Потенційна небезпека життєдіяльності людини. Види небезпек

НЕБЕЗПЕК. ВИДИ НЕБЕЗПЕК. КРИТЕРІЇ ПЕРЕХОДУ

НЕБЕЗПЕЧНОЇ ПОДІЇ У НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ.

КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.

Потенційна небезпека життєдіяльності людини. Види небезпек

Потенційна небезпека стає реальною за умови безпосереднього впливу на об’єкт. Кожна складова довкілля може бути об’єктом,який слід захищати від небезпеки. До об’єктів належать: людина, суспільство, держава, біосфера, техносфера тощо. На планеті залишилось обмаль територій з непорушеними екосистемами. Найбільше вони зруйновані в розвинених країнах – в Європі, Східній Америці, Японії. Так, площа непорушеної території на європейській частині континенту складає лише 15,6 % і є невеликими цятками біосфери, оточеними з усіх сторін територіями, які жорстко експлуатуються людиною[ 2].

Таким чином, більшість населення планети мешкають у техносфері, де умови проживання значно відрізняються від біосферних. У зв’язку з цим, останнім часом активно розвивається вчення про безпеку життєдіяльності людини в техносфері. Основна його ціль– захист людини від негативного впливу антропогенного та природного походження. Засобом досягнення цієї мети є оволодіння та реалізація суспільством знань та умінь, що спрямовані на зменшення фізичних, хімічних, біологічних та інших негативних впливів на людину та довкілля.

Таксономія небезпек – це класифікація та систематизування явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоди людині [ 9 ]. Приклад таксономії небезпек подано на рис.2.1.

Небезпеки класифікують таким чином:

1.За природним походженням ( природні, техногенні, антропогенні та комбіновані).

2.За часом проявлення (імпульсні, кумулятивні).

3.За локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера).

4.За наслідками ( захворювання, травми, загибель, пожежі).

5.За шкодою (соціальні, технічні, екологічні).

6.За сферою виявлення ( побутові, спортивні, дорожно – транспортні, виробничі).

7.За структурою ( прості, складні, похідні ).

8.За характером дії на людину (активні та пасивні).

9.За здатністю людини ( відчутні, невідчутні ).

Практика дає людині всі підстави для висування аксіоми, що будь – яка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна життєдіяльність людини існує як явно, так і приховано у формі виявів її результатів, котрі важко передбачити і які можуть спричинити травми, загибель, захворювання, погіршення працездатності, самопочуття та інші небажані наслідки.

Небезпека – це наслідок дії окремих чинників на людину. Розрізняють уражаючі, небезпечні та шкідливі чинники.

Уражаючі чинникиможуть призвести до загибелі людини.

Небезпечні чинники викликають за певних умов травми чи раптове погіршення здоров’я ( головний біль, погіршення зору, слуху, зміни психологічного й фізичного стану та ін.)

Шкідливі чинники можуть викликати захворювання чи зниження працездатності людини як у явній, так і в прихованій формі.

Розподіл чинників на уражаючі, небезпечні та шкідливі досить умовний. