Організація внутрішньої системи управління

В об'єднаннях підприємств, крім загальної системи управління, яка базується на положеннях чинного законодавства, створюються елементи власної внутрішньої системи управління.

Внутрішня система управлінняявляє собою елементи законо­давче обов'язкових норм і спеціально розроблені положення, які ре­гламентують основні напрями управління, відносини учасників та різних сторін господарської діяльності.

На практиці внутрішня структура управління є традиційною: збо­ри — рада акціонерів — виконавчий орган. Функції, повноваження й компетенція цих органів визначаються офіційними положеннями, які мають юридичну силу всередині фірми. Побудова системи внутріш­нього управління не повинна суперечити чинному законодавству.

Великі об'єднання підприємств потребують системи управління з чіткою регламентацією принципів, функцій управління, повнова­жень, відносин учасників та різних сторін господарської діяльності, руху цінних паперів, виплатою дивідендів тощо.

За умови неструктурованої власності побудова дієвої системи управління залежить від інтересів, які отримують перевагу в той чи інший проміжок часу. Слабкий контроль з боку акціонерів-власників може призвести до прийняття менеджерами некомпетентних рі­шень, сильний контроль - до їх надмірної обережності в господар­ській діяльності, особливо щодо здійснення ризикованих інвестицій­них проектів.

На практиці акціонери повинні знати специфіку діяльності під­приємств, прогнозувати їх стратегічні потреби й необхідність побу­дови дієвої внутрішньої системи управління.

Побудова внутрішньої системи управління залежить від влас­ників і проходить етапи розробки положень та прийняття органами управління обов'язкових документів. Розробкою системи управлін­ня мають займатися менеджери, які відчувають потребу в прийнятті тих чи інших положень, а також правління.

Внутрішні положення розробляють виконавчі органи об'єднань підприємств або консалтингові організації за замовленням. Ці поло­ження затверджують органи управління.

Існує ряд положень регуляторної бази, які визначають основні засади функціонування корпорацій, їх затверджують загальні збори акціонерів. До них належать:

1. Положення про загальні збори;

2. Положення про раду акціонерного товариства;

3. Положення про правління;

4. Положення про ревізійну комісію;

5. Положення про збільшення (зменшення) статутного фонду;

6. Положення про відповідальність посадових осіб перед акціонерним товариством та акціонерами;

7. Положення про прийняття внутрішньокорпоративних нормативних актів;

8. Положення про порядок створення, реорганізації та ліквідації
дочірніх підприємств.

Частину цих положень затверджують загальні збори. Положен­ня, які стосуються оперативної діяльності, затверджує рада товарис­тва. Рада товариства має право приймати такі положення:

1. Про оплату праці членів правління;

2. Про цінні папери товариства;

3. Про інтелектуальну власність у товаристві;
4. Про комерційну таємницю та ін.

Правління товариства може приймати й вносити зміни до таких положень:

1. Про внутрішній трудовий розпорядок;

2. Про відділи в корпорації;

3. Про персонал та ін.

Усі проекти положень узгоджуються з акціонерами, з менедже­рами підприємств і мають бути економічно обґрунтованими. Особ­ливо це стосується положень, що регулюють трансформації корпо­рації, пов'язані зі створенням дочірніх підприємств, філій, представ­ництв, з участю в господарських товариствах.

Прийняті внутрішні положення й документи реєструються в правлінні або в канцелярії. Зміна положень, їх нова редакція здій­снюється тим органом, який прийняв (затвердив) ці документи, або вищестоящим органом. Про прийняті внутрішні документи слід спо­вістити акціонерів і персонал корпорації.

Для полегшення роботи деякі корпорації приймають цілий ряд положень, які регламентують проведення загальних зборів, створю­ють організаційну, реєстраційну та протокольну комісії, розробля­ють цілу низку документів: структуру річного звіту правління, про­токоли реєстраційної та лічильної комісій, протоколи засідання реві­зійної комісії та загальних зборів, регламент проведення загальних зборів та ін.

З метою успішного проведення загальних зборів створюється організаційна комісія. Для цього розробляється положення про орга­нізаційну комісію, у якому визначаються:

• склад організаційної комісії;

• функції, зобов'язання членів комісії;

• відповідальність членів комісії.
Організаційна комісія здійснює такі функції:

1) розробляє і подає на затвердження правлінню план-графік заходів з підготовки зборів;

2) складає кошторис витрат на підготовку та проведення зборів і
подає його на затвердження правлінню;

3) готує самостійно або приймає по акту від реєстратора списки
акціонерів, які мають право на участь у зборах;

4) повідомляє акціонерів про скликання зборів;

5) забезпечує публікацію офіційної інформації про збори;

6) створює умови для ознайомлення акціонерів з документами, що
стосуються порядку денного;

7) проводить роботу з акціонерами щодо оформлення довіреностей;

8) готує бюлетені та картки для голосування;

9) готує матеріально-технічне забезпечення проведення зборів.