Матеріал для самоперевірки

Завдання для самостійної роботи

1. Визначте середні величини (середнє арифметичне, медіана, мода) та показники варіативності (дисперсію, коефіцієнт варіації) числа годин, які ви витрачали на самостійну роботу за останні 10 днів.

2. Проведіть порівняльний аналіз основних видів шкал вимірю-вання (якісних і кількісних), наведіть приклади їх використання.

3. Поясніть вираз: «Ці дві характеристики корелюють між собою». Охарактеризуйте ступінь зв’язку між двома змінними при таких значеннях коефіцієнта кореляції: φ = – 0,2; φ = +0,2; φ = – 0,7; φ = + 0,7.

4. Охарактеризуйте дії дослідника на діагностичному, основ-ному та порівняльному етапах педагогічного експерименту.

5. Проведіть порівняльний аналіз простої випадкової (ймовірної), стихійної, квотної, систематичної, гніздової (серійної) вибірок, наведіть відповідні приклади.

6. Поясніть порядок проведення педагогічного експерименту з незалежними й залежними вибірками.

7. Охарактеризуйте рівень значущості статистичного висновку за таких умов: α ≤ 0,05; α ≤ 0,01; α ≤ 0,001.

8. Поясніть сутність параметричних і непараметричних критеріїв.

9. Здійсніть аналіз схеми вибору критерію для перевірки статис-тичної гіпотези про однорідність контрольної та експериментальної груп.

10. Наведіть приклади з умовними даними щодо застосування статистичних критеріїв (критерій Стьюдента; критерій Пірсона; кри-терій Вілконсона-Манна-Уітні).

Тестові завдання для самоперевірки

Низького рівня складності

1. Значення досліджуваної ознаки, зліва і справа від якої знахо-диться однакова кількість елементів вибірки за шкалою, побудованою за зростанням чи зменшенням чисел, називають ............................. .

2. .......................... називають величину, рівну середньому значенню квадрата відхилень окремих значень ознак від середньої арифметичної.

3. ......................... випадкової величини Х називають число, яке дорівнює квадратному кореню з її дисперсії.

4. Із наданого переліку видів шкал вимірювання виберіть шкалу, за якою досліджувані об’єкти розподіляються на декілька класів, при-чому кожний об’єкт потрапляє тільки в один клас:

а) шкала найменувань;

б) порядкова (рангова) шкала;

в) шкала відношень;

г) інтервальна шкала.

5. Число, знак і величина, які характеризують напрям і силу взаємозв’язку між двома і більше змінними, у статистиці називають ...................... .

6. Якщо за одиницю відбору беруть не окремих респондентів, а групи, класи, бригади, ланки, то таку вибірку називають ...................... .

7. З наведеного переліку статистичних критеріїв виберіть пара-метричні критерії:

а) критерій Студента;

б) критерій Вілконсона-Манна-Уітні;

в) критерій Пірсона;

г) критерій Фішера.

Середнього рівня складності

1. Із наведеного переліку статистичних характеристик до показ-ників коливання належать:

1. Дисперсія.

2. Середнє арифметичне.

3. Медіана.

4. Мода.

5. Середнє квадратичне відхилення.

6. Коефіцієнт варіації.

7. Квартиль.

2. При диференціації студентів академічної групи за рівнями навчальних досягнень використовується шкала:

1. Найменувань.

2. Порядкова (рангова).

3. Відношень.

4. Інтервальна.

5. Дихотономічна.

3. Зробіть висновок про однорідність контрольних і експеримен-тальних груп при замірах на початку формувального експерименту, якщо застосовувався критерій Пірсона (хі – квадрат), і його емпіричне значення, більше за критичне на рівні значущості 0,05.

4. Зазначте для кожного типу вибірки її характерні ознаки:

Типи вибірок

1. Стихійна вибірка.

2. Квотна вибірка.

3. Систематична вибірка.

4. Серійна вибірка.

Характерні ознаки вибірок

А. Ця вибірка є спрощеним варіантом простого випадкового вдбору. Для цього слід мати список членів генеральної сукупності й проводити відбір респондентів послідовно через один і той самий інтервал.

Б. При використанні цього типу вибірки за одиницю відбору беруть не окремих респондентів, а групи, класи, бригади, ланки.

В. Відбір респондентів здійснюється за певними ознаками (стать, вік, освіта тощо) для досягнення структурної відповідності вибіркової та генеральної сукупності.

Г. Цим методом користуються, коли генеральна і вибіркова сукупності достатньо великі, він характеризується вибором «першого зустрічного».

5. Сформулюйте правило для відхилення нульової гіпотези при використанні критичної зони одностороннього типу.

6. Якщо у дослідника немає підстав передбачати, що, наприклад, оцінки студентів контрольної групи в середньому суттєво відрізняються від оцінок студентів експериментальної групи, тоді приймається ........ критерій.

