Мета і завдання логістики

Ґрунтуючись на загальних характеристиках просторово-часової, кількіс­но-якісної тощо трансформації майна в логістичних процесах, можемо спостерігати на відповідному інтеграційному рівні певну локалізацію логістичних завдань, сформовану за сутнісними ознаками. Така локалізація дозволяє окреслити укрупнені об'єкти (блоки) логістичного управління. Так, автор в [31, с. 34] пропонує таку структуру укрупнених об'єктів логістичного управління на підприємстві (рис. 1.10):

Відповідно до структурованих п'яти сфер логістичного управління, поданих на рис. 1.10, викладемо наступну сутність логістичних завдань:

1) оптимізація фізичних потоків майна:

o опрацювання нової стратегії для розвитку підприємства — логістичної стратегії через побудову логістичних ланцюгів;

o маркетингово-логістичне управління, що уможливлює вибір погоджених зі споживачем сировини і упаковок;

o комп'ютерна імітація, модельне експериментування, що сприяє вибору оптимальних розв'язків;

o інтеграція дій, зв'язаних з логістичними процесами, через модернізацію організаційних структур;

o охоплення цілих логістичних ланцюгів операційними дослідженнями з метою комплексної багатокритеріальної оптимізації;

o цілісне управління потоками матеріалів і товарів, що дозволяє оптимізувати фізичне їх переміщення;

2) вдосконалення інформаційних процесів і процесів прийняття рішень:

впровадження інформаційних технологій, що відкриває нові можливості у сфері підтримки управління;

розвиток нових технологій виробництва, транспортування з комп'ютерною підтримкою;

автоматична ідентифікація з допомогою штрих-кодів, що збільшує достовірність інформації про переміщення майна;

електронний обмін даними, що дає змогу впровадити безпаперові системи обліку;

аналіз торговельних замовлень і нові форми їх опрацювання;

3) утримання оптимальних майнових запасів:

v синхронізація транспорту із системою запасів, що дозволяє визначати оптимальну партію доставки та частоту;

v використання сучасних концепцій управління (JIT, MRP, MRPII, DRP, DRPII), що вдосконалює техніку управління запасами з метою їх оптимізації;

v забезпечення вчасності доставки при підвищеному рівні якості заявлених послуг, що призводить до оптимізації величини запасів та зменшення складських витрат;

v гарантування якості логістичних послуг, що забезпечить конкурентоспроможність продуктів підприємства порівняно з іншими учасниками ринку;

4) синхронізація інфраструктури логістичних процесів:

ü координація замовлень отримувачів з транспортними маніпуляціями, складськими та пакувальними діями завдяки прогнозуванню попиту, плануванню потреб матеріалів та реалізації поставок;

ü синхронізація роботи зовнішнього і внутрішнього транспорту з урахуванням перевантаження та умов складування;

ü координація вибору джерел закупівлі, програмування та планування матеріальних потреб і управління запасами;

ü підбір системи автоматичної ідентифікації та виду упаковки стосовно ідентифікаційних вимог логістичного ланцюга;

ü пристосування інформаційних процесів до умов формування, зберігання та трансформації інформації для встановлення матеріальних потреб;

5) оптимізація витрат логістичних процесів:

факторний аналіз та оцінка витрат стосовно логістичної інфраструктури;

скорочення часу реалізації транспортних послуг;

зменшення запасів та відповідних їм складських витрат;

застосування методів ABC та XYZ для групування матеріалів і товарів;

впровадження методу контролінгу в сфері витрат завдяки комп'ютерній підтримці;

відповідне використання часу і простору, що зменшує витрати;

прямування до послуг логістичних послугонадавачів;

впровадження комплексного рахунку витрат в розбудовуваних логістичних ланцюгах.

Викладена сутність логістичних завдань, з одного боку, дозволяє їх класифікувати за загальними функціями менеджменту, тобто планування, організування, контролювання, регулювання та рівнем їх виконання (реалізації логістичних процесів), а з іншого, здійснити їх функціональну класифікацію. В [51, с. 10] це зроблено так (табл. 1.5):

Виконання логістичних завдань на підприємстві насамперед дозволяє досягнути таких ефектів:

ü через логістичну стратегію "заземлює" підприємство в логістичному ланцюзі, корисно впливаючи на постачання та збут;

ü завдяки маркетинг-логістиці забезпечує на ринку збут і асортиментну структуру товарів з певним рівнем якості;

ü завдяки логістичним ланцюгам уможливлює оптимальне переміщення майна та належної йому інформації;

ü спричиняє зростання спеціалізації виробництва, скорочення часу реалізації завдань та збільшення еластичності виробничих та дистрибуційних процесів;

ü розширює застосування стратегій управління потоками поставок, маючи на меті мінімізацію запасів (принцип JIT);

ü обґрунтовує доцільність врахування в рамках єврологістики росту кількості зв'язків виробництва і дистрибуції в регіональних і міжконтинентальних системах;

ü спричиняє до співпраці підприємств з логістичними центрами дистрибуції як майбутніми розв'язаннями зв'язків виробників зі споживачами.

Таблиця 1.5 Характеристика логістичних функцій та завдань