Способи переводу чисел з однієї системи числення в другу
Існують два основних способи переводу числа із однієї системи числення в другу: табличний і розрахунковий.
Табличний спосіб прямого переводу оснований на співставленні таблиць відповідності чисел різних систем числення. Цей спосіб дуже громіздкий і вимагає великого об’єму пам’яті для зберігання таблиці, але його можна використати для будь-яких систем числення (не тільки для позиційних).
Перевід цілих чисел із однієї позиційної системи числення в іншу
Нехай задано число А в довільній позиційній системі числення з основою і його необхідно перевести в нову систему з основою Р.
тобто ,
.
Необхідно перетворити до виду:
(1.1)
де – база нової системи числення.
Вираз (1.1) можна записати:
,
де ,
– залишок від ділення на , який є цифрою молодшого розряду числа.
В результаті серії ділень вихідного числа на основу нової системи числення знаходимо коефіцієнти:
;
;
;
.
При цьому ділення продовжується до тих пір, поки не будуть виконуватися співвідношення:
; .
Правило переводу: щоб перевести ціле число із однієї позиційної системи числення в другу, необхідно задане число послідовно ділити на основу нової системи числення, записаної в числах старої (заданої) системи числення до одержання частки рівної 0.
Число в новій системі числення записується із залишків від ділення починаючи із останнього.
Приклади переводу.
Переведемо число 25 з десяткової системи числення в двійкову.
Отже .
Переведемо число 92 з десяткової системи числення в вісімкову.
Отже .
Переведемо число 168 з десяткової системи числення в шістнадцяткову.
Отже .
При переводі із двійкової системи числення в десяткову задане число необхідно ділити на основу нової системи числення тобто на .
Оскільки ділення виконувати в двійковій системі трудно, тому на практиці підраховують суму степенів основи 2, при яких коефіцієнти рівні одиниці.
Розрахунки проводяться в десятковій системі числення.
Приклад.
1) Перевести двійкове число 10010100 в десяткову систему :
; .
2) :
;
.
3) :
;
.
; .
Перевід правильних дробів.
Щоб перевести правильний дріб із одної позиційної системи в другу, необхідно задане число послідовно множити на основу нової системи числення, записаної в старій системі числення до отримання заданої точності.
Дріб в новій системі числення запишеться в виді цілих частин добутку, починаючи з першої частини.
Приклад: Перевести правильний дріб 0,456 із десяткової системи числення в двійкову і вісімкову.
1) При переводі із десяткової системи в двійкову множимо заданий дріб на 2, а при переводі в вісімкову – на 8.
Ціла частина | Дробова частина |
х 8 8 8 |
Ціла частина | Дробова частина |
Одержали: ; .
2) При переводі із двійкової системи в десяткову множимо задане двійкове число на десять записане у двійковій системі числення ( ):
Одержані цілі частини переводимо у десяткову систему числення. Результат перетворення має вигляд: .
Перевід неправильних дробів.
При переводі неправильних дробів необхідно окремо перевести цілу і дробову частини числа по вище розглянутих правилах переводу і записати в новій системі числення, залишивши без зміни положення коми.
Перевід чисел із системи числення в систему з кратною основою.
Якщо основи систем числення кратні одна одній, тобто зв’язані залежністю , то кожна цифра системи числення з основою може бути представлена цифрами в системі з основою .
Відповідно, для того щоб перевести число із заданої системи числення в нову систему, основа якої кратна основі заданої системи, необхідно кожну цифру числа записати за допомогою цифр в новій системі числення, якщо основа заданої системи більша за основу нової системи.
Наприклад, при переводі вісімкового числа в двійкову систему числення достатньо кожну цифру вісімкового числа записати в виді двійкової тріади, так як , .
При переводі двійкового числа в шістнадцяткову систему достатньо кожну тетрaду заданого числа записати в виді шістнадцяткової цифри , .
Вибір системи числення для використання в ЕОМ.
При виборі системи числення необхідно враховувати такі фактори:
1. Наявність фізичних елементів, здатних відтворити символи системи.
2. Економічність системи, тобто кількість елементів необхідних для представлення багаторозрядних чисел.
3. Трудоємність виконання операцій в ЕОМ.
4. Швидкодія обчислювальних систем.
5. Наявність формального математичного апарату для аналізу і синтезу обчислювальної системи.
6. Зручність роботи людини з машиною.
7. Завадостійкість кодування цифр на носіях інформації.
Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 3262;