Зміст статей власного капіталу та забезпечення наступних витрат і платежів, джерела їх формування

Як вже було сказано, пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати наступним чином.

1. Найбільш термінові зобов’язання – поточна кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші короткострокові зобов’язання, а також позички (кредити) не погашені у строк ( прострочені, за даними поточного бухгалтерського обліку).

2. Короткострокові пасиви – короткострокові кредити (позики) банку.

3. Довгострокові пасиви – довгострокові кредити (позики) банку.

4. Постійні пасиви – статті першого розділу пасиву Балансу „Статутний капітал”, „Додатковий капітал”, „Резервний капітал”, „Нерозподілений прибуток”; „Забезпечення наступних витрат й платежів”, т. як вони виступають у ролі специфічних резервів; та „Доходи майбутніх періодів”.

1-й та 2-й розділи пасиву Балансу містять інформацію про стан та структуру власного капіталу та прирівняного до нього капіталу підприємства.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями: К = А – З.

На початковому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, основна облікова формула А = З + К набуває вигляду А = К, оскільки З = 0. Таке трактування надано початковому капіталу в П(С)БО 2 „Баланс”.

У процесі господарської діяльності, підприємство немінуючи використовує залучені кошти і т. ч. утворює борги. Боргові зобов’язання підтверджують права й вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників (учасників).

Власний капітал є основою для початку та продовження господарської діяльності будь-якого підприємства. Він є одним із найістотніших та найважливіших показників, оскільки виконує такі функції: самоокупності, самостійності і влади, розподілу та перерозподілу доходів (прибутків) і активів, довгострокового фінансування, кредитоспроможності.

За рівнем відповідальності власний капітал класифікується на:

- статутний капітал (пайовий капітал – для кооперативних підприємств) – зафіксована в засновницьких документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників, акціонерів, пайовиків) до статутного капіталу (пайового капіталу) підприємства;

- додатковий вкладений капітал і інший додатковий капітал (нереєстрований) - це додатково вкладений капітал у вигляді вартості безкоштовно отриманих необоротних активів, дооцінки необоротних активів, раніше необлікованих необоротних активів тощо ;

- резервний капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Резервний капітал створюється відповідно вимог Закону України „Про господарські товариства”. Його розмір необхідно довести до величини 25% статутного капіталу. Утворюється, а в подальшому поповнюється за рахунок чистого прибутку підприємства. З цією метою, щорічно, не менш 5-і відсотків чистого прибутку повинно бути спрямовано на поповнення резервного капіталу. Його кошти можуть бути використанні на збільшення статутного (пайового) капіталу, на розрахунки з кредиторами в разі банкрутства підприємства.

Елементи власного капіталу відображуються в бухгалтерському обліку одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до зміни власного капіталу.

До власного капіталу прирівнюються, також, створенні підприємством забезпечення наступних витрат та платежів. Відображуються в другому розділі пасиву за такою ж назвою. Згідно П(С)БО 11 „Зобов’язання” підприємство може створювати такі види забезпечень: на виплату чергових відпусток, на заохочувальні виплати, заміну автомобільних шин і акумуляторів (спеціалізованими автотранспортними підприємствами), виконання гарантійних зобов'язань, додаткового пенсійного забезпечення тощо, згідно статуту підприємства і чинного законодавства. Інформація про стан забезпечень відображується в другому розділі пасиву Балансу під цією ж назвою, окремо по кожному виду забезпечень..

Джерелами інформації для складання цих розділів є записи залишків на рахунках класу 4 „Власний капітал”.

У Примітках до фінансової звітності слід наводити інформацію про:

* джерела капіталу підприємства;

* правові відносини щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

* пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації;

* існуючи обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх та потенційних акціонерів.