ОФОРМЛЕННЯ СЛУЖБОВОЇ ЧАСТИНИ ПЕРЕКЛАДНОГО ВИДАННЯ

Є певні зобов'язання видавця в зазначенні необхідних даних про перекладне видання у службовій його частині. Ними не можна легковажити. Адже йдеться не лише про належну культуру такого видання чи можливість його ідентифікації користувачами як всередині країни, так і за кордоном, а й про дотримання видавництвом міжнародного законодавства з авторського права. Наявність таких даних передбачено міжнародними і національними стандартами на титульних сторінках, звороті титулу та на прикінцевій сторінці.

Що це за дані?

21.5.1. Для видання, переклад якого здійснюється вперше. Таке видання потребує розгорнутого титулу. На лівій його стороні вміщується титульна сторінка оригінального видання, права сторона — титул перекладеного видання. Під заголовком зазначається, з якої мови і ким перекладено. Наприклад: "Переклад з англійської Олени Калашникової".

Допускається зазначати прізвище перекладача на звороті титульної сторінки.

На звороті титульної сторінки в обов'язковому порядку регламентується подача двох знаків охорони авторського права: першим зазначається копірайт, вміщений в оригінальному виданні (текст мусить бути ідентичним оригіналу), за ним — копірайт перекладеного видання. У прикладі, який подаємо нижче з книги Я. Володарчика, знаків копірайту чотири:

1. Автор і рік видання мовою оригіналу;

2. Організація, яка надала ліцензію на українське видання;

3. Перекладач, мова і рік видання перекладу;

4. Видавництво, що за ним охороняється і з якого часу.

Така послідовність і текстова частини виглядають цілковито доречними:

© Jacek Wlodarchyk, 2000

© For the Ukrainian language edition,

Open Society Institute — Zug

© Олег Гірний, український переклад, 2002

© "Кальварія", макет та художнє оформлення, 2002

21.5.2. Для повторного видання. Незалежно від того, де вперше здійснено переклад і видання твору (в цьому чи іншому видавництві), зазначати титул оригінального видання не обов'язково. Достатньо на звороті титулу вказати, за яким виданням здійснюється це перевидання. Інформація про першовидання подається згідно з описом у каталожній картці. Наприклад:

Текст печатается по изданию:

Фицджерльд Ф. С. Великий Гетсби. Ночь нежна. Новеллы.

Эссэ. — Кишинев: Лит артистикэ, 1981. — С. 21-400.

У цьому контексті варто зауважити, що подібне посилання стосується лише першовидань перекладів, здійснених до 1973 року, коли СРСР ще не підписував міжнародної конвенції з авторського права.

21.5.3. Для збірників творів, перекладених з різних мов і різними перекладачами. Інформація про переклад із зазначенням мов вміщується на звороті титулу. Імена перекладачів зазначаються або в змісті, або в примітці до заголовка твору на сторінці, де цей твір починається.

На прикінцевій сторінці (у надвипускних даних) в усіх перелічених вище видах видань зазначається інформація про переклад з мови оригіналу та перекладачів. Така ж інформація повторюється і в каталожній картці.

Якісний переклад, фахове редагування і професійне оформлення службової частини видання стануть запорукою успішного просування його на книжковому ринку.

Тема № 22