Організація аналітичних номенклатур

Під аналітичною номенклатурою розуміють склад (перелік) даних, які містяться у нормах, нормативах, кошторисах, квотах тощо та фактично облікованих характеристиках господарських фактів, явищ та процесів — майнових об'єктів та правових суб'єктів, господарських операціях та результатах господарювання, які використовуються в аналітичному процесі для оцінювання результатів господарської діяльності, підготовки управлінських рішень. Цей склад (перелік) визначається змістом господарської діяльності конкретного підприємства, організації або їх підрозділів та формується в різні показники відповідно до вимог управління.

В аналітичному процесі використовують різні за характером номенклатури, які мають натуральні та вартісні характеристики.

До аналітичних номенклатур господарства включають нормативні, планові, кошторисні, фактичні та інші дані за час, який аналізують, аналогічні дані за попередні періоди або аналогічні дані інших господарств.

Під час аналізу господарської діяльності за триваліший період до складу аналітичних номенклатур включають дані за відповідні роки.

Показники, застосовувані у процесі аналізу господарської діяльності, дістають не тільки з нормативних, фактичних та подібних до них джерел, а й у самому процесі аналізу. У процесі аналізу дістають проміжні аналітичні дані або показники. Наприклад, при факторному аналізі прибутку (доходу) після порівняння даних за минулий рік із даними поточного року дістають показник проміжного характеру — загальну суму збільшення (зменшення) прибутку порівняно з минулим роком. Ця величина, тобто проміжний показник, підлягає також обробці у процесі аналізу. Система цих проміжних показників формує проміжну номенклатуру аналітичного процесу.

Дані, які дістають у процесі аналізу (аналітичної обробки) і ви­користовують у майбутньому, формують підсумкову (кінцеву, результатну) аналітичну номенклатуру. Отже, в аналітичному процесі формуються три типи номенклатур: первинні (вхідні), проміжні та підсумкові (кінцеві, результатні).

Ступінь деталізації аналітичних номенклатур завжди визначається потребами майбутнього управлінського рішення, для якого здійснювався аналіз господарської діяльності.

Під час вибору аналітичних номенклатур потрібна ретельна перевірка та оцінка їх з погляду корисності у трьох аспектах: синтаксичному, семантичному і прагматичному. Це зумовлюється, по-перше, неоднорідністю аналітичної інформації, а по-друге, застосуванням технічних засобів обробки.

Оцінка аналітичних номенклатур у синтаксичному аспекті має на меті надати показникам однорідності, оскільки аналітичні показники пов'язані зі знаковою системою (символічною інформаційною мовою), яка може змінюватися.

Змістова характеристика показників можлива тільки на підставі семантичної оцінки, а практичну корисність показника для вирішення поставленої мети неможливо довести без прагматичної його оцінки.

Для визначення переліку аналітичних номенклатур потрібно знати вимоги автоматизації: типи машин, на яких оброблятимуть аналітичну інформацію. Річ у тому, що в разі використання ПК формується банк даних, в основу якого покладено використання первинних даних щоразу заново, за програмою обробки. На різних етапах аналітичного процесу аналітичні номенклатури формують по-різному. Проте на всіх етапах слід ураховувати, що аналітичні номенклатури бувають трьох видів оформлення: первинного (планові, нормативні, облікові тощо), проміжного (наслідки порівняння даних, визначення відносних величин — коефіцієнтів, процентів і т. ін.) та кінцевого (оціночного, результатного, тобто аналітичні характеристики, які подають у висновках, пропозиціях).

Вибір аналітичних номенклатур здійснюють за топологічними ознаками — основними засобами, матеріалами, коштами — та у розрізі цільових аналітичних знань.

Аналітичне завдання — це складовий елемент топологічної теми (блок). Наприклад, аналіз праці й оплати її передбачає кілька завдань з визначення:

• чисельності та складу працюючих;

• використання робочого часу;

• продуктивності праці;

• використання фонду оплати праці та ін.

З кожного аналітичного завдання топологічної теми (блока) і для кожного етапу аналітичного процесу складають перелік аналітичних номенклатур, які у майбутньому фіксують у носіях аналітичних номенклатур.

Наявність аналітичних номенклатур дає змогу обґрунтовано вибирати або розробляти (проектувати) носії аналітичних номенклатур, аналітичні таблиці, визначати обсяги робіт.

Кількісна характеристика господарських фактів (явищ, процесів), які вивчають, забезпечується розробкою та використанням техніко-економічних і економічних показників, що об'єктивно відображують їх суть.

За технологією розподільної системи обробки інформації з використанням ПК у технологічний процес включають відповідні логічні точки входу та умови переривання для оперативного втручання аналітика. В інформаційну базу аналізу господарської діяльності входять довідково-інструктивні та нормативні відомості з організації аналізу, обліку і контролю, які створюють окрему базу знань. Ці відомості необхідні для прийняття рішень, визначення положень та роз'яснень для проведення аналізу.

Повнота аналізу залежить насамперед від використовуваних в аналітичному процесі показників, що передбачає окрему роботу на підготовчому етапі — їх вибір. Вибір аналітичної номенклатури визначається характером і метою аналізу.

Для упорядкування аналітичного процесу доцільно здійснити ран-жирування показників, що дає змогу поліпшити послідовність проведення аналітичних робіт. Значно ускладнюється процес аналізу в умовах використання ПК. Тому при використанні ПК одним з найважливіших питань є системний підхід до систематизації й класифікації аналітичних робіт. Для цього необхідно визначити коло аналітичних завдань, які вирішують, аналізуючи господарську діяльність підприємства.

При виборі аналітичних номенклатур за умов використання ПК необхідно створити інформаційну базу, яка дасть змогу довільно вибирати дані, групувати, коригувати та видавати інформацію. Основою аналітичної номенклатури є звітна система показників, показники минулих періодів, нормативно-довідкова, нормативна, планова інформація, аналітична інформація інших підприємств.

Вибір аналітичних номенклатур для використання в аналітичних розрахунках залежить від складу результатної інформації. Для вирішення завдань аналізу і визначення аналітичних номенклатур створюється інформаційна база даних, що передбачає системний підхід до встановлення внутрішніх і зовнішніх зв'язків аналітичних показників з підсистемами АСУП.

Важливі вимоги до аналітичних номенклатур в умовах використання ПКтакі:

• інтеграція методів документування та кодування аналітичних номенклатур;

• виявлення потоків обсягів інформації;

• побудова схеми руху аналітичних номенклатур;

• достовірність, повнота та місткість аналітичних номенклатур;

• деталізація та агрегування аналітичних номенклатур;

• гнучкість, що дає змогу своєчасно вносити зміни.

Складність розробки аналітичних номенклатур зумовлена ще й тим, що крім нормативних, бізнес-планових та фактичних показників у аналітичному процесі використовують показники, які утворюються у самому процесі. Характер цих показників залежить від мети, змісту, місця і часу проведення аналізу, а кількість їх визначається вимогами управління.

При виборі аналітичних номенклатур (системи показників) слід враховувати, що аналітична обробка дає змогу систематизувати вза­ємопов'язані узагальнюючі показники, за допомогою яких можна дати найповнішу характеристику роботи господарства, його виробничих та інших підрозділів.

При розробці аналітичних номенклатур (показників) необхідно прагнути до їх спрощення. Доцільно складати перелік відібраних аналітичних номенклатур.

Після визначення переліку аналітичних номенклатур вибирають і формують носії аналітичної інформації.