Поняття інформаційної діяльності

Інформаційні правовідносини постійно супроводжуються відповідними заходами теоретичного та практичного характеру, спрямовані на досягнення певної мети в інформаційній сфері. Такі заходи в юридичній літературі мають назву інформаційної діяльності, під якою розуміється сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави, в результаті якої створюється певний інформаційний продукт або надаються необхідні інформаційні послуги. Порядок такої діяльності встановлюється законодавством України, норми якого регулюють відносини щодо реалізації інформаційних прав фізичних та юридичних осіб. Інформаційна діяльність охоплює шляхи системних процесів створення, пошуку, збирання, аналізу, перетворення, зберігання та поширення інформації, що формує її відповідні види.

Під створенням інформації розуміється така діяльність, в результаті якої суб’єкт інформаційних відносин набуває права власності на створену інформаційну продукцію.Це положення логічно випливає зі змісту статей 7 та 23 Закону України «Про інформацію», а також окремих статей ЦК України. Так, Законом України «Про інформацію» встановлено, що право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, а також суб’єкта владних повноважень охороняється в порядку, визначеному законом. Відповідно до положень цього ж Закону інформаційна продукція та інформаційні послуги є об'єктами цивільно-правових відносин, а відповідно ці відносини регулюються цивільним законодавством України. Статтею 177 ЦК України інформацію, як об’єкт цивільних прав, віднесено до нематеріальних благ, суб’єкт права на які може вимагати усунення порушень його права на інформацію та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої правопорушенням. Тобто, сам факт створення інформації своїми силами та за свій рахунок або на підставі договору породжує в особи, яка створила певну інформацію, право власності на цю інформацію.

Під збиранням інформації розуміються засновані на законі і у встановлений ним спосіб будь-які дії фізичних чи юридичних осіб або держави, спрямовані на пошук відомостей у певному місці про особу чи суспільні процеси з метою набуття їх для себе чи подальшого розповсюдження. З категорією збирання інформації тісно пов'язаний термін одержання інформації, що визначається як набуття, придбання, накопичення задокументованої або публічно оголошеної інформації фізичними та юридичними особами або державою в порядку, визначеному законом. Ці права гарантуються, зокрема, Законом України «Про інформацію», відповідно до якого забезпечення доступу кожного до інформації, забезпечення рівних можливостей щодо збирання та одержання інформації є одними з основних напрямів державної інформаційної політики, продовженням яких є створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.

Використання інформації – це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Поширення інформації – це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Зберігання інформації– це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв. Кожен з цих видів інформаційної діяльності вирізняється специфічними правилами та порядком його здійснення, що встановлюється правовими нормами. Для реалізації цих та інших видів інформаційної діяльності використовуються різноманітні інформаційні технології, що включають такі елементи як систему ведення записів, носії інформації, інформаційні бази даних, пакети прикладних програм, матеріально-технічна базу тощо.

Окремими видами інформаційної діяльності законодавство визначає:

Ø діяльність засобів масової інформації, інформаційних агентств;

Ø науково-інформаційну діяльність;

Ø статистичну діяльність;

Ø рекламну діяльність;

Ø бібліотечну справу;

Ø архівну справу;

Ø надання телекомунікаційних послуг.

Цей перелік не є вичерпним, оскільки у будь-якій сфері суспільних відносин виникають властиві їй види інформаційної діяльності. В цілому ж метою інформаційної діяльності є збір інформації, її опрацювання, формування інформаційних масивів, зберігання та поширення інформаційних продуктів і послуг. Для досягнення цієї мети обов’язковим є дотримання принципів, що є передумовою ефективності діяльності суб’єктів інформаційних відносин. Принципи інформаційної діяльності обумовлені законодавчо визначеними засадам інформаційних правовідносин, ключовими з яких є гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією, її достовірність та повнота, захищеність особи від втручання в її особисте життя тощо. Такі та інші принципи, визначені законодавством України, сприяють ефективній інформаційній діяльності всіх суб’єктів інформаційних правовідносин і створюють надійні умови для здійснення належного організаційно-правового забезпечення суспільних відносин щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації.