Ентеринова система шлунково-кишкового тракту
Таблитця 9.5
| Речовина | Головне місце вироблення | Головні фізіологічні ефекти |
| Гастрин I та II (поліпептид з 17 та 34 амінокислотами) | G-клітини пілоричного відділу та 12-палої кишки | Збільшує шлункову секрецію (головним чином НСl), підсилює моторику пілоричного відділу шлун- ка, уповільнює евакуацію хімусу зі шлунка |
| Секретин (поліпептид з 12 амінокис- лотами) | S-клітини 12-палої та голодної кишок | Підсилює секрецію панкреатичного соку та жов- чі,збільшує вміст у них бікарбонатів; антагоніст гастрину |
| Холецистокінін або панкреозимін | 12-пала кишка | Стимулює спорожнення жовчного міхура та секре- цію панкреатичного соку багатого ферментами |
| Мотилін | 12-пала кишка | Підсилює моторику різних відділів ШКТ |
| Шлунково-інгібуючий пеп- тид (ШІП) | 12-пала кишка | Гальмує секреторну активність та моторику шлун- ка, стимулює секрецію кишківника |
| Вазоінтестинальний пеп- тид (ВІП) | 12-пала кишка | Підвищує кровотік у травному тракті |
| Бульбогастрон | Цибулина 12-палої кишки | Гіпотетичний антагоніст гастрину |
| Ентерогастрон | 12-пала кишка | Гальмує секреторну активність та моторику шлунка |
| Вілікінін | 12-пала кишка та клубова кишка | Стимулює ритмічні скорочення ворсинок |
| Соматостатин | Шлунок, проксимальний відділ тонкої кишки, підш- лункова залоза | Пригнічує секрецію гастрину |
| Панкреатичний поліпептид | Підшлункова залоза | Інгібує виділення підшлункового соку |
| Гастрон | Антральний відділ шлунка | Знижує кровотік у шлунку |
| Дуокренін | Антральний відділ шлунка | Стимулює активність бруннерових залоз |
| Бомбезин | Шлунок та проксимальний відділ тонкої кишки | Стимулює секрецію підшлункової залози, скоро- чення жовчного міхура, підсилює вивільняння гастрину |
| Енкефаліни (ендорфіни) | Проксимальний відділ тонкої кишки та підшлун- кова залоза | Широкий спектр дії через аденілатциклазний та кальцієвий механізми |
| Субстанція Р | Тонка кишка | Активує моторику ШКТ |
| Глюкагон | Підшлункова залоза | Інгібує секреторну функцію підшлункової залози, гальмує моторику шлунка та тонкої кишки, стиму- лює вивільнення жовчі |
Таблиця 9.6
|
Для перетравлення та всмоктування їжі в залеж- ності від її виду необхідно певний час. Протягом травного каналу знаходяться спеціальні «замикаючі апарати», які здатні закривати той чи інший відділ травного каналу. До таких «апаратів» належать сфінктери й клапани: стравохідно-шлунковий сфінк- тер, сфінктер воротаря, ілеоцекальний клапан, обо- довий і задньопрохідний сфінктери. Рух та виве- дення вмісту травного тракту можливо завдяки м’язовій оболонці порожнистих травних органів.
Примітка: кількістю знаків «+» відмічено ступінь вираженості кожного з механізмів у даному відділі ШКТ
Регуляція процесів травленнявідбувається нейрогуморальним шляхом (табл.. 9.6). Регуляторну функцію виконує складний комплекс біологічно активних сполук, власне гормонів, місцевих рефлекторних дуг та різних типів еферентних нервів (холінергічних, адренергічних, пуринергічних та ін.). Окрім місцевих нервових сплетінь, рефлекторна регуляція травлення здійснюється за допомогою «мозкового» травного центру. Точно окреслити центр травленняважко. Для кожного відділу травного каналу він різний і може локалізуватися починаючи від кори головного мозку до крижового відділу спинного мозку, де розташовані нейрони, що координують акт дефекації. Структури, пов’язані з відчуттям голоду й насичення, розташо- вані в латеральному й медіальному гіпоталамусі, лімбічнй системі, у ретикулярній формації і корі великих півкуль.
Дата добавления: 2015-12-11; просмотров: 1093;