7. Із запропонованих виберіть критерій, який задовольняє таким умовам: вибірки взяті з генеральних сукупностей з нормальним законом розподілу; мають однакові стандартні відхилення; необхідно визначити при порівнянні середніх характеристик членів експеримен-тальних і контрольних груп не тільки у якій групі середні показники вище, а й на скільки вище.

1. Критерій Вілконсона-Манна-Уітні.

2. Критерій Пірсона.

3. Критерій Стьюдента.

4. Критерій Макнамара.

5. Критерій Колмогорова-Смирнова.

8. Визначте статистичну значущість коефіцієнта кореляції Пірсона для умов: φ = 0,78; n = 100.

Високого рівня складності

1. Перевірте однорідність контрольної й експериментальної груп студентів, що беруть участь у формувальному експерименті (початкові заміри) на основі таких даних їх успішності:

2. Оцініть суттєвість відмінностей середніх балів студентів конт-рольної і експериментальної групи, використовуючи такі дані:

3. Вирахуйте коефіцієнт кореляції між середніми значеннями коефіцієнта IQ батьків та їх дітей (Г. Кімбл) за такими даними:

ГЛОСАРІЙ

Абстрагування – це уявне відвернення від неістотних, друго-рядних ознак предметів і явищ, зв'язків і відношень між ними та виділення декількох досліджуваних сторін.

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю і своєчасністю розв'язання наявної проблеми, впливом отриманого розв'язку на розвиток педагогічної науки і практики. Обґрунтовуючи актуальність дослідження, дослідник розкриває: сутність проблеми; соціальний запит на подолання існуючих суперечностей; запити прак-тики; запити науки; розробленість проблеми; ідею дослідження; стра-тегію дослідження; тактику дослідження.

Аналіз – метод пізнання, який дозволяє розкладати предмети дослідження на складові частини (звичайні елементи об'єкта або його властивості і відношення).

Анкета – методичний засіб для отримання первинної соціоло-гічної і соціально-педагогічної інформації на основі вербальної комунікації.

Анкетування – проведення опитування у письмовій формі за допомогою попередньо підготовлених бланків.

Вимірювання – це пізнавальна процедура, пов'язана з визна-ченням числового значення деякої величини за допомогою одиниці вимірювання.

Вибірка – частина елементів генеральної сукупності, відібрана за допомогою спеціальних методів.

Генеральна сукупність – сукупність об'єктів, об'єднаних загаль-ною характеристикою.

Гіпотеза дослідження–наукове передбачення, у якому на основі сукупності фактів висувається припущення щодо констатації наявності зв'язку між явищами природи чи суспільного життя або їх пояснення.

Дедукція – доведення або виведення твердження (висновку) з одного або кількох інших тверджень (засновків) на основі законів ло-гіки, що мають достовірний характер.

Документ – спеціально створений людиною предмет, призначений для передачі чи збереження інформації.

Експеримент – це метод вивчення об'єкта, коли дослідник ак-тивно й цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов чи застосування звичайних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей.

Експеримент активний – експеримент, який пов'язаний з вибо-ром спеціальних вхідних факторів і контролем за тим, що відбувається з об'єктом дослідження під впливом цих факторів.

Експеримент багатофакторний – експеримент, спрямований на вивчення всіх виділених для дослідження факторів одночасно у їхній взаємодії.

Експериментлабораторний – експеримент, який проводять у лабораторних умовах із застосуванням приладів, спеціальних моде-люючих пристроїв, інших штучних умов.

Експериментконстатувальний – експеримент, під час якого констатується наявність певних зв'язків між впливом на об'єкт до-слідження і досягнутим результатом, встановлюється наявність певних фактів.

Експеримент контрольний – контроль за результатами зовніш-нього впливу на об'єкт дослідження з урахуванням його стану, ха-рактеру впливу й ефекту, що очікується.

Експеримент мислительний – одна з форм розумової діяль-ності суб'єкта пізнання, у процесі якої відтворюється в уяві структура реального експерименту.

Експериментоднофакторний – виділення потрібних для дослі-дження факторів і вивчення кожного з них окремо.

Експериментпасивний – вивчення тільки обраних показників (параметрів, змінних) на основі спостереження за об'єктом без штуч-ного втручання в його функціонування.

Експериментперетворювальний (формувальний) – активна зміна структури і функцій об'єкта дослідження відповідно до вису-нутої гіпотези, формування нових зв'язків і відношень між компо-нентами об'єкта або між досліджуваним об'єктом та іншими об'єктами.

Експериментприродний – проведення дослідів у звичних для досліджуваного об'єкта умовах існування.

