Види кишкового травлення

У кишечнику розрізняють порожнинне та пристінкове травлення. Порожнинне характеризується тим,

що синтезовані в залозистих клітинах ферменти виділяються в складі кишкового соку в порожнину ки- шечника й тут здійснюють свою специфічну дію.

Пристінкове травлення здійснюється ферментами, що фіксуються на клітинній мембрані, тому пристінкове травлення називають ще мембранним. Особливістю пристінкового травлення є те, що воно здійснюється на межі позаклітинного та клітинного середовища. Процес відбувається в стерильних умо- вах (мікроорганізми не можуть проникнути між мікроворсинками). Суттєво, що ферменти складають єдині комплекси з транспортними системами, що суттєво покращує всмоктування мономерів.

Порожнинне та пристінкове травлення існують взаємопов’язано. Порожнинне травлення забезпечує початковий гідроліз харчових речовин до проміжних продуктів. Мембранне травлення забезпечує проміжний та заключний гідроліз і всмоктування.

Основними кишечними ферментами, які приймають участь в пристінковому травленні є мальтаза, амілаза, інвертаза, лужна фосфатаза, пептидаза, ліпаза.

Травлення в товстій кишці

З тонкої кишки хімус порціями через ілеоцекальний сфінктер проходить у товсту кишку. Сфінктер відіграє роль клапана, який відкривається рефлекторно. Відкриття сфінктера відбувається під впливом перистальтичної хвилі тонкої кишки, яка збільшує тиск на нього.

Сік товстої кишки виділяється при механічному подразненні слизової кишки неперетравленими харчо- вими речовинами. За добу соку виділяється 0,05-0,06 л. У соку міститься велика кількість відторгнених епітеліальних клітин і слиз, невелика кількість ферментів: пептидаза, ліпаза, амілаза, нуклеаза. Сік має лужну реакцію (рН - 8,5-9).

У товстій кишці всмоктується вода й хімус перетворюється в калові маси.

Мікрофлора товстої кишкисприяє кінцевому розпаду залишків неперетравленої їжі, гальмує розви- ток патогенних мікроорганізмів, приймає участь в обміні речовин організму, у синтезі вітамінів і фізіологі- чно активних речовин, в оновленні епітелію. Бактерії розкладають і волокна клітковини, які не перетрав- люються ферментами кишки. Порушення мікрофлори призводить до розмноження в кишечнику стафіло- кока, протея, дріжджів та ін. мікроорганізмів. Мікрофлора синтезує вітамін К і деякі вітаміни групи В.

Всмоктування

Всмоктування — це процес транспорту в кров і лімфу різних поживних речовин через один чи декілька бар’єрів, які утворюють біологічні мембрани.

Транспорт макромолекул здійснюється шляхом фагоцитозу, піноцитозу (ендоцитоз). Деяка кількість речовин транспортується міжклітинними проміжками — персорбція. Це проникнення з порожнини кишеч- ника у внутрішнє середовище організму невеликої кількості антитіл, алергенів, ферментів, бактерій.

Мікромолекули: мономери поживних речовин і йони транспортуються активним і пасивним транспор- том.

Пасивний транспорт: дифузія (рух речовин у бік меншої їх концентрації), фільтрація (здійснюється за гідростатичним тиском), осмос (рух води в бік більшого осмотичного тиску).

Активний транспорт— перенесення речовин проти градієнта концентрації з затратою енергії. Часто такий транспорт пов’язаний з ферментом K-Na-АТФазою.

Вторинне активне транспортування(котранспортування, симпорт – енергозалежним є транспорту- вання Na+). Натрійзалежним є транспортування глюкози, білків, хлоридів, води.

У ротовій порожнинівсмоктування майже відсутнє. Можуть всмоктуватися глюкоза, вода, деякі лі- карські препарати, отрути (синильна кислота).

У шлункувсмоктується H2O, мінеральні солі, алкоголь, глюкоза й невелика кількість амінокислот. Деяка кількість речовин всмоктується в 12-палій кишці.

Основні процеси всмоктування відбуваються в порожній кишці(табл. 9.12).

Всмоктування в тонкій кишці залежить від скорочення її ворсинок (підсилюється вілікініном). При скорочені ворсинок порожнина їх лімфатичних судин стискується, лімфа витискується і створюється при- смоктувальна дія центральної лімфатичної судини.

Таблиця 9.12