Класи наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва

Категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо розрахована категорія складності не співпадає із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.

Категорію складності об’єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визначають відповідно до таблиці А.1 Додатку А, якщо об’єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

При проведенні капітального ремонту об’єкта, об’єктом будівництва може бути його частина.

Проектування об’єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об’єкт будівництва в цілому.

При цьому категорію складності такого об’єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А.1, розрахованими для об’єкта будівництва в цілому.

Клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва визначають незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об’єкту:

- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті;

- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об’єкті;

- можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об’єкта;

- обсяг можливого економічного збитку;

- можливість втрати об’єктів культурної спадщини;

- можливість припинення функціонування об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури окремо.

Клас наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.

Для підвищення безпеки та надійності об’єкта будівництва попередньо визначений клас наслідків (відповідальності) може бути уточнений замовником та проектувальником.

· Знайомство ізДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва».

ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва»установлює вимоги та рекомендації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва.

Цей стандарт призначено для застосування замовниками та проектувальниками; розробниками будівельних норм та стандартів; експертними організаціями; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва виконується за Додатком А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013

Збитки від руйнування чи пошкодження основних фондів розраховують виходячи з втрати їх залишкової вартості, тобто балансової вартості з урахуванням амортизації. Приймаємо, що відмова трапиться на момент середнього значення встановленого терміну експлуатації Tef, тому залишкову вартість розраховують на цей момент часу.

Збитки від можливого руйнування основних фондів розраховують за формулою (4.1):

де Ф – прогнозовані втрати (тис. грн.);

с — коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються під час аварії. Значення с можна оцінювати при аналізі сценарію розвитку аварії відповідно до Додатку Б. Попередньо приймаємо с=0,45;

i P — вартість і-го виду основних фондів, що можуть бути втрачені,

під якою слід розуміти загальну вартість, визначену на підставі ДБН Д.1.1-1

(тис. гривень);

Tef — середнє значення встановленого терміну експлуатації основних

фондів (років);

a,i K — коефіцієнт амортизаційних відрахувань i-го виду основних

фондів;

n — кількість видів основних фондів.

До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносять об’єкти, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та відповідного Переліку об'єктів культурної спадщини.

Для об’єктів будівництва, які проектують в охоронній зоні, слід враховувати можливість їх впливу на об’єкти культурної спадщини національного або місцевого значення, відповідно до ДБН Б.2.2-2. Розміри охоронної зони не повинні бути меншими двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам’ятки (більший з них).

Незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 слід встановлювати клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж:

СС3 – для об’єктів (будівель та споруд) підвищеної небезпеки, визначених згідно з Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Постановою Кабінету міністрів України від 28.08.2013 № 808 « Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлть підвищену екологічну небезпеку»;

СС2 – для висотних житлових і громадських будинків висотою від 73,5 м до 100 м;

СС3 – для висотних житлових і громадських будинків висотою понад 100 м;

ССЗ – для сховищ цивільного захисту (цивільної оборони) незалежно від місця розташування, місткості та класу захисту.

Для об’єктів будівництва невиробничого призначення кількість осіб, для яких враховується можлива небезпека, визначається таким чином:

- у житлових будинках - кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), визначається за нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім’ї та додатково 10,5 квадратних метрів на сім’ю (зазначена норма не застосовується при проектуванні гуртожитків та житла соціального призначення);

- у будинках із житлового фонду соціального призначення – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно до встановлених тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом, визначається за нормою 22 квадратних метри загальної площі на сім’ю із двох осіб та додатково 9,3 квадратних метри на кожного наступного члена сім'ї;

- у соціальних гуртожитках – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно до встановлених тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом визначається нормою 6 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

- у гуртожитках – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 8 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

- у гуртожитках для аспірантів – кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 10 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;

- у громадських будинках кількість постійно (N1) і тимчасово перебуваючих (N2) людей визначається згідно з положеннями будівельних норм на відповідні типи будинків;

- кількість осіб, які перебувають зовні об’єкта (N3), визначають за формулою (5.1):

N3 = a × N1

При підрахунку обсягу можливого економічного збитку від руйнування чи пошкодження основних фондів для житлових будинків приймається, що коефіцієнт амортизаційних відрахувань дорівнює 0,01, а встановлений термін експлуатації дорівнює 100 рокам і с=0,45.

Вартість будівництва житла визначають за Наказом Мінрегіонбуду «Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України». Такі показники змінюються відповідно до економічної ситуації в країні і оновлюються кожні пів року.

ПРИМІТКА:

За ДБН В.1.2-14 Незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 слід встановлювати клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж:

СС3 – для об’єктів (будівель та споруд) підвищеної небезпеки, визначених згідно з законодавством ;

СС2 – для висотних житлових і громадських будинків висотою від 73,5 м до 100 м;

СС3 – для висотних житлових і громадських будинків висотою понад 100 м.