Логістика і сучасні виклики економіки

Логістика як теоретична концепція і практичний управлінський інструмент поширилася у підприємницькому середовищі дуже швидко. І це вимагає дослідження стану наукового обгрунтування, загального розуміння і практичного застосування логістики. Водночас не викликає сумніву, що логістика є господарським мисленням, управлінською концепцією, яка характеризується системним розглядом загального підприємницького стану і, за послідовного організаційного переміщення, компетентністю у всіх пов'язаних з цим переміщенням товарів.

Насамперед розглянемо стан наукової дискусії. Контрастними порівняно із логістикою виглядають теоретичні концепції системи маркетингу або управління витратами, на відміну від яких філософія логістики поширювалась неоднорідно швидко. Довший час наукові відкриття в теорії логістики залишались обмеженими, але майже раптово логістичні ідеї були сприйняті наскрізне і прямо через господарську практику.

Перші фундаментальні теоретичні дослідження логістики започатковано у 70-х роках: незалежно одне від одного з'явились більшість німецьких відкриттів у логістиці, автори яких залучаються до дискусії, яка виникла в США від перших відкриттів підприємницької логістики (50-ті роки) [23; с. 704]. Спільною ознакою цих теоретичних праць є системоорієнтований розгляд, який веде до подолання ізоляції функціональних та інституційних площин. Такий підхід викликав появу певних галузей досліджень і науки. Передусім було по-новому розглянуто проблеми науки про транспортні процеси, матеріально-технічне постачання, дослідження операцій, а пізніше й інформатики. Наукова дискусія з представниками цих фахових галузей дала розвитку логістики важливі імпульси, а також спричинила появу в цих сферах нових поглядів і ключових пунктів.

Насамперед в питаннях предмета науки про транспортне підприємство і/або логістики слід виходити з того, що обидва погляди мають право на існування і доповнюють один одного [23; с. 704]. Це уможливлює заміну інституйованого предмета про транспортне підприємство на функціональний предмет — логістику і через концепцію логістики розгляд інституціональної або функціональної перспективи. Логістичним розв'язком проблем є специфічні інституціональні/функціональні вузли. Це означає, що інституціональний і функціональний предмет не конфліктують з комплексністю і динамікою логістичних процесів.

На відміну від транспортної науки логістика не орієнтується на фрагментарні або функціональні аспекти, позаяк її первісною ознакою є системоорієнтований підхід. Обмеженнями системи, що розглядається, є доцільність вирішення певної проблеми. Немає наперед заданого встановлення зв'язків (стосунків), чи інституціональних, чи функціональних. Однак тут можливі два варіанти. Перший випадок стосується договірної (контрактної) моделі підприємства та її інтерпретації як специфічної розпорядчої структури. Такий варіант рекомендується для логістики, коли договірні структури постачання/замовлення будуть досліджуватись з погляду just-in-time (точно, своєчасно). Інакше відбувається, наприклад, у проектуванні логістики, коли системи управління повинні розвиватись для комплексу завдань. Причому спочатку цікавлять тільки функціональні зв'язки. Як інструмент розв'язання може бути названа формальна мова вільних зв'язків.

Водночас єдина номенклатура бухгалтерських рахунків з погляду логістичного розуміння витрат є непридатною. Особливі труднощі становить визначення витрат, пов'язаних з невикористанням складських приміщень і затрат на капіталовкладення, видів затрат, величина яких має вирішальне значення для оптимізації сервісу постачання, наприклад, витрат вичерпання запасів. Труднощі полягають в тому, що логістичні витрати і логістичні послуги "зникають" в більшій частині загальних витрат або глобальних підприємницьких послуг. Тому вихід має бути у створенні логістично зорієнтованих систем рахунків, які повинні базуватись на принципі вирішальне важливих дій з точки зору позитивних або негативних цільових внесків в розглянуті заходи. Істотні витрати і результати можуть бути визначені у кожному випадку індивідуально на підприємстві. Немає логістичних витрат — марна справа визначити логістичні результати.

Поданий нижче рисунок ілюструє актуальність визначення впливу логістики на рентабельність інвестицій (ROI — Return on Investment). Структуризація чинників, а відтак вплив логістики на рентабельність інвестицій можемо подати так (рис. 1. 11).

Наведена структуризація чинників дозволяє сформувати таку факторну

модель рентабельності інвестицій

де П, К — відповідно прибуток та авансований капітал;

— відповідно капітал, використаний для створення логістичних активів (запаси, основні засоби) та інший капітал;

Вл, Вн — відповідно складові логістичних витрат та інших витрат в структурі загальних витрат;

Р — виручка від реалізації продукції. З іншого боку, розширивши модель рентабельності інвестицій:

де — питомий прибуток в одиниці виручки

від реалізації; — оборотність авансованого капіталу, отримуємо два шляхи

впливу логістики на рентабельність інвестицій — через витрати та оборотність.

Концепція логістики в контексті науки про транспортування охоплює велику частину виробничих галузей і завдань. Але при цьому необхідною залишається ієрархічна функціональна диференціація, внаслідок якої складається така структура логістичних систем транспортування:

Ø мікрологістична транспортна субсистема в заготівельній логістиці, виробничій логістиці, дистрибуційній логістиці підприємства. Ці системи старанно займаються логістичними (транспортними) частинами завдань в окремих фазах підприємств;

Ø логістичні підприємства (транспортні, транспортно-експедиційні тощо);

Ø логістичні міжорганізаційні системи (транспортні ланцюги, лінійні конференції морських поїздок, зв'язувальні системи загального користування транспорту тощо). Типовим тут є інституйована або функціонально-зорієнтована, короткотривала або довготривала співпраця елементів, які належать до різних систем;

Ø макрологістичні системи (національна (галузева) транспортна система, світова повітряна транспортна система тощо).

Об'єкти виробничого менеджменту: традиційні управлінські акценти на виробничих процесах з їх поділом на основні та допоміжні не відповідають сучасним вимогам функціонування товарних ринків, ринків послуг, і тільки інтегрований розгляд як об'єкта управління матеріального потоку гарантує підприємству економічну стабільність та задовільні фінансові результати. Це важливо і з точки зору підвищення вартості продукту для клієнта. Загострення конкуренції актуалізує проблему формування конкурентних переваг, що можна було б досягти (за Портером) через підвищення вартості продукту в очах споживача. Так, розглядаючи ланцюг вартості в концепції логістики, можемо подати таку графічну інтерпретацію.

Найвагоміші резерви економічності: можна констатувати істотне зменшення "доступності" резервів у безпосередньому виготовленні, оскільки в цій сфері найбільшою мірою впроваджувались досягнення науково-технічного прогресу, пріоритет надавали механізації і автоматизації виробництва. Водночас у транспортно-складських та пакувальних процесах значно нижча продуктивність праці, переважає ручна праця, і це дає підстави стверджувати про високу "доступність" резервів економічності в логістичних процесах, тобто про їх значно меншу "затратомісткість освоєння" одиниці резерву. Схематично це зміщення пріоритету виглядає так:

Актуальність спеціалізації: можна стверджувати, що уповільнено темпи поглиблення спеціалізації в процесах безпосереднього виготовлення з причини досягнення оптимального її рівня. Водночас майже відсутня спеціалізація в логістичних процесах. З появою логістичних центрів, перейманням логістичних функцій спеціалізованими організаціями відбувається поглиблення спеціалізації в логістичних процесах з метою покращання їхніх витратних та часових характеристик. Графічна інтерпретація такого зміщення виглядає так:

Досягнення ефекту масштабу: зважаючи на трансформацію вимог споживача щодо індивідуалізації товарів та послуг та необхідність забезпечення широкого асортименту і номенклатури, масовість виробництва зміщується із стадії кінцевого складання на попередню стадію — стадію виготовлення складових частин виробу і цим реалізується ефект масштабу в кінцевій продукції.

Критичний ресурс: традиційне розуміння критичності ресурсів виробництва передбачало формування достатніх запасів (матеріалів, сировини, складових частин виробу, виробничої потужності, трудових, фінансових ресурсів тощо). Однак в умовах сучасного інформаційного простору, масової комп'ютеризації економічних процесів, розвинутої транспортної мережі, високої швидкості трансакційних процесів, достатньої ринкової інфраструктури та насиченості цільових ринків повноцінним замінником дорогих запасів стає інформація — значно дешевший щодо створення та утримання критичний ресурс. І це закономірно спричиняє зміну пріоритетів.

Інформаційна система: поглиблення спеціалізації, глобалізація та інтернаціоналізація виробництва викликають необхідність різкого зростання інформаційного забезпечення, інтегрованого інформаційного зв'язку, орієнтації на ринкові регулятори з метою компенсації зростаючих витрат дистрибуції "чимось іншим", а це означає необхідність формування інтегрованих (відкритих) інформаційних систем.

Філософія підприємництва: в умовах жорсткої конкуренції все більша частина великих підприємств, транснаціональних компаній сповідають нову ринкову філософію — формування економічного потенціалу, що дає можливість отримати прибуток в майбутньому.

Структура ефекту: на відміну від традиційних підходів, коли метою є отримання додаткового ефекту на власному підприємстві за рахунок реалізації певних заходів, перспективне мислення вбачає майбутнє в досягненні синергічного ефекту, який може реалізуватися у формі системного, супутнього чи мультиплікативного ефекту завдяки логістичній інтеграції, а саме: зменшенні рівня витрат, рівня запасів, тривалості циклу тощо.

Параметри конкурентоспроможності: в перспективному плані поряд із такими основними параметрами конкурентоспроможності продукції рівноцінне місце займає рівень логістичного сервісу, насамперед наявність продукції в необхідному місці, необхідної якості та асортименту, умови поставки, умови оплати тощо. Так, забезпечення постійної наявності продукції в необхідному місці і в необхідний час для виробника означає утримання достатніх запасів, а для споживача — мінімальний час виконання замовлення, "м'які" умови поставляння (нелімітована партія поставки) та пільгові умови оплати (з відтермінуванням, з авансовою оплатою) є корисними для клієнта і підвищують вартість послуги (продукції). Схематично це можна подати з допомогою класичного інструменту — матриці:

Достовірність поданих пріоритетів підприємництва певною мірою підтверджує таке. В [49, с. 30-31] подані опрацьовані результати досліджень передумов розвитку логістики в підприємствах Німеччини та США (табл. 1.7).

Аналіз таблиці дозволяє зробити такі висновки [49, с. 29]:

існує обмежена кількість передумов, що детермінують розвиток логістики, однак їх роль (важливість) змінюється з часом;

підтверджено істотний вплив таких чинників, як логістичні витрати, обслуговування клієнтів, управління запасами, інтеграція логістики;

дослідження підтверджують значення логістичного сервісу для споживачів обох країн, водночас значення логістичних витрат для Німеччини знижується, а для США — підвищується;

характерним є підпорядкування щораз більшого числа логістичних функцій сфері логістики, а також нових, як, наприклад, планування виробництва, контроль якості, що, безперечно, збільшує частку логістичних витрат в загальних витратах підприємства;

набуває все більшої актуальності чинник міжнародної конкуренції, а це вимагає тісніших зв'язків підприємств з ринком з метою забезпечення їх еластичності стосовно очікувань споживачів;

стратегія зв'язків з ринком, що реалізується через багаторівневу систему дистрибуції, вимагає водночас зниження складських запасів, оптимізації товарних потоків, а це означає зростання потреб в зовнішніх логістичних послугах;

поглиблення спеціалізації виробництва, тісний зв'язок постачальників з підприємством зумовлюють розвиток сучасних інформаційних технологій.

Ø