповідають наступним умовам (не стосується державних цінних паперів, емісія яких згідно з законодавством України не підлягає регулюванню ДКЦПФР):

1. випуск та проспект емісії цінних паперів зареєстровані відповідно до чинного законодавства України;

2. здійснена державна реєстрація звіту про результати розміщення цінних паперів;

3. згідно з законодавством України не існує заборони щодо торгівлі цінними паперами на фондовій біржі;

4. емітент та його цінні папери відповідають лістинговим вимогам, встановленим біржею.

Біржовий список складається з:

а) біржового реєстру, який передбачає два котирувальних списки лістингових цінних паперів:

- котирувальний список «А» (перший рівень лістингу);

- котирувальний список «Б» (другий рівень лістингу);

б) списку позалістингових цінних паперів.

Для облігацій місцевих позик: номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 3 000 000 грн.; середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 400 000 грн.
Для цінних паперів інститутів спільного інвестування, у тому числі акцій корпоративних інвестиційних фондів: інститут спільного інвестування існує не менше трьох років; вартість чистих активів інституту спільного інвестування на останню звітну дату становить не менше 20 000 000 грн.; середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами інституту спільного інвестування протягом останніх 6 місяців складає не менше 100 000 грн.
Унесення та перебування цінних паперів у другому рівні лістингу фондової біржі здійснюється при відповідності до таких мінімальних вимог:
Для акцій: емітент існує не менше одного року; вартість чистих активів емітента складає не менше 50 000 000 грн.;
ринкова капіталізація емітента складає суму, не меншу 50 000 000 грн.; кожен з останніх 6 місяців з цінними паперами емітента укладалось не менше 10 біржових угод та виконувалось не менше 10 біржових контрактів, при цьому середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами емітента протягом останніх 6 місяців складає не менше 250 000 грн.
Для облігацій підприємств: емітент існує не менше одного року; вартість чистих активів емітента складає не менше 10 000 000 грн.;
номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 5 000 000 грн.; середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 150 000 грн.
Для облігацій місцевих позик: номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 1 000 000 грн.; середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 100 000 грн.
Для цінних паперів інститутів спільного інвестування, у тому числі акцій корпоративних інвестиційних фондів: інститут спільного інвестування існує не менше одного року; вартість чистих активів інституту спільного інвестування на останню звітну дату складає не менше 10 000 000 грн.; середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами інституту спільного інвестування протягом останніх 6 місяців складає не менше 50 000 грн. Фондова біржа може встановлювати додаткові вимоги для внесення та перебування цінних паперів у біржовому реєстрі. На одній фондовій біржі цінний папір одного виду одного емітента може перебувати лише в одному рівні лістингу.

Ініціатором лістингу на біржі цінних паперів може бути лише емітент цих цінних паперів. Допущений до офіційного котирування на фондовій біржі емітент бере на себе зобов’язання:

1. подавати на біржу звіти загальних зборів акціонерів;

2. негайно інформувати біржу про внесення змін до статутних документів та про рішення емітента, що стосуються цінних паперів;

3. узгоджувати з біржею графік випуску та підписки (розміщення) цінних паперів;

4. публікувати в офіційному виданні біржі інформаційні повідомлення про перший та наступні випуски своїх цінних паперів;

5. узгоджувати з біржею графік проведення технічних процедур будь-якої операції з власниками цінних паперів, зокрема, виплати дивідендів та відсотків тощо.

Переваги перебування цінного паперу в лістингу:

1. підвищення престижу й інтересу інвесторів до підприємства;

2. отримання кращих умов кредитування, бо кредитори мають можливість порівняти балансову вартість активів з ринковою (біржовою) оцінкою;

3. полегшення облігаційного фінансування (перебування в лістингу надає компанії можливість випускати облігації, тобто використовувати дешевші джерела фінансування);

4. можливість акціонерів слідкувати за котируванням цінного папера.

Можливі недоліки перебування цінного паперу в лістингу:

1. додатковий контроль за компанією;

2. додаткові витрати (біржовий збір, щорічні комісійні);

3. слабке реагування на маловідому компанію може призвести до низької активності її акцій і відповідно до падіння інтересу до неї інвесторів.

