Основні фактори, що впливають на проектування житла.

Основні фактори, що впливають на проектування житла: соціальні; демографічні; природно-кліматичні; містобудівні; конструктивні; економічні.

Система житла досить повно відображає ієрархічну структуру суспільства:

1. Індивідуум - індивідуальний простір у квартирі;

2. Внутрісімейний осередок - приміщення для внутрісімейної групи;

3. Родина - житловий осередок (квартира);

4. Сусідське співтовариство - житловий будинок, житловий комплекс;

5. Міське співтовариство - житловий район, селище, місто.

Соціальна модель житла - це система вимог, пропонованих родиною до його функціональної програми й просторової структури.

Всім видам житла властиві деякі загальні соціальні функції:

- збереження здоров'я проживаючих у ньому людей (досягається за рахунок створення необхідних санітарно-гігієнічних умов);

- зміцнення родини й створення в ній здорового психологічного клімату (внутрісімейне спілкування);

- подальший розвиток родини (від житлових умов часто залежить кількість дітей в родині);

- виховання дітей;

- організація вільного часу (реалізується як у квартирі, так і поза нею);

- підвищення професійної кваліфікації (наукова праця та інші види надомної діяльності);

- створення умов для відпочинку (індивідуального й сімейного);

- особистий простір, виконання ролі психологічного притулку (можливість ізолюватися від зовнішнього оточення).

Всі ці функції зводяться до підвищення комфорту проживання людей і кожна з них повинна мати матеріально-просторове втілення.

Класифікація житла. Основні типи житлових будинків.

Основні критерії для класифікації житла:

1. довговічність;

2. призначення за часом і характером проживання;

3. поверховість;

4. за наявністю підйомного обладнання;

5. комфортність;

6. об'ємно-планувальна структура;

7. конструктивне рішення;

8. матеріал огороджувальних конструкцій.

 

Довговічність.

За ДБН В.1.2-2:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування» Додаток В термін експлуатації житлових будинків складає 100 років, що дорівнює І ступені за довговічністю.

Призначення за часом і характером проживання.

За часом і характером проживання житло підрозділяється на

- постійне (житлові будинки квартирного типу й будинки з громадським обслуговуванням);

- тимчасове (гуртожитки, готелі та бази відпочинку);

- сезоне (таке, що використовується під час виконання сезонних робіт в сільському господарстві, промисловоу відгінному тваринництві, тощо).

Поверховість.

За поверховістю та умовною висотою житлові будинки класифікуються відповідно до п.2.18. ДБН В.1.1-7: 2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»:

а) малоповерхові – висотою Н £ до 9 м (як правило до 3-х поверхів включно);

б) багатоповерхові – висотою 9 м < Н £ 26,5 м (як правило до 9-ти поверхів включно);

в) підвищеної поверховості – висотою 26,5 м < Н £ 47 м (як правило до 16-ти поверхів включно);

г) висотні – висотою Н > 47 м (як правило понад 16-ть поверхів).








Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 2761;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.