Національна депозитарна система України (НДСУ): учасники, структура, особливості діяльності.
Закон України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” 10.12.1997
Основними видами депозитарної діяльності є:
• зберігання й обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;
• кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;
• ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Структура Національної депозитарної системи України:
Національна депозитарна система складається з двох рівнів. Нижній рівень – це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів. Верхній рівень – це депозитарії: Національний депозитарій України і Міжрегіональний фондовий союз, а також НБУ як депозитарій державних цінних паперів.
Депозитарії, зберігачі та реєстратори є прямими учасника НДС України. Організатори торгівлі цінними паперами, банки, торговці цінними паперами, емітенти та інвестори вважаються опосередкованими учасниками НДС.
Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:
• стандартизація обліку цінних паперів та уніфікація документообороту щодо операцій з цінними паперами відповідно до міжнародних стандартів;
• відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах;
• реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;
• акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат тощо) за цінними паперами, взятими на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;
• розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов'язаних із банківськими або з іншими системами грошового клірингу на регулярній основі.
Центральним депозитарієм корпоративних цінних паперів визнаєтьсянепідприємницьке товариство, що створене професійними учасниками фондового ринку з метою формування централізованої системи виконання договорів з цінними паперами на організованому ринку.
Депозитарій створюється не менш, ніж 20 професійними учасниками фондового ринку, які мають ліцензію на право здійснення депозитарної діяльності зберігача. При цьому частка одного учасника в статутному фонді не може бути меншою, ніж 500 тис. євро і одночасно не може перевищувати 25% цього фонду. Засновниками депозитарію можуть бути фондова біржа чи торговельно-інформаційна система. Клієнтами депозитарію є зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на основі договорів про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, з якими укладено договори про кореспондентські відносини.
В Україні сьогодні діють 3 основні депозитарії: Національний депозитарій України (НДУ) та НБУ та ВДЦП.
Національний депозитарій України – центральну ланку Національної депозитарної системи України, яка мала забезпечити функціонування єдиної системи депозитарного обліку й обслуговування обігу цінних паперів, а також інтеграцію Національної депозитарної системи в міжнародну систему депозитарних установ, було створено у 1999р. НДУ є спеціальною установою, створеною у формі ВАТ. Його акціонерами є ДКЦПФР (86% акцій), НБУ, а також об'єднання учасників Національної депозитарної системи та провідні професійні учасники фондового ринку України. Статутний фонд – 5 млн. грн.
З 12 10 2009 р. ВАТ «Депозитарно-клірингова компанія «Міжрегіональний фондовий союз» перейшла у власність ВДЦП
Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів» (ВДЦП) було створене у 2008 році. Акціонерами ВДЦП є зберігачі цінних паперів та організатори торгівлі. Держава у складі акціонерів представлена Національним банком України. Головними завданнями ВДЦП є надання якісних депозитарних й клірингових послуг, а також втілення найкращих міжнародних практик з депозитарної діяльності на ринку України.
Діяльність ВДЦП будується на принципах прозорості та всебічного урахування інтересів представників всіх груп професійних учасників українського фондового ринку. У системі корпоративного управління ВДЦП існує такий важливий орган, як Рада учасників, до складу якої увійшли професійні учасники фондового ринку – зберігачі та організатори торгівлі. За Радою закріплені широкі повноваження, які надають можливість активно впливати на розробку та впровадження тарифів депозитарію, технологій взаємодії з ринком тощо. Таким чином, ВДЦП дотримується політики прозорості та ефективного управління, і надає ринку дієві важелі впливу на свою діяльність.
Для надання клієнтам якісних послуг ВДЦП створив сучасну інфраструктуру, яка забезпечує ефективне виконання всього комплексу депозитарних та розрахунково-клірингових послуг. Інфраструктура передбачає наявність відповідного технологічного приміщення, належних засобів зв’язку, засобів захисту інформації, сучасного програмно-технологічного комплексу. Побудована інфраструктура дозволяє ВДЦП обслуговувати клієнтів на рівні світових стандартів.
На сьогоднішній день ВДЦП є безумовним лідером з надання депозитарних послуг на українському фондовому ринку. Депозитарій обслуговує активи, вартість яких перевищує річний державний бюджет України. Та водночас, ВДЦП постійно працює над вдосконаленням своїх послуг шляхом розробки нових технологій взаємодій з ринком, підвищення рівня обслуговування своїх клієнтів та зменшення вартості послуг.
ВДЦП є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз» (МФС), яке було створене у 1997 році для надання депозитарних послуг на фондовому ринку. За роки своєї роботи МФС став прозорим ефективним повнофункціональним кліринговим депозитарієм, який забезпечував обслуговування абсолютної більшості депозитарних активів. Об’єднання МФС та ВДЦП відбулось у 2009 році.
Напрямами діяльності депозитарію є:
• Обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.
• Відповідальне зберігання цінних паперів у документарній та бездокументарній формах.
• Обслуговування обігу цінних паперів у бездокументарній формі.
• Знерухомлення цінних паперів і подальше обслуговування угод з ними та операцій емітента.
• Регламентація та обслуговування механізмів позички і застави цінних паперів, прийнятих на обслуговування.
• Кліринг і розрахунки за угодами з цінними паперами.
• Здійснення операцій, що підтримують процедури клірингу та розрахунків по цінних паперах та клірингу по грошових розрахунках в зв’язку з обслуговуванням операцій на фондових біржах та у торговельно-інформаційних системах.
• Здійснення реальної поставки чи переміщення з рахунку у цінних паперах проти одночасної оплати коштів відповідно до розпоряджень клієнтів або інформації від фондової біржі або торговельно-інформаційної системи.
• Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
• Здійснення операцій щодо одержання від емітентів на свій рахунок доходів з цінних паперів (дивідендів, процентних виплат, виплат з погашення тощо) для наступного перерахування їх зберігачам.
• Здійснення функцій номінального утримувача в реєстрі власників іменних цінних паперів, депонованих у депозитарії.
• Встановлення кореспондентських відносин з депозитарними установами інших країн на підставі одно- та/або багатосторонніх угод з метою обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами.
• Надання інформаційно-консультативних послуг з питань депозитарної діяльності.
Зберігачі за дорученням власників здійснюють операції з депонованими цінними паперами, а також іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за винятком клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів. Зберігачі також можуть бути реєстраторами власників іменних цінних паперів у разі отримання відповідного дозволу ДКЦПФР. Найчастіше зберігачами цінних паперів є уповноважені комерційні банки, а також відповідні торговці цінними паперами – юридичні особи, які мають ліцензію ДКЦПФР на право здійснення такої діяльності.
Зберігачем укладаються такі види договорів:
1. про відкриття рахунку в цінних паперах клієнту (власнику);
2. депозитарний договір, який укладається між зберігачем та депозитарієм;
3. договір про обслуговування емісії цінних паперів, що укладається між емітентом та депозитарієм.
Мінімальний розмір статутного фонду зберігача – не менше, ніж 100 тис. євро.
Реєстраційну мережу утворюють реєстратори — суб'єкти підприємницької діяльності, для яких ведення реєстру є винятковим видом діяльності, а також емітенти цінних паперів, які мають право вести реєстр власників цінних паперів згідно з чинним законодавством. Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів полягає в зборі, фіксації, обробці, зберіганні та наданні інформації, що складає систему ведення реєстру. Ведення реєстру передбачає облік та зберігання протягом певного терміну інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає потреба внесення змін до реєстру. Діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів можуть здійснювати емітенти або реєстратори за наявності дозволу, що видається ДКЦПФР.
Емітент може вести власний реєстр самостійно, якщо чисельність власників іменних цінних паперів у сукупності з усіх випусків цінних паперів не перевищує 500. Якщо чисельність власників іменних цінних паперів емітента перевищує 500, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору. Реєстратор веде такий реєстр на умовах договору, що укладається з емітентом цінних паперів. Договір на ведення реєстру емітент може укласти тільки з одним реєстратором.
Реєстром власників іменних цінних паперів є список зареєстрованих власників, складений на певну дату, із зазначенням кількості, номінальної вартості, категорії цінних паперів. Ведення реєстру може здійснюватись як на паперових носіях, так і у вигляді електронних записів.
Розрахунково-клірингова діяльність щодо цінних паперів полягає у визначенні та виконанні взаємних зобов'язань щодо поставки цінних паперів учасникам операцій з ними, розрахунково-клірингова діяльність щодо грошових коштів — у визначенні та виконанні взаємних зобов'язань з поставки (переказу) грошових коштів у зв'язку з операціями з цінними паперами. В результаті клірингу та розрахунків здійснюються передача цінних паперів від продавця до покупця та грошові розрахунки покупця з продавцем відповідно до вимог контракту. Фактично кліринг між учасниками біржової торгівлі встановлює, хто, кому і в які терміни має сплатити грошові кошти та поставити цінні папери.
Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів на вітчизняному ринку здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Зберігачі відповідно здійснюють аналогічні дії щодо своїх депонентів-власників цінних паперів.
При здійсненні клірингу окремо ведеться облік коштів клієнтів і фінансових посередників. Угоди надходять до розрахунково-клірингової системи тільки після їх реєстрації та перевірки всіх реквізитів.
Дата добавления: 2015-12-22; просмотров: 1227;