Експериментпростий – експеримент, який застосовується для вивчення нескладних за структурою об'єктів, що мають невелику кількість взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів, кожний з яких виконує найпростішу функцію.

Експериментскладний – експеримент, який вивчає явища чи об'єкти із складною структурою і великою кількістю взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів, кожний яких виконує складні функції.

Експериментальний фактор (експериментальна змінна) – це умова або система умов, які планомірно вводяться й керуються експе-риментатором і зумовлюють зміни у здійсненні реальних педагогічних процесів.

Екстраполяція – це розповсюдження яких-небудь закономір-ностей або тенденцій досліджуваного об'єкта, які спостерігаються на певному часовому інтервалі на інший часовий інтервал.

Емпіричне дослідження – таке дослідження, у якому використо-вують лише емпіричні методи (напр. анкетування, спостереження та ін.) На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято на-зивати теоретико-емпіричним.

Ідеалізація – розумова дія, пов'язана з утворенням понять про об'єкти, яких немає в дійсності не можна відтворити в досліді.

Ізолювання – виділення властивостей і відношень, нерозривно пов'язаних з предметами, і позначення їх певними назвами.

Індукція –це процес дослідного вивчення явищ, під час якого здійснюється перехід від окремих фактів до загальних положень.

Інтерв'ю – метод одержання інформації у процесі усного без-посереднього спілкування.

Інтерв'ю вільне (нестандартизоване) – бесіда, під час якої дослід-ник має можливість самостійно змінювати спрямованість, послідовність, структуру питань з метою підвищення ефективності самої процедури.

Інтерв'юформалізоване (стандартизоване) – проведення опи-тування за чітко розробленою схемою, що є однаковою для всіх респондентів.

Кількісні дослідженнях – це такі дослідження, у яких дослід-ники мають справу з величинами, що характеризують педагогічні явища і об'єкти. Кількісні значення зазначених величин отримують у процесі вимірювання.

Композиція(лат. сотроsitіо – складання, створення) наукової роботи– послідовність розташування її частин: основного тексту (глав і параграфів), довідково-супроводжувального апарату.

Конструктивізація – нехтування невизначеністю меж реальних об'єктів.

Контент-аналіз (кількісна семантика) – кількісний аналіз да-них документів у педагогічних дослідженнях.

Концепція дослідження – визначення його мети, шляхів і засобів її досягнення. Концепція дослідження – це його логіка, стра-тегії наукового пошуку.

Масовий педагогічний досвід – це типовий досвід роботи уста-нов народної освіти, який характеризує досягнутий рівень практики навчання, виховання і реалізації в ній досягнень педагогічної науки.

Методика експерименту – це сукупність мислительних і реальних операцій, розташованих у певній послідовності, відповідно до якої досягається мета дослідження.

Методологічна засада педагогіки – наукове підґрунтя пояснення основних педагогічних явищ і розкриття їх закономірностей. Мето-дологічну основу утворюють: філософська методологія, опора на загаль-нонаукові принципи, конкретна наукова методологія, дисциплінарна методологія, методологія міждисциплінарних досліджень.

Методологічна основа дослідження – це обґрунтування вибору тієї чи іншої методики з набором відповідних методів та технік дослідження.

Методологія науки – учення про принципи, форми й методи наукового пізнання.

Моделювання – непрямий, опосередкований метод наукового до-слідження об’єктів пізнання (безпосереднє вивчення яких неможливе, ускладнене чи недоцільне), який ґрунтується на застосування моделі як засобу дослідження.

Наука – соціально-значима сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об’єк-тивних знань про дійсність. Дане поняття включає в себе як діяльність по здобуванню нового знання, так і результат цієї діяльності – суму набутих на даний момент наукових знань.

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямо-вана на одержання і використання нових знань.

Наукова робота – дослідження з метою одержання наукового результату.

Наукова стаття – вид публікації, у якій подаються проміжні або кінцеві результати, висвітлюються конкретні питання за темою дослідження, фіксується науковий пріоритет автора.

Наукова школа являє собою неформальну творчу співдружність у межах наукового напряму висококваліфікованих дослідників, об’єд-наних спільністю підходів до розв’язання проблем, ідей і методів їх реалізації, стилю дослідної роботи.

Наукове дослідження –особлива форма процесу пізнання, систе-матичне та цілеспрямоване вивчення об’єктів, у якому використовують засоби й методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об’єкт.

Наукове спостереження – система фіксації і реєстрації об’єктив-них властивостей та зразків об’єкта, що вивчається і знаходиться у природних умовах або в умовах наукового експерименту.

Наукові революції – радикальні якісні зрушення в розвитку науки.

Науковий працівник – учений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену резуль-татами атестації.

Науковий результат – нове знання, одержане в процесі фунда-ментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової до-повіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, моно-графічного дослідження, наукового відкриття тощо.

