Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Утворення козацької держави.

План

1. Причини, характер і рушійні сили. Основні концепції періодизації Визвольної війни.

2.Початковий етап війни (1648-1649).

2.1.Перемоги козацько-селянського війська під Жовтими Водами Корсунем, Пилявцями.

2.2Битва під Зборовом. Зборівський мир.

3.Відновлення української державності. Формування державних інституцій і активізація зовнішньополітичної діяльності уряду Б.Хмельницького.

4.Битва під Берестечком і Білоцерківський мир. Битви під Батогом і Жванцем.

5.ЗближенняУкраїни з Московією. 5.1Переяславська Рада.5.2. Березневі статті Б.Хмельницького 1654 року. 5.3.Входження України під протекторат Московії.

6.Завершальний етап Визвольної війни. Воєнні дії 1654-1657 рр.

7. Становище Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького. Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики І.Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.

8.Гетьманування Юрія Хмельницького. Поглиблення руйнівних процесів в Українській державі.

9.Історичне значення Визвольної війни українського народу. Оцінка особи Богдана Хмельницького в науковій літературі.

Навесні 1648 р. в Україні почалося козацьке повстання під проводом Богдана Хме­льницького, що переросло у національно-визвольну війну. Історична література для ха­рактеристики названої події вживає терміни:

В умовах загострення соціальних протиріч та зростання невдоволення вирі­шальну роль для початку повстання мала наявність талановитого й енергійного ватажка. Цю роль гідно виконав Богдан-Зиновій Хмельницький (1596—1657). Він підняв український народ проти польсько – шляхетського гноблення став будівничим Української держави. Хмельницький належить до визначних постатей української історії , та займає гідне місце в світовій історії. У його житті чітко визначаються два етапи: до і після 1648 р. Прожиті до початку визвольної війни 53 роки можна вважати своєрідним підготовчим етапом до майбутнього високого злету. Богдан народився в родині заможного реєстрового козацького сотника Михайла Хмельницького, який отримав за свою службі хутір Суботів поблизу Чигирина (на Черкащині), зростав в україномовному козацько-селянському середовищі і мав українську душу, яку в молоді роки не могли полонити ні католики-єзуїти (підчас навчання у Львівському єзуїтському колегіумі), ні мусульмани (за час дворічного перебування в турецькому поломі після невдалої Цецорської битви 1620 р.).

Рано усвідомивши свій обов'язок перед Батьківщиною, Богдан все доросле життя прослужив у складі козацького реєстру, просунувшись від рядового козака до писаря Війська Запорозького і чигиринського сотника. Він брав участь у багатьох воєнних і дипломатичних акціях. Належачи до патріотично налаштованого козацтва, Хмельницький був учасником повстань 1630-1631 і 1637-1638 рр.

На запрошення французького уряду разом з Іваном Сірком і запорозьким козаками в 1646 р. брав участь на боці Франції у воєнних діях проти іспанських Габсбургів під час Тридцятирічної війни. Того ж року сталася подія, яка докорінно змінила його життя. За відсутності Хмельницького на Суботів напав чиги­ринський підстароста Д. Чаплинський, який пограбував хутір, убив його молод­шого сина і викрав жінку, із якою збирався одружитися щойно овдовілий Богдан (такі вчинки були звичайною практикою шляхти в Речі Посполитій). Хмель­ницький намагався знайти управу на Чаплинського в польського короля але марно. У 1647 р. на таємній нараді козаків Хмельницький запропонував план повстання. Але незабаром був заарештований. Утікши з-під варти, він із загоном козаків та сином Тимошем подався на Запоріжжя, оволодів Січчю і в лютому 1648 р. був обраний гетьманом. З допомогою однодумців Хмельницький розпочав практичне здійснення плану повстання. Йому вдалося заручитися підтримкою кримського хана Іслам-Гірея III.

Рушійні сили визвольної війни