РЕДАКТОРСЬКА ПІДГОТОВКА ПЕРЕВИДАНЬ

22.1. Види перевидань

22.1.1. Стереотипне видання

22.1.2. Факсимільне видання

22.1.3. Виправлене видання

22.1.4. Доповнене видання

22.1.5. Перероблене видання

22.2. Критерії відбору та проблематика творів для перевидання

22.2.1. Навчальна література

22.2.2. Класика української та зарубіжної літератури

22.2.3. Виробнича і професійно зорієнтована література

22.2.4. Раритетні, рідкісні видання із золотого фонду української видавничої справи

22.2.5. Перевидання заборонених раніше з ідеологічних причин творів із колишніх спецфондів або вперше надрукованих в українській діаспорі

22.3. Робота редактора над змістовою частиною видання

22.4. Робота редактора над службовою частиною видання

22.4.1. Титульна сторінка

22.4.2. Зворот титульної сторінки

22.4.3. Прикінцева сторінка (випускні дані)

Однією з важливих складових програми діяльності будь-якого видавництва є повторна підготовка до друку та випуск тих творів, які вже побачили світ. Це можуть бути і власні видання попередніх років, і видання, здійснені свого часу іншими видавцями.

Такі книги вигідні видавництву з кількох точок зору. По-перше, з економічної: редакційні, а нерідко й поліграфічні, затрати для їх підготовки і друку будуть меншими, натомість очікуваний прибуток — майже завжди гарантований. По-друге, з іміджевої: авторитет видавця, який у черговий раз продукує для ненасиченого ринку непроминальну річ, знану читачем з попередніх видань, безумовно, зростатиме. По-третє, з організаційної: час проходження видавничого оригіналу на різних етапах його редакційної підготовки помітно скорочується, і період від задумки до реалізації проекту може бути дуже стислим у часі.

Після наведених вище аргументів у редактора-початківця може скластися враження, що повторно готувати до друку якесь видання є не тільки вигідно, престижно, а й легко. У хибності такої думки можна пересвідчитися після того, коли осягнути весь комплекс редакторських умінь і навичок, пов'язаних з підготовкою до друку перевидань.

Умовно поділимо розгляд проблематики означеної теми на такі параграфи:

• види перевидань;

• критерії відбору та проблематика творів для перевидання;

• робота редактора із змістовою частиною видання;

• робота редактора із службовою частиною видання.

ВИДИ ПЕРЕВИДАНЬ

На початку важливо розібратися в термінологічних аспектах явища, пов'язаного з виданням творів, які вже десь і колись друкувалися. Справа в тому, що в українській науковій і навчальній літературі з видавничої справи та редагування досі не вироблено єдиного підходу до вживання терміна, яким би чітко окреслювалося це явище.

Оскільки в колишньому СРСР будь-яка термінологія, в тім числі й редакційно-видавнича, розроблялася централізовано, згори спускалися затверджені терміни, тлумачення яких мали дотримуватися науковці і практики усіх республік. І неважливо, наскільки точним, зрозумілим і доцільним було змістове наповнення кожного з визначень.

У конкретиці нашої проблематики таких термінів утворилося декілька: "повторне видання", "перевидання", "передрук", "нове видання". При спробі з'ясувати зміст цих термінів, їх відмінність і особливість вживання в тому чи іншому контексті нерідко приходиш до висновку, що неконкретний зміст їх нерідко суперечить один одному, ускладнює, а то й заплутує читача, творячи в його голові якусь мішанину.

Скажімо, російський теоретик А. Мільчин у своєму "Видавничому словнику-довіднику", який для всіх видавців колишньої радянської країни вважався еталонним, стверджує, що перевидання — це повторний випуск видання, яке вже випускалося даним видавництвом; повторне видання — це видання, яке вже раніше випускалося; нове видання — це видання, яке раніше даним видавництвом не випускалося, а якщо випускалося раніше іншим видавництвом, то виходить в новому оформленні і містить нові зміни в порівнянні з виданням, що випускалося іншим видавництвом; передрук — це видання, текст якого друкується за якимось попереднім виданням, випущеним іншим видавництвом. Серед видів повторного видання А. Мільчин рекомендує виділяти перевидання і передрук. А повторним виданням, за його визначенням, може бути й нове видання, якщо воно здійснювало випуск попереднього видання. Отже, перевидання, як і повторне видання, що є одними з видів видання твору, який уже було перевидано, стає, згідно з цією класифікацією, підвидом повторного видання. Виходить якесь масло масляне...

