Визначення класу наслідків приймається за найвищим показником.
ВИСНОВОК:За критеріями загальних вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку віднесення об‘єктів до ІV –V категорії складності, розрахунків за ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва», реконструкція філії ОШ № 6 для відкриття 2-х груп дошкільних груп з благоустроєм прилеглої території по вулиці Дитяча, 2 у м. Краматорську відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 і має ІІІ категорію складності об‘єкту будівництва.
3.Категорії (напрям використання) землі:
а) землі сільськогосподарського призначення:
- землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського, підсобного сільського господарства, городництва;
- землі для ведення фермерського господарства;
- землі для сінокосіння та випасання худоби;
- землі для ведення садівництва;
- землі несільськогосподарських угідь.
б) землі житлової та громадської забудови.
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення:
- землі природно-заповідного призначення;
- землі іншого природоохоронного призначення.
г) землі оздоровчого призначення (землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей).
ґ) землі історико-культурного призначення;
д) землі рекреаційного призначення:
- землі зелених зон та зелених насаджень міст та інших населених пунктів (парки, сади, сквери, аллеї тощо);
- навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас;
- землі, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, гольф-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, інших об'єктів стаціонарної рекреації;
- дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів;
- землі дачного будівництва;
е) землі лісогосподарського призначення:
- землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства;
- полезахисні лісові смуги.
є) землі водного фонду:
- землі для ведення водного господарства,
- землі для рибогосподарських потреб,
- землі для проведення науково-дослідних робіт,
- землі під водоймами для видобування корисних копалин,
- землі смуг відведення,
- землі прибережних захисних смуг,
- землі берегових смуг водних шляхів.
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення:
- землі промисловості (крім видобувної);
- землі для добування та переробки корисних копалин;
- землі для зберігання та переробки промислових та побутових відходів;
- землі залізничного транспорту;
- землі морського транспорту;
- землі річкового транспорту;
- землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства;
- землі авіаційного транспорту;
- землі трубопровідного транспорту;
- землі міського електротранспорту;
- землі зв’язку;
- землі енергетичної системи (крім об'єктів ядерної енергетики);
- землі об'єктів ядерної енергетики;
- землі оборони;
- землі для функціонування об’єктів торгівлі та сфери надання послуг.
Цілі і завдання та практичне значення дисципліни «Типологія житлових будинків»
Проблема житла - одна з найгостріших проблем людства. Вона породжена соціальними причинами й має соціальний зміст. “Проблема будинку - проблема епохи. Від неї сьогодні залежить рівновага суспільства” - сказав Ле Корбюзье.
Житло є складовою частиною будь якого населеного пункту.
За ДБН 360-92** Таблиця 1.1
| Групи поселень | Населення, тис.чол. | |
| міст | сільських поселень | |
| Найзначніші (крупніші | Понад 1000 | |
| Значніші (крупні) | Понад 500 до 1000 | Понад 5 Понад 3 до 5 |
| Великі | Понад 250 до 500 | Понад 1 до 3 Понад 0,5 до 1 |
| Середні | Понад 100 до 250 Понад 50 до100 | Понад 0,2 до 0,5 |
| Малі*) | Понад 20 до 50 Понад 10 до 20 До 10 | Понад 0,05 до 0,2 До 0,05 |
| До групи малих міст входять селища міського типу |
Територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.
Житло, як правило розміщується у сельбищної території населених пунктів.
До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.
Виробнича територія призначена для розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними виробничих об'єктів, у т.ч. комплексів наукових установ з дослідними підприємствами, комунально-складських об'єктів, підприємств з виробництва та переробки сільськогосподарських продуктів; санітарно-захисних зон промислових підприємств; об'єктів спецпризначення (для потреб оборони); споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського й приміського сполучення внутрішньоміської вулично-дорожної і транспортної мережі; ділянок громадських установ і місць загального користування для населення, що працює на підприємствах міста.
Промислові підприємства, які не виділяють у навколишнє середовище екологічно шкідливих, токсичних, пилоподібних і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищених рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, не вимагають під'їзних залізниць, допускається розміщувати у межах сельбищних територій або поблизу них з дотриманням санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.
До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).
Житлове середовище у міськіх та сільськіх поселеннях треба проектувати як елементи єдиної системи розселення України з урахуванням територіально-адміністративного поділу, соціально-економічного і природно-містобудівного районування.
Основою проектування, планування і забудови міських і сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить всебічну реалізацію прав і свобод населення.
Концепція повинна розглядатися на альтернативній основі і до затвердження розглядатися й обговорюватися професіональними та громадськими організаціями, жителями населених пунктів.
Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи агломерації існуючі і ті, що формуються.
Проектування нових поселень передбачається у зв'язку з потребою розміщення нових промислових підприємств, розробки корисних копалин тощо, а також у зв'язку з виселенням населення із зон катастроф, які відбулися, або потенціальних, зон екологічних лих та ін.
Розміщення дачних поселень та садівницьких товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не можуть бути використані для перспективного територіального розвитку міських і сільських поселень.
Питома вага території для системи загальноміського центру і його основних елементів у балансі територій міста і центру становить, відсотків:
| Назва території | Питома вага території, % |
| Центр міста (від площі міста) | 3,5-5,0 для найзначніших і значних міст 6,0-8,0 для інших груп міст |
| Ядро центру міста (від площі центру) | 30-35 для усіх категорій міст |
| Громадські території у ядрі центру (від площі центру) | 70 і більше |
Інтенсивність освоєння ядра центру, ефективна з точки зору містобудівної цінності, наведена у таблиці 2.1. ДБН 360-92**
| Територія за функціональним призначенням | Щільність, люд./га |
| Сельбищна | 110-150 проживаючих |
| Житлова | 400-500 проживаючих |
| Виробнича | 450-500 працюючих |
| Громадських установ | 150-200ацюючих |
До території сільського населеного пункту входять сельбищні та виробничі території, а також присадибні ділянки, включаючи землі фермерських та індивідуальних господарств, майданчики населеного пункту.
У масштабі міста, житлового району або комплексу житлове середовище являє собою сукупність природного ландшафту, житлових будинків, об'єктів культурно-побутового обслуговування, транспортних і пішохідних шляхів, елементів озеленення й благоустрою. Сполучення цих елементів утворить цілісну систему - житлове середовище.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 1413;