Загальна характеристика звіту про фінансові результати та порядок визнання доходів і витрат

Форма і зміст звіту про фінансові результати визначені П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”. Згідно до цього Положення Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Норми цього Положення (стандарту) стосуються Звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Особливості складання консолідованого Звіту про фінансові результати визначаються П(С)БО 20 „Консолідована фінансова звітність”.

Загальні критерії визнання статей у фінансової звітності – ймовірність збільшення/ зменшення майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею та можливість достовірного визначення оцінки статті – встановленні відповідними П(С)БО. В П(С)БО 3 деталізується приведені критерії, тільки, стосовно доходів і витрат періоду.

Головні принципи на дотримання яких складається звіт про фінансові результати є „нарахування та відповідність доходів і витрат”, „превалювання сутності над формою” і „послідовність”.

Доход відображається у звіті про фінансові результати, якщо внаслідок господарської операції:

збільшуються економічні вигоди у вигляді надходження активу або

зменшуються зобов’язання, що призводять до збільшення власного капіталу підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників).

Витрати мають відображатися у звіті про фінансові результати, якщо внаслідок господарської операції:

зменшуються економічні вигоди у вигляді вибуття активу або

збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

На дотримання вимог принципу – нарахування та відповідність доходів і витрат – доходи відображуються в момент їх нарахування, тобто коли операція відбулась, а не коли надійшли кошти на підприємстві і, відповідно, витрати визнаються тоді, коли визнанні доходи.

Суттєве значення для визначення моменту визнання доходу має економічний зміст господарської операції, внаслідок якої одержується доход. Так, унаслідок врахування вимог принципу превалювання змісту над формою дохід від реалізації може бути визнаний як на момент відвантаження, так і до/ чи після неї.

Наприклад, у випадку консигнаційного продажу товарів (готової продукції) сторона, від імені якої здійснюється продаж консигнатором, визнає доход тільки після фактичної реалізації їх третьої стороні.

Витрати слід негайно відображати у Звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

Наприклад, підприємство придбало депозитний сертифікат комерційного банку „Альфа – банк” на суму 400000 грн. під 15% річних, терміном на 15 місяців. Виплата процентів здійснюється щоквартально. Через дев’ять місяців банк оголосив про свою неплатоспроможність. За цей час підприємство одержало дохід у вигляді процентів по депозитному сертифікату 45000 грн. За таких обставин підприємству слід негайно визнати вартість фінансової інвестиції витратами періоду та відображати їх у звіті про фінансові результати у статті „Інші витрати”, рядок 160.

Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Доходи і витрати, які відповідають вищенаведеним критеріям, наводять у звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку/ збитку звітного періоду, крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила.