Біржовий бюлетень та біржові накази

Сучасний інвестор має можливість давати найрізноманітніші доручення своєму брокеру щодо укладення угод з цінними паперами, що котируються на біржі. Заявки подаються або напередодні, або в процесі біржового торгу. Наказ, оформлений у формі заявки, - це конкретна інструкція клієнта через брокера, що надходить до місця торгівлі.

Заявку (замовлення) може оформити будь-яка фізична або юридична особа (клієнт), яка уклала договір з брокером про те, щоб представити дане замовлення на біржі.

За часом дії заявки класифікуються на наказ, який чинний один день; до моменту виконання наказу або закінчення терміну - відкритий наказ; на момент відкриття або закриття біржі.

Заявки, що підлягають виконанню протягом дня, а також усі накази, у яких термін не зазначений, у світовій практиці вважаються денними. На відміну від денних, відкриті заявки залишаються чинни­ми доти, доки вони не виконані або скасовані.

Накази класифікуються за типом:

• ринковий наказ;

• наказ, обмежений умовами (лімітний);

• "стоп-замовлення" (буферний).

Якщо клієнт хоче купити цінні папери для інве­стицій, тобто збільшити капітал протягом тривалого періоду, а по­точна ціна не є істотним чинником, то заявка містить ринковий наказ.

Клієнт, що має короткострокову мету і бажає одержати прибуток від перепродажу цінних паперів, встановлює ціновий ліміт, тобто ціну, за якою повинна відбутися угода, якщо брокер не зможе одержати кращу. В цьому разі він пропонує брокеру купити цінні папери за фіксованим курсом або нижчим або продати цінні папери за фіксованим курсом або вищим. Навряд чи такі замовлення будуть здійснюватися відразу ж після прибуття на біржу, тому їх заносять у книгу "ліміт замовлень".

Наказ, що містить "стоп-замовлення", дає можливість зупинити торгівлю цінними паперами клієнта, як тільки їхня ціна виходить за визначений інтервал.

Виконання заявок здійснюється в процесі біржового торгу. Існують певні особливості, що відрізняють процес виконання заявок під час біржової сесії від біржового обороту. До них відноситься той факт, що на головних біржах світу угоди в основному здійснюються з цінними паперами, які пройшли процедуру лістингу.

Кожна фондова біржа публікує в засобах інформа­ції таблицю курсів цінних паперів або офіційний бю­летень, де зазначаються відомості про вид і кіль­кість цінних паперів, що котируються.

Біржові котирування відображаються на біржово­му табло та в біржовому бюлетені. На вітчизняних біржах бюлетень видається інформаційним бюро бірж і біржовим посередникам (брокерам) за трид­цять хвилин до початку біржових торгів. Брокери надають бюлетень своїм клієнтам за додаткову плату, яка встановлюється за домовленіс­тю за один біржовий аркуш.

За 24 години до початку торгів біржовий бюлетень вивішують у будинку біржі для ознайомлення.

Бюлетень, як правило, включає дві частини:

- по-перше, стовпчики, де містяться стандартні дані по всіх цінних паперах, які котируються на даній біржі;

- по-друге, додаток, де за допомогою спеціальних позначень наведені індивідуальні характеристики котированих фондових цінностей.

Вітчизняний біржовий бюлетень містить такі позиції:

Структура біржового бюлетеня може відображати­ся за допомогою біржового табло.