ІІІ. СКЛАД УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ.

Учасники господарського процесу мають юридичний інтерес у справі і в силу цього наділені правом впливати на рух господарського процесу. Їх інтерес до процесу може бути направлений на захист своїх прав або охоронюваних законом інтересів інших осіб в передбачених законом випадках. За цією ознакою розрізнюють матеріально-правовий інтерес і інтерес суспільний ( державний, службовий, функціональний ).

Виходячи з правового статусу, усіх учасників господарського процесу можна поділити на відповідні групи:

1. Господарський суд, який безпосередньо вирішує конкретну справу;

2. Особи, які приймають участь у справі – сторони, треті особи, прокурор, державні органи;

3. Особи, які сприяють здійсненню правосуддя – свідки, експерти, перекладачі, представники.

Загальна засада участі в господарському процесі для усіх осіб, які приймають участь у справі, - наявність господарської процесуальної правосуб’єктності. Слід погодися з думкою В.В.Яркова, що роздільний аналіз господарської процесуальної правоздатності і дієздатності (по аналогії з цивільним процесуальним правом) вряд чи буде плідним, оскільки особи, які приймають участь у справі в господарському процесі, повинні мати їх одночасно. Господарська процесуальна правосуб’єктність пов’язана і похідна від категорій цивільної правоздатності і дієздатності, а також компетенції як основи участі у відносинах адміністративно-правового характеру ( фінансових, податкових, бюджетних та ін. ).

Норми господарського процесуального права чітко встановлюють правові гарантії і правове положення кожного з учасників господарського процесу, їх процесуальні права і обов’язки. Склад учасників обумовлений завданнями господарського судочинства.

Головним і обов’язковим учасником господарського процесу є господарський суд який здійснює судову владу. Тільки господарський суд може розглядати і вирішувати спір про право, підвідомчий господарському суду, і тільки рішення господарського суду є обов’язковим до виконання усіма організаціями, громадянами-підприємцями і посадовими особами на території України.

Згідно ст.19 ГПК України суддею є посадова особа господарського суду. Процесуальний статус судді визначається Законом України „Про судоустрій” і Господарським процесуальним кодексом.

Суддя у господарському процесі користується усіма необхідними правами по виявленню дійсних обставин справи, встановленню прав і обов’язків сторін, які витікають із спірного правовідношення.

Закон передбачає (ст. 20 ГПК)можливість відводу судді господарського суду, що є однією з гарантій об’єктивного і безпристрасного розгляду справ. Суддя не може приймати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу ), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятися у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується головою господарського суду або заступником голови господарського суду, а про відвід заступника голови – головою господарського суду, який виносить з цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви. Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого господарського суду України в триденний строк з дня надходження заяви про відвід.

ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ:

Учасники господарського процесу – це ті суб’єкти, чиї дії можуть сприяти вірному і швидкому розглядові спору, захисту прав і охоронюваних законом інтересів господарюючих суб’єктів.