Українська міжбанківська валютна біржа

Валютна біржа була організована в 1992 р. як госпрозрахунковий підрозділ НБУ з метою упорядкування операцій купівлі-продажу іноземної валюти. В 1993 р. після прийняття постанови Правління НБУ "Про Українську міжбанківську валютну біржу" вона була ре­організована в Українську міжбанківську валютну біржу (УМВБ).

Основними функціями валютної біржі є організація торгів і укла­дання угод з купівлі-продажу Іноземної валюти з членами біржі, здійснення котирування поточного ринкового курсу гривні, визна­чення поточних курсів іноземних валют по відношенню до гривні, організація операцій РЇБУ щодо регулювання курсу національної ва­люти, проведення розрахунків в іноземній валюті згідно з укладени­ми на біржі угодами.

Членами біржі можуть бути тільки банки, фінансові установи та спеціалізовані брокерські контори, що мають ліцензію НБУ на ве­дення валютних операцій. Національний банк України та засновни­ки, що мають ліцензії НБУ на ведення валютних операцій, вважа­ються членами біржі за статусом.

Комерційні банки для прийому в члени біржі повинні не менш як рік мати ліцензію на ведення валютних операцій і здійснювати валютні операції. При цьому вони повинні виконувати вимоги щодо мінімальної кіль­кості клієнтів, які перебувають на валютному обслуговуванні, та щодо залишків на валютних рахунках. Для вступу в члени біржі комер­ційний банк повинен обов'язково мати кореспондентські відносини з кількома першокласними банками світу.

Члени біржі укладають угоди на біржі лише від свого імені за власний рахунок або за рахунок клієнтів та за їх дорученням. Вони здійснюють операції на біржі через своїх представників — дилерів, які не можуть проводити операції на біржі від свого імені та за свій рахунок. Кожен із членів біржі має право для участі в торгах акре­дитувати не більше чотирьох представників-дилерів. За кожну укладену угоду з купівлі-продажу валюти учасники торгів сплачують комісійні в гривнях при продажу валюти та у валюті при її купівлі.

Члени валютної біржі зобов'язані своєчасно виконувати вимоги за угодами, укладеними на біржових торгах, а також надавати необ­хідну інформацію про свою діяльність на вимогу дирекції біржі.

Українська міжбанківська валютна біржа має ряд філій, зокрема Дніпропетровську, Харківську, Львівську, Донецьку. Серед філій най­більшу частку в торгівлі валютою має Дніпропетровська. Основний обсяг валютних операцій на УМВБ припадає на 10-15 найпотужні­ших банків, які здійснюють більшу частину операцій, пов'язаних із обслуговуванням зовнішньоекономічних зв'язків і внутрішнього валютного обороту.

Як правило, процентні ставки за "сильною" валютою нижчі, ніж за "слабкою", а форвардний курс вище від курсу спот. Відповідно про­центні ставки за "слабкою" валютою відносно високі, а продається вона на форвардному ринку за курсом, нижчим від поточного курсу (спот). Оскільки строкові угоди пов'язані зі значно більшою трива­лістю в часі, ніж касові, вони є більш ризиковими, а отже, пов'язані з більшими розмірами маржі.

Як і на будь-якому із сегментів фінансового ринку, учасники ва­лютного ринку проводять хеджування строковими валютними кон­трактами, укладають довгострокові валютні свопи, здійснюють арбіт­ражні та спекулятивні угоди. При цьому на ва­лютному ринку більшою мірою, ніж на будь-якому іншому, реалізуєть­ся величезна кількість різноманітних спекулятивних стратегій.