Науково-дослідна установа – юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законом порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Науково-педагогічна діяльність – педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти ІІІ – IV рівнів акредитації, пов’язана з науковою та (або) науково-тех-нічною діяльністю.

Науково-педагогічний працівник – учений, який за основним місцем роботи займається професійно педагогічною та науковою діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти ІІІ – IV рівнів акредитації.

Об'єкт пізнання – це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини. Об'єкт дослідження – це те, на що спрямовується процес пізнання. Об'єктом дослідження має виступати те, що досліджується.

Опитування – метод збору первинної вербальної інформації, заснований на безпосередній (інтерв'ю) або опосередкованій (анкета) соціально-психологічній взаємодії між дослідником і опитуваним (респондентом).

Ототожнення – утворення понять шляхом об'єднання пред-метів, пов'язаних відношеннями рівності, в особливий клас.

Педагогічний досвід – це практика навчання, виховання й освіти, тобто організований цілеспрямований педагогічний процес і його результати.

Педагогічний експеримент – науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і контрольованих дослід-ником умовах. Спеціальне внесення в педагогічний процес принципово важливих змін відповідно до завдання дослідження й гіпотези; орга-нізація процесу, яка б давала можливість бачити зв'язки між дослі-джуваними явищами без порушень його цілісності; глибокий якісний аналіз і якомога точніше кількісне вимірювання як внесених у педа-гогічний процес змін, так і результатів усього процесу.

Передовий педагогічний досвід – 1) у широкому значенні – висока майстерність педагога, тобто така практика, яка дає високий стійкий педагогічний результат; 2) у вузькому значенні – така прак-тика, яка містить у собі елементи творчого пошуку, новизни, оригіналь-ності, що називається новаторством.

Пізнання – процес цілеспрямованого активного відображення об’єктивного світу у свідомості людей.Із філософської точки зору, пізнання є діалектичним процесом взаємодії суб'єкта й об'єкта пізнання.

Порівняння – це процес зіставлення предметів або явищ дійс-ності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження спільного, властивого об'єктам дослідження.

Предмет дослідження – найбільш значущі з практичної і теоре-тичної точки зору властивості, особливості об'єкта, які підлягають без-посередньому вивченню. Предмет пізнання – це структурні елементи чи відношення між ними, а також властивості об'єкта, що досліджую-ться з певною метою в даних умовах. Решта сторін чи особливостей залишаються наче поза полем зору дослідника. Предмет дослідження – поняття вужче, ніж об'єкт; він є частиною об'єкта.

Прикладні знання відображають окремі аспекти об'єкта пізнання, що не є визначальними для пізнання його в цілому. Прикладні знання зобов'язані своїм існуванням вирішенню тієї чи іншої практичної проблеми.

Прикладні наукові дослідження – наукова й науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для прак-тичних цілей.

Програма дослідження– це виклад його теоретико-методо-логічних засад у відповідності з основною метою роботи й гіпотезою дослідження, із зазначенням правил процедури, а також логічної послідовності операцій для їх перевірки.

Репрезентативність – властивість відображати характеристики генеральної сукупності. Репрезентативність треба розуміти як спів-падання за величиною числових значень параметрів, що характеризують популяцію і вибірку.

Реферат(від лат. refero – доповідаю, повідомляю) – доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел; виклад змісту наукової роботи, книжки статті.

Синтез – метод пізнання, який дає можливість об'єднувати окремі частини чи сторони об'єкта в єдине ціле.

Соціометрія – метод вивчення і вимірювання міжособистісних відносин у колективі.

Тези (від. лат. tizzies – положення, твердження) – це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення, статті або іншої наукової праці.

Теоретичне дослідження–таке дослідження, у якому вико-ристовують тільки теоретичні методи (напр. аналіз, узагальнення, порівняння та ін.).

Тестування – це стандартизоване вимірювання індивідуальних відмінностей, властивостей, явищ.

Узагальнення – логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, про-дукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності.

Учений – фізична особа, яка має повну вищу освіту та прово-дить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження й отри-мує наукові та (або) науково-технічні результати.

Факт – це своєрідне резюме емпіричних даних, одержаних в експерименті.

Формалізація – метод пізнання об'єктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою штучних мов (на-приклад, мовою математики, фізики, хімії, програмування тощо).

Фундаментальні наукові дослідження – науково теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язку.

Фундаментальні знання відображають головне, істотне, що лежить в основі наших знань про той чи інший об'єкт пізнання. З іншого боку, фундаментальними називають знання, що одержують в результаті розв'язання наукової проблеми, не пов'язаної з задово-ленням певної практичної потреби.

