Бойове чергування у військах ППО Сухопутних військ. Склад і завдання чергових сил.
Бойове чергування по ППО є виконанням бойового завдання в мирний час. Воно здійснюється з метою охорони й оборони повітряного державного кордону країни спеціально призначеними силами.
До бойового чергування по ППО можуть залучатися сили й засоби ППО різних видів Збройних сил:
а) від ВПС - спеціально призначені літаки;
б) від ППО - підрозділи РТВ, ЗРВ та РЕБ;
в) від Сухопутних військ - штатні зенітні підрозділи;
г) від ВМС - кораблі зі штатними зенітними засобами.
Бойове чергування по ППО в мирний час здійснюється по-ешелонно (в один або кілька ешелонів) або об'єктово (окремих районів або об'єктів).
Основними завданнями чергових сил по ППО є:
- безперервне ведення розвідки, своєчасне виявлення засобів повітряного нападу супротивника й негайне оповіщення в них пунктів керування військ;
- забезпечення своєчасного перекладу необхідної кількості сил і засобів ППО у вищі ступені бойової готовності;
- припинення порушень державного кордону в повітряному просторі;
- оповіщення військ у прольотах розвідувальних засобів супротивника для вживання відповідних заходів.
Призначені для несення бойового чергування сили й засоби повинні бути підготовлені до виконання бойового завдання в повному обсязі:
- укомплектовані особовим складом згідно штату;
- укомплектовані озброєнням і технікою;
- забезпечені необхідними запасами ракет, боєприпасів, продовольства, ГСМ, матеріальних засобів.
- пройти безпосередню підготовку до заступлення на бойове чергування.
При підготовці до несення бойового чергування перевіряються знання особовим складом правил експлуатації, пристрою озброєння й техніки, знання функціональних обов'язків при несенні бойового чергування, знання мер безпеки.
У мирний час бойове чергування здійснюється скороченими бойовими розрахунками, які очолюються оперативними черговими (призначаються на добу). До складу скорочених бойових розрахунків входять чергові зміни (призначаються на зміну – 4…8 годин).
Чергові командні пункти й підрозділи несуть бойове чергування в різних ступенях готовності:
СГ №1 - найвищий ступінь готовності (готовність до відкриття вогню);
СГ №2 - чергові сили в складі скорочених бойових розрахунків і чергових змін готові до перекладу в СГ-1, озброєння й техніка виключені.
СГ №3 - особовий склад поза бойовими робочими місцями, займається бойовою підготовкою, озброєння й техніка виключені, перебувають в укриттях.
У мирний час бойове чергування здійснюється на стартових позиціях, які підготовлені в інженерному відносин підготовлені місця для розміщення особового складу й укриття для техніки.
Бойове чергування здійснюється в мирний час на підставі міжнародних і державних законів і законодавчих актів, а також відомчих наказів (Міністра Оборони, Ради Міністрів країни).
Основним з них є Міжнародна мирна конвенція по використанню повітряного простору, що підписали всі держави, які мають цивільний і військовий повітряний транспорт.
Порушником державного кордону вважається повітряне судно ( як своєї держави, так і дорогого другого), що перетинає повітряну границю без заявки, що вийшло із установленого коридору польоту або ешелону висоти або перетинає державний повітряний кордон поза коридором прольоту.
Всі повітряні суди-порушники черговими силами примушуються до виходу за державний повітряний кордон або посадці на спеціально призначений аеродром.
Знищуються черговими силами тільки бойові повітряні судна (з озброєнням на борті) не виконуючих вимог чергових літаків або, що застосовують по них своя зброя.
Право на застосування зброї надається посадовим особам на підставі закону країни.
Військовослужбовці відповідають за порушення правил несення бойового чергування згідно чинного законодавства.
2 Ступені бойової готовності чергових сил. Допуск підготовка і ритуал заступу на бойове чергування
Бойове чергування зенітних підрозділів організується згідно плану ППО й задуму вищестоящого штабу з метою підтримки їх у високій бойовій готовності й своєчасному відбитті ними ударів повітряного супротивника.
Основними завданнями чергових підрозділів ППО є:
безперервне ведення розвідки з метою своєчасного виявлення засобів повітряного нападу супротивника й оповіщення військ у них:
забезпечення своєчасного приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності;
підтримка системи керування й підрозділів ППО в постійній бойовій готовності:
боротьба з одиночними й маленькими групами засобів повітряного наведення супротивника й відбиття його раптових ударів по військах, які прикриваються;
забезпечення командних пунктів (пунктів керування) і черговий зенітних ракетних (артилерійських) підрозділів радіолокаційною інформацією.
Склад чергових засобів, ступеня готовності й порядок ведення розвідки, відкриття вогню, тривалість бойового чергування, порядок
чергування, строки переходу у вищі ступені готовності для відкриття вогню, кількість запасів матеріальних засобів на позиції чергових підрозділів визначаються вказівками старшого начальника.
Чергування здійснюється з основних і запасних СП. Позиції для чергових підрозділів повинні бути обладнані в інженерному відношенні з виконанням вимог маскування. Чергування здійснюється повним або скороченим бойовим розрахунком.
Для перекладу чергового підрозділу з одного ступеня в іншу встановлюється сигнал і визначається мінімально необхідний час. Переклад підрозділів у вищі ступені готовності здійснюється тільки з дозволу старшого командира (начальника).
Керування черговими підрозділами здійснюється
централізовано з вищестоящого КП (ПУ). На командних пунктах (пунктах керування) чергових підрозділів здійснюється прийом дані оповіщення в повітряній обстановці й сигналів бойового керування.
Успішне рішення завдань бойового чергування досягається:
високою навченістю особового складу,
уважним несенням служби,
своєчасним і точним виконанням обов'язків всіма бойовими розрахунками,
високою готовністю озброєння й техніки,
своєчасним створенням необхідних запасів матеріальних засобів у безперервним поповненням їхніх витрат і втрат.
Командир чергового підрозділу (оперативний черговий, начальник скороченого бойового розрахунку) зобов'язаний:
знати завдання чергового підрозділу ППО;
забезпечити своєчасне приведення чергового підрозділу в певні ступені готовності й відкриття вогню в певний термін після одержання бойового завдання;
негайно доповідати на вищестоящий командний пункт у виявленні й супроводі повітряних цілей (своїх літаків), відкриття й припинення вогню, результати стрілянини й витрати боєприпасів;
систематично контролювати бойову готовність чергового підрозділу;
вчасно подавати заявку (по телефоні або письмово) щодо поповнення витрачених боєприпасів, пального й мастил, відновлення й ремонту ушкодженого озброєння й техніки, якщо його неможливо виконати силами підрозділу.
Оперативний черговий (начальник скороченого бойового розрахунку батареї), крім, того, зобов'язаний:
постійно перебуває на командному пункті (пункті керування) і керувати скороченим бойовим розрахунком;
забезпечити збір, відображення й документування даних про повітряну й наземну обстановку й бойову готовність підрозділів, положення частин (підрозділів), які прикриваються, дії винищувальної авіації й сусідніх чергових підрозділів ППО;
під час раптових нальотів повітряного супротивника самостійно або в команді старшого начальника приводить підрозділу до готовності № 1, викликати повний бойовий розрахунок і керувати вогнем до прибуття командира підрозділу;
контролювати своєчасність зміни кодів і ключової інформації радіолокаційного розпізнавання, сигналів "Я свій літак" і кодів сітка ППО;
вести робочу карту й журнал запису команд, розпоряджень і донесений.
Залежно від обстановки й бойового завдання, що виконує підрозділ ППО, він може перебувати в трьох, ступенях готовності до відкриття вогню (ведення розвідки).
Готовність №1 - найвищий ступінь готовності підрозділу до відкриття вогню (ведення розвідки, підготовки ракет). При цьому ступені на ПУ, БМ (ПУ, пушках, РЛС, елементах технологічного потоку) повний бойовий розрахунок перебуває на своїх робочих місцях.
Озброєння й техніка перевірені на функціонування. Радіолокаційні станції (не менш двох різних діапазонів) ведуть пошук повітряних цілей. Залежно від обстановки передавачі СНР (гарматного наведення), РПК працюють із випромінюванням або без випромінювання в ефір. Ракети на пускових установках (бойових машинах) перебувають у бойовому положенні (підготовлені до пуску). Зенітні установки (пушки) заряджені.
Автоматизовані комплекси (системи) керування перевірені на функціонування й включені. Керування в підрозділі організовано, зі старшим начальником (командиром) підтримується безперервний зв'язок.
Готовність №2- на позиції підрозділу на своїх місцях перебувають чергові бойові зміни скороченого бойового розрахунку, які здатні забезпечити відкриття вогню (вести пошук повітряного супротивника однієї або декількома РЛС).
РЛС ведуть пошук повітряного супротивника за графіком. Озброєння й техніка перевірені на функціонування й підготовлені до включення, двигуна машин й агрегати харчування прогріті.
Ракети на ПУ в бойовому положенні (електричні рознімання ракет з пусковими установками з'єднані, харчування на борт ракети не включене). Зенітні установки (пушки) і боєприпаси підготовлені до стрілянини.
Прийом оповіщення, цілевказівки й керування організовані, зі старшим начальником (командиром) підтримується безперервний зв'язок.
Готовність №3 - на позиції підрозділу на своїх робочих місцях перебувають чергові зміни, які здатні забезпечити прийом команд (сигналів), оповіщення, і собор повних бойових розрахунків, інший особовий склад - у районі, позиції підрозділу.
Озброєння, і техніка перевірені на функціонування й підготовлені до включення, двигуни машин й агрегатів харчування прогріті.
Ракети на пускових установках у бойовому положенні (електричні рознімання ракет, роз'єднані з пусковими установками). Зенітні установки (пушки) і боєприпаси підготовлені до стрілянини.
Прийом оповіщення, цілевказівки й керування організовані, зі старшим начальником (командиром) підтримується безперервний зв'язок.
Зниження ступеня готовності до відкриття вогню (ведення пошуку) здійснюється тільки з дозволу того начальника (командира), що її встановив.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Досвід локальних війн та конфліктів підтверджуй те, що успішне ведення бойових дій військами ППО СВ в значній мірі будуть визначатися рівнем підготовки особового складу батарей, взводів, обслуг (екіпажів). Це вимагає від офіцерів військ ППО СВ твердих знань і навичок з питань організації бойових дій і вмілого управління підлеглими підрозділами в ході бойових дій. Організувати і підготувати доручені підлеглі підрозділи до бойових дій і досягти найбільш повного використання бойових можливостей О і ВТ підрозділу не представляється можливим без чіткого розуміння і знань питань організаційно-штатних структур і бойових можливостей підлеглих підрозділів, а також вмінь проводити розрахунки бойових можливостей і будувати бойові порядки в різних умовах обстановки згідно з завданням, замислом дій підрозділів, що прикриваються і очікуваними діями повітряного противника.
ЛЕКЦІЯ № 18
Дата добавления: 2015-11-18; просмотров: 2145;