Цінний папір може бути вилучений з офіційного котирування (процедура делістингу) через:

1. незначне співвідношення щоденного обсягу операцій з цим цінним папером до загальної кількості цінних паперів, що перебувають в обігу, і до кількості котирувань за рік;

2. невиплату відсотків, дивідендів чи погашень останніх трьох років;

3. порушення емітентом своїх зобов’язань щодо інформування власників цінних паперів та біржі про свою діяльність;

4. порушення правил біржі;

5. подання заяви про неплатоспроможність емітента;

6. ліквідацію емітента.

10.Позабіржова торгівля цінними паперами.

Позабіржовий ринок сприяє розвитку послуг ін­вестиційного консультування і управління портфе­лями цінних паперів, що наближає фондовий ринок до дрібного інвестора та його інтересів, забезпечую­чи його динамічне зростання.

Під позабіржовим ринком розуміють ринкові відно­сини, що складаються на вторинному ринку цінних паперів «поза» або «поряд» з торгівлею на фондових біржах, іншими словами, ту частину вторинного ринку, яка не охоплюється поняттям «біржовий ри­нок». Пройти лістинг на позабіржовому ринку дещо простіше, ніж на біржовому, оскільки вимоги до цінних паперів та самого емітента – менші.

На позабіржовому ринку цінних паперів утворю­ються торговельно-інформаційні системи установ, створених на певних умовах саморегулюючими орга­нізаціями чи посередниками для організованого про­дажу цінних паперів, метою яких є впорядкування цього ринку, підвищення його ефективності та про­зорості. Ці торговельно-інформаційні системи для організації своєї діяльності можуть використовувати потужності інших торговельних систем, зокрема, й товарних бірж.

Позабіржовий ринок займає значне місце на ринку цінних паперів США. Основою цього ринку є Автоматизована система котирування Національної асоціації дилерів з цінних паперів NASDAQ, створена Національною асоціацією дилерів у 1971р. як система для котиру­вання акцій. З метою централізації фондового ринку США в 1978 р. була створена Об'єднана система котирування та Міжринкова тор­гова система, що пов'язала учасників восьми найбільших бірж США та окремих дилерів позабіржового ринку.

Учасниками системи NASDAQ є брокери та дилери фондового рин­ку. Дилери є користувачами третього рівня системи, які зі своїх тер­міналів вводять ціни купівлі-продажу на групи акцій, з якими вони проводять операції. Більшість брокерських фірм знаходяться на дру­гому рівні системи. Вони знайомляться із запропонованими цінами та обсягами угод і вибирають ту пропозицію, яка їх задовольняє. Користувачами першого рівня є окремі брокери, що ведуть рахунки своїх клієнтів.

Для того щоб акції корпорації котирувались у NАSDAQ, потрібно, щоб хоча б два дилери проводили операції з цими акціями. Причо­му кількість акцій, що обертаються на ринку, не повинна бути мен­ше визначеного ліміту.

У рамках системи NASDAQ на сьогодні котирується більше акцій американських та іноземних компаній, ніж на всіх американських біржах, взятих разом. Учасни­ками системи є близько 400 фірм.

В Україні організаційно оформлений позабіржо­вий ринок почав формуватися у 1996 році. 3

ТІС – це юридична особа, яка займається діяльністю з організації торгівлі на позабіржовому ринку, володіє або керує електронною торговельно-інформаційною мережею (системою), що дає можливість її учасникам обмінюватись пропозиціями щодо купівлі-продажу цінних паперів, а також укладати та виконувати угоди щодо такої купівлі-продажу у режимі реального часу.

ТІС може бути створена у формі АТ або ТОВ, вона реєструється ДКЦПФР, а також останньою видається відповідна ліцензія. Засновників ТІС повинно бути не менше, ніж 20 торговців цінними паперами з відповідними ліцензіями. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою, ніж 5 % статутного капіталу ТІС. Статутний капітал формується у мінімальному розмірі 50 тис. євро. В Україні організація торгівлі у ТІС здійснюється відповідно до правил ТІС, які затверджуються виключно вищим органом ТІС та погоджуються з ДКЦПФР.