Якісні дослідження – це такі дослідження, у яких дослідники мають справу з властивостями об'єктів дослідження. Як правило, у такого типу дослідженнях, дослідник шукає зв'язок між обмеженою кількістю характеристик, абстрагуючись від інших (за умови, що вплив усіх інших незначний або нейтралізований). При цьому треба вибирати такі сукупності характеристик, зв'язок між якими помітний для експериментатора, тобто зміна однієї величини експериментальне чуттєво позначається на іншій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адаменко О. В. Українська педагогічна наука в другій половині ХХ століття / Олена Вікторівна Адаменко. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 703 с.

2. Актуальні проблеми сучасної педагогічної науки і практики / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. Кафедра педагогіки / [уклад. Н.Падун]. – Ніжин, 2005. – 16 с.

3. Алексєєнко Т. А. Основи педагогічного експерименту і кваліметрії : навч.-метод. посібник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. / Т. А. Алексєєнко, В. В. Сушанко. – Чернівці : Рута, 2003. – 41с.

4. Аніщенко О.В. Наукові дослідження з історії професійної освіти та історії педагогіки : метод. рек. науковцям-початківцям / Ніжинський держ. педагогічний ун- т ім. Миколи Гоголя. / Олена Валеріївна Аніщенко. – Ніжин : Видавництво НДПУ ім.М.Гоголя, 2003. – 50 с.

5. Основи наукових досліджень : [підручник] / Українська інженерно-педагогічна академія. / Артюх С. Ф., Лізан І. Я., Голопьоров І. В., Несторук Н. А. – Х. : УІПА, 2006. – 277 с.

6. Ашеров А.Т. Подготовка, зкспертиза и защита диссертаций. / А.Т. Ашеров. – Харьков : Изд. УИПА, 2002. – 135 с.

7. Афанасьєв А. О. Основи наукових досліджень : навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. / А. О. Афанасьєв, Є.Ю.Кузькін. – Х. : ХНЕУ, 2005. – 96 с.

8. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 185 с.

9. Білецький І. П. Філософія науки : навч. посіб. / Харківський національний економічний ун-т. / І. П.Білецький, О.М.Кузь, В. Ф. Чешко. – Х. : ХНЕУ, 2005. – 128 с.

10. Білоусова Т. П., Маркітантов Ю. О. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. ун-т./ Т. П. Білоусова, Ю. О. Маркітантов. – Кам'янець-Подільський, 2004. – 120 с.

11. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень : підручник для бакалаврів, магістрантів і асп. екон. спец. вищ. навч. закл. освіти / Микола Тимофійович Білуха. – К. : АБУ, 2002. – 480 с.

12. Брызгалова С.И. Введение в научно-педагогическое исследование : учебное пособие / С.И. Брызгалова. – Калининград: Изд-во КГУ, 2003. – 151 с.

13. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л.Ф.Бурлачук, С.М. Морозов. – К. : Наукова думка, 1989. – 200 с.

14. Валеев Г.Х. Методология и методы психолого-педагогических исследований : Учебное пособие / Г.Х. Валеев. – Стерлитамак: Стерлитамак. гос. пед. ин-т, 2002. – 134 с.

15. Вербовський В.В. Як правильно підготувати наукове дослідження : навч.-метод. посіб. для студ. і магістрантів / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка / Вадим Володимирович Вербовський. – Луганськ : Альма-матер, 2007. – 123 с.

16. Вернадский И.В. Научное знание. Научное творчество. Научная мысль / Владимир Иванович Вернадский. – Д. : Феникс, 1997. – 254 с.

17. Вернадский Владимир Иванович. Научная мысль как планетное явление / [Отв. ред. А.Л. Яншин]. – М. : Наука, 1991. – 237 c.

18. Волощук І. С. Основи наукових досліджень. Педагогіка : навч. посібник / Кафедра педагогіки Національного аграрного ун-ту. / Іван Степанович Волощук. – К., 2006. – 107 с.

19. Гессен С.И. Основи педагогики. Введенне в прикладную философию / С.И.Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.

20. Глас Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / [Пер. с англ. Л.И.Хайрусовой] / Дж.Глас, Дж.Стенли. – М : Прогресс, 1976. – 478 с.

21. Голубев Н.К. Введение в диагностику воспитания / Н.К.Голубев, Б.П.Битинас. – М. : Педагогика, 1989. – 160 с.

22. Гончаренко С. Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям / Семен Устинович Гончаренко. – К, 1995. – 45 с.

23. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Устинович Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.

24. Гончаренко С.У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі : навч. посіб. для студ., магістрів, аспірантів і викладачів вищих навч. закл. / С.У.Гончаренко, П.М.Олійник, В.К.Федорченко та ін. – К. : Вища школа, 2003. – 323 с.