Не вступаючи в наукову дискусію щодо правомірності таких визначень, все ж варто зауважити, що навіть досвідченому видавцеві-практику непросто розібратися в лабіринтах змістової їх сутності.

Виходячи з вищевикладеного, вважаємо за доцільне такі терміни, як перевидання, повторне видання, нове видання, передрук звести в один синонімічний ряд, запропонувавши для цього ряду узагальнене, цілком конкретне, простіше і зрозуміліше для практиків видавничої справи, визначення. Воно може бути таким.

Перевидання — це кожне наступне видання випущеного раніше твору або збірки творів, незалежно від часу, місця і видавця першого видання та змін у його змісті, структурі чи оформленні. Залежно від привнесених до кожного наступного видання змін і доповнень розрізняють такі види перевидань: стереотипне, факсимільне, виправлене, доповнене, перероблене.

Детальніше про роботу редактора з кожним із видів перевидань поведемо мову пізніше. Нині ж спробуємо дати їх визначення.

22.1.1. Стереотипне видання.Термін походить від грецького слова stereo, що перекладається як твердий. Складне слово стереотип означає металеву, гумову або пластмасову монолітну друкарську форму. В переносному значенні вживається як шаблон, трафарет, незмінний загальноприйнятий взірець. Отож, стереотипним є таке видання, яке здійснене без жодних втручань до попередньо видрукуваного тексту. У випадках, коли в друкарні збереглися відлиті матриці або фотоформи, саме вони стають основою цього видання. Коли ж такі форми не збереглися, видавництво заново готує оригінал-макет методом сканування тексту з попереднього видання, вносячи необхідні зміни лише до вихідних та випускних даних.

22.1.2. Факсимільне видання.Термін походить від латинських слів fac і simile, що буквально означає зроби подібне. В загальному значенні вживається як точне відтворення рукопису, почерку чи підпису кого-небудь фотографічним способом, кліше або печаткою. Як галузевий видавничо-поліграфічний термін, факсимільне видання — це видання, яке без жодних змін і відхилень відтворює попереднє за найголовнішими його параметрами: форматом, сортом і кольоровою гамою паперу та інших поліграфічних матеріалів, включаючи обкладинку чи оправу. Цим воно відрізняється від стереотипного видання, де, як правило, використовуються наявні на момент друку поліграфічні матеріали.

22.1.3. Виправлене видання.Це видання, в якому виправлені всі видавничі чи друкарські помилки, допущені в попередньому виданні. Як правило, більшість із цих помилок виявляються не стільки на етапі звірки сигнальних примірників, скільки в процесі багаторічного побутування книги. Серйозний видавець використає нагоду нового видання для того, аби усунути помічені найменші помилки чи поліграфічні огріхи.

22.1.4. Доповнене видання.Це видання, яке відрізняється від попереднього певним обсягом доповненого матеріалу. Йдеться або про незначні текстові вставки в існуючих розділах чи параграфах, або про додавання нових розділів чи параграфів, які роблять видання повнішим, чіткішим за структурою та змістом.

22.1.5. Перероблене видання.Це видання, в якому текст значно змінено в порівнянні з попереднім виданням. Зміни ці обумовлюються кількома чинниками. Скажімо, появою після виходу першого видання значного масиву нового матеріалу (навчальна література) або переосмисленням автором своїх попередніх поглядів на факти чи явища, про які писав раніше односторонньо чи заангажовано (наукова чи науково-популярна література).

У науковій літературі деякі вчені виділяють ще такий підвид перевидань, як переглянуте, до тексту якого внесено зміни редакційного характеру (уточнення формулювань, заміна застарілого матеріалу новим, спрощення стилю викладу). На нашу думку, доцільність виділення такого виду невмотивована. Адже це не що інше, як переробка або доповнення — залежно від характеру і обсягу привнесених до нового видання змін.