Соціальний поділ українського суспільства в XIV—XV ст.
| Стани | Особливості становища | ||
| Привілейованит стан | Шляхта | Князі | Найзаможніша частина шляхти, титулована знать, до якої належали нащадки удільних князів. Серед них виділялася: «княжата головні» — не підлягали місцевій адміністрації, входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами; «княжата-повітовники» — підпорядковувалися місцевій адміністрації, не входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи у складі повітового ополчення |
| Пани | Заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але відрізнялася давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями. Найбагатші пани разом з князями становили групу магнатів - найбільших землевласників. | ||
| Зем'яни | Середня військово-службова шляхта, залежна від князів і панів, яка здобула шляхетство і право спадкового землеволодіння за військову (боярську) службу; виконували особисту кінну службу з певною кількістю озброєних вершників. | ||
| Бояри | Дрібні шляхтичі-службовці, що виконували різноманітні доручення, та «панцерні слуги», які особисто відбували військову службу: походили від селян-слуг. Володіли землями за умови виконання своєї служби | ||
| Духовенство | Церковні люди | Окремий стан українського суспільства, що становив майже десяту частину населення. Духовенство не підлягало світському суду, у разі потреби його справи розглядалися в спеціальному суді єпископа. Поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів | |
| Міщани | Патриціат | Найзаможніша частина населення міст, яка складалася з найбагатших і впливових купців і ремісників-майстрів | |
| Бюргерство | Середня за рівнем своєї заможності частина міського населення, до якої належали цехові майстри і більшість купецтва. | ||
| Плебс | Міське населення, що становило основу соціальної піраміди міста і складалося з дрібних ремісників і торговців | ||
| Селяни | Слуги | Особисто залежні селяни, які перебували на службі, отримуючи за це земельні наділи і звільняючись від інших повинностей. | |
| Непривілейований стан | Данники | Особисто вільні та економічно незалежні селяни які сплачували державну данину (чинш) натурою або грошима. | |
| Тягли | Селяни, яку не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам, за використання землею вони були зобовязанні виконувативідробіткову повинність зі своїм тяглом ( худобою) |
Магдебурзьке право
Наприкінці XV - на початку XVI ст. містам надавали магдебурзьке право, за яким містом керував магістрат - орган, що об’єднував раду (адміністративний, а також судовий орган із цивільних справ та здійснювала судочинство у кримінальних справах.
 |
Дата добавления: 2015-12-10; просмотров: 872;