25. Гончаров С.М. Студентські наукові дослідження в кредитно-модульній системі організації навчального процесу / Національний ун-т водного господарства та природокористування / С.М. Гончаров. – Рівне : НУВГП, 2006. – 128 с.

26. Горбачук В.Т. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій для студ. та магістрантів пед. ун-ту / Слов'янський держ. педагогічний ун-т. / Василь Тихонович Горбачук. – Слов'янськ : СДПУ, 2003. – 88 с.

27. Грищенко І. М., Григоренко О. М., Борисейко В. О. Основи наукових досліджень : навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. / І. М.Грищенко, О. М.Григоренко, В. О. Борисейко. – К. : Вид-во КНТЕУ, 2001. – 185 с.

28. Гуцанович С.А., Радьков А.М. Тестирование в обучении математике: диагностико-дидактические основы / С.А.Гуцанович, А.М. Радьков. – Могилев, 1995. – 43 с.

29. Експериментальні педагогічні дослідження в закладах освіти м.Києва: Інформ. зб. / Головне управління освіти Київської міської держ. адміністрації. Лабораторія педагогічних інновацій та інформаційних технологій / [редактори Б.М. Жебровський, Л. М.Ващенко]. – К. : Школяр, 1998. – 44 с.

30. Євдокимов В. І. Педагогічний експеримент : навч. посіб. для студ. пед. вузів / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди / В. І. Євдокимов, Т. П.Агапова, І. В.Гавриш, Т. О. Олійник. – Х. : ТОВ «ОВС», 2001. – 148с.

31. Єріна А.М. Методологія наукових досліджень. Навч. посібник / А.М. Єріна. – К. : МОН, – 2004. – 216 с.

32. Загвязинский В.И. Методология и методика дидактического исследования / В.И. Загвязинский. – М. : Педагогика, 1982. – 159 с.

33. Збірник наукових праць. Спеціальний випуск «До витоків становлення української педагогічної науки» / [головний редактор В.Г. Кузь]. – К. : Науковий світ, 2002. – 324 с.

34. Звіт про стан наукових досліджень у 2006 році / Академія правових наук України; Інститут вивчення проблем злочинності / [укладач Ю.В. Баулін]. – Х., 2007. – 64 с.

35. Ингенкамп К. Педагогическая діагностика. / К. Ингенкамп. – М. : Педагогика, 1991. – 240 с.

36. Клименюк А.В. Методология и методика педагогического исследования / А.В.Клименюк, А.А.Калита, Э.П. Бережная. – К., 1988. – 100 с.

37. Клименюк О.В. Виклад та оформлення результатів наукового дослідження : авторський підручник / Олександр Валеріанович Клименюк. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – 398 с.

38. Клименюк О. В. Технологія наукового дослідження : авторський підручник / Олександр Валеріанович Клименюк. – Ніжин : ТОВ «Вид-во «Аспект-Поліграф», 2006. – 308 с.

39. Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень : навч. посібник / АПН України; Південний науковий центр. – 2. вид., перероб. і доп. / В. В.Ковальчук, Л. М. Моїсєєв. – К. : Видавничий дім «Професіонал», 2004. – 206 с.

40. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посібник для вищих навч. закл. / Ольга Володимирівна Крушельницька. – К. : Кондор, 2006. – 206 с.

41. Кульчицький С. В. Методологія і методика наукового дослідження : матеріали до нормативного курсу / Київський славістичний ун-т; Інститут історії України НАН України / Станіслав Владиславович Кульчицький. – К., 2003. – 32 с.

42. Кунда Н. Т. Методи наукових досліджень : навч. посіб. / Національний транспортний ун-т. / Н. Т.Кунда, О. М. Куницька. – К. : НТУ, 2007. – 84 с.

43. Кустовська О.В. Методологія системного підходу та наукових досліджень : курс лекцій / Тернопільський держ. економічний ун-т / Олена Василівна Кустовська. – Т. : Економічна думка, 2005. – 124 с.

44. Кушнер Ю.З. Методология и методы педагогического исследования. Учебно-методическое пособие / Ю.З. Кушнер. – Могилев : МГУ им. А.А.Кулешова, 2001. – 66 с.

45. Кыверляг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. – Таллин : Валгус, 1980. – 334 с.

46. Лаврентьєва Г.П.Методичні рекомендації з організації та проведення науково-педагогічного експерименту / Г.П.Лаврентьєва, М.П. Шишкіна. – К. : ПТЗН, 2007. – 72 с.

47. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури / С.Д. Максименко. – К. : Наукова думка, 1998. – 226 с.

48. Максюта Микола Єгорович. Філософія науки : навч. посіб. для підгот. магістрів в агр. вищих навч. закл. III-IV рівнів акредитації за усіма напрямами підгот. / Національний аграрний ун-т / Микола Єгорович Максюта . – К. : Урожай, 2004. – 418 с.

49. Маниліч М. І. Основи наукових досліджень : навч. посіб. / М.І. Маниліч, В.А. Григор'єв, Д.В. Григор'єв. – Чернівці : Букрек, 2005. – 252 с.

50. Менеджмент наукового дослідження : навч. посіб. для підгот. магістрів із екон. спец. у вищ. навч. закл. III-IV рівнів акредитації / [автор-упорядник Андрій Миколайович Кандиба]. – К. : Аграрна наука, 2007. – 220 с.

51. Методологія і методи соціально-педагогічних досліджень (в першоджерелах, лекціях та практичних завданнях) : навчальний посібник / Борисюк С.О., Конончук А.І., Яковець Н.І., Щербина Ю.М. – Ніжин : Ред.-вид. відділ НДПУ ім. М.Гоголя, 2002. – 287 с.

52. Методологія і організація наукових досліджень: Програма курсу (для магістрів) / Київський національний торговельно-економічний ун-т / Сергій Васильович Синяков (уклад.). – К. : КНТЕУ, 2003. – 22 с.

53. Методологія наукового пізнання. – К., 1975. – 134 с.

54. Наукові дослідження в контексті історичних проблем : Зб. наук. пр. / Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова; Миколаївський навчально- науковий центр / Л.І. Семко (ред.кол.). – Миколаїв, 2003.

55. Науково-дослідна робота в закладах освіти / Ю.О.Туранов, В.І.Уруський. – Тернопіль : АСТОН, 2001. – 140 с.

56. Нижник В.Г. Вимірювання фізичних величин та обчислення похибок / Нижник В.Г. – К. : Радянська школа, 1979. – 104 с.

57. Ніколаєнко С.М. Наукові дослідження в університетах – визначальний чинник зростання якості освіти / Ніколаєнко С.М. – К. : Прок-Бізнес, 2007. – 176 с.

58. Новиков Д.А. Статистические методы в педагогических исследованиях / Новиков Д.А. – М. : МЗ-Пресс, 2004. – 67 с.

59. Організація наукових досліджень / Програма курсу і методичні рекомендації для студентів психолого-педагогічного факультету. – Полтава : ПДПІ ім. В.Г.Короленка, 1969. – 35 с.

60. Основи наукових досліджень і статистики : Навч. прогр. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики / Борис Іванович Черняков (уклад.), Світлана Вікторівна Штефан (уклад.). – К., 2000. – 18 с.

61. Основи наукових досліджень і технічної творчості : Метод. вказ. до викон. лаб. робіт у середовищі табличного редактора ЕХСЕL / Національний ун-т харчових технологій / Галина Олександрівна Сімахіна (уклад.), Наталія Епінетівна Фролова (уклад.). – К. : НУХТ, 2005. – 50 с.

62. Основи наукових досліджень у психології : Метод. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / Олена Володимирівна Григор'єва (уклад.). – Чернівці : Рута, 2004. – 80 с.

63. Основи наукових досліджень : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни для студ. спец. 6.050104, 6.050106, 6.050107 / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / Михайло Миколайович Павлишенко (уклад.), Наталія Григорівна Міценко (уклад.) – Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. – 104 с.

64. Пилипчук М.І. Основи наукових досліджень : підручник / Марія Іванівна Пилипчук, Анатолій Сергійович Григор'єв, Володимир Васильович Шостак. – К. : Знання, 2007. – 270 с.

65. Пілюшенко В.Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Віталій Лаврентійович Пілюшенко, Ірина Володимирівна Шкрабак, Едвін Ігорович Славенко. – К. : Лібра, 2004. – 344 с.

66. Пріоритети сучасної освіти і виховання в контексті завдань педагогічної науки : матеріали педагогічних читань на пошану чл.-кор. АПН України, д-ра пед. наук, проф. Прикарпатського ун-ту ім. Василя Стефаника Богдана Михайловича Ступарика / А.В. Вихрущ (ред.кол.). – Івано-Франківськ, 2003. – 128 с.

67. Проблемы методологии педагогики и методики исследований. – М., 1971 с.

68. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М., 1990. – 396 с.

69. Рабочая книга соціолога. – М. : Наука, 1983. – 477 с.

70. Рудницька О.П. Основи педагогічних досліджень / Рудницька О.П., Болгарська А.Г., Світельникова Т.Ю. – К., 1998.

71. Свердан М.Р. Основи наукових досліджень. Практикум : навч.посібник для студ. вищих навч. закл. / Буковинський держ. фінансово-економічний ін-т / Марія Романівна Свердан. – Чернівці : Рута, 2003. – 191 с.

72. Свердан М.М. Основи наукових досліджень : підруч. / Михайло Михайлович Свердан, Марія Романівна Свердан / Буковинська держ. фінансова академія. – Чернівці : Рута, 2008. – 456 c.

73. Семенюк Е.П. Філософія сучасної науки і техніки : підручник для студ. вищих навч. закл. / Едуард Павлович Семенюк, Володимир Петрович Мельник. – Л. : Світ, 2006. – 152 с.

74. Сидоренко В.К. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для вищ. пед. закл. Освіти / Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. – К. : РННЦ «ДІНІТ», 2000. – 260 с.

75. Скалкова Я. Методология и методы педагогического исследования / Скалкова Я. и кол. – М. : Педагогика, 1989. – 220 с.

76. Скаткин М.Н. Методология и методика педагогический исследований / Скаткин М.Н. – М., 1986.

77. Скринінг шкільного життя. Методика комплексного психодіагностичного вивчення стану навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2001. – 72 с.

78. Становлення і розвиток наукових досліджень / Ю. Руданський (голов. ред.). – Львів, 1994. – 222 с.

79. Степин В. Философия науки и техники / Степин В., Горохов В., Розов М. – М., 2002.

80. Стеченко Д.М. Методологія наукових досліджень : підручник / Дмитро Миколайович Стеченко, Олена Сергіївна Чмир. – 2.вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2007. – 317 с.

81. Студентська наука: проблеми і перспективи ХХІ століття : зб. матеріалів Всеукраїнської студентської наук.-практ. конф., 15–16 травня 2003р. / Всеукраїнська молодіжна організація «Українська студентська спілка» ; Кіровоградський соціально-педагогічний ін-т «Педагогічна академія» ; Кіровоградський ін-т комерції / М.І. Півень (голов.ред.) – Кіровоград, 2003. – 254 с.

82. Теми наукових досліджень викладачів, наукових співробітників, доктрантів, аспірантів та магістрів / Л.В. Губернський (уклад.). – К. : КНУ. Ін-т міжнародних відносин, 2005. – 52 с.

83. Теорія і практика наукових досліджень : метод. рек. до виконання курсових, дипломних та магістерських робіт для бакалаврів, студ. та магістрантів ВНЗ / Кам'янець-Подільський держ. ун-т / Наталія Олексіївна Урсу (авт.-упоряд.). – Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський держ. ун-т. Інформаційно-видавничий відділ, 2004. – 33 с.

84. Тести з курсу «Основи наукових досліджень» : для студ. спец. 7.050109 усіх форм навч. / Харківський національний економічний ун-т / Олексій Анатолійович Єрмоленко (уклад.). – Х. : ХНЕУ, 2005. – 24 с.

85. Технологія наукових досліджень (схеми та приклади) : навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т / Майя Степанівна Дороніна (уклад.). – 2. вид., випр. і доп. – Х. : ВД «Інжек», 2006. – 104 с.

86. Тимченко А.А. Системні дослідження в науці та техніці / Анатолій Анастасійович Тимченко. – Черкаси : ЧДТУ, 2006.

87. Тормоса Ю.Г. Основи наукових досліджень : навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т / Юрій Григорович Тормоса. – К. : КНЕУ, 2003. – 76 с.

88. Фаренік С.А. Логіка і методологія наукового дослідження / Українська академія держ. управління при Президентові України / Сергій Анатолійович Фаренік. – К. : Видавництво УАДУ, 2000. – 338 с.

89. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій / Антон Сергійович Філіпенко. – К. : Академвидав, 2004. – 207 с.

90. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Київський ун-т туризму, економіки і права / Цехмістрова Галина Степанівна. – К. : Слово, 2003. – 240 с.

91. Цюцюра С.В. Методологія, методика та інформаційні технології наукових досліджень: Конспект лекцій / Київський національний ун-т будівництва і архітектури / Світлана Володимирівна Цюцюра. – К., 2004. – 43 с.

92. Черняк А. Проблема оснований знания и феноменологическая очевидность / Черняк А. – М. : УРСС Эдиториал, 1998.

93. Чуйко Г.В. Основи наукових досліджень і математичної статистики : Конспект лекцій / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича / Галина Василівна Чуйко. – Чернівці, 1999. – 40 с.

94. Штанько В.І. Філософія і методологія науки : навч. посіб. для магістрантів та аспірантів вищ. навч. закл. / Харківський національний ун-т радіоелектроніки / Валентина Ігорівна Штанько. – Х. : ХНУРЕ, 2002. – 298 с.

95. Юхимчук С.В. Математичні методи систем наукових досліджень / Вінницький держ. технічний ун-т / Сергій Васильович Юхимчук, Любов Михайлівна Ваховська. – Вінниця, 1999. – 36 с.

96. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы / Ядов В.А. – М. : Наука, 1987. – 248 с.

ДОДАТКИ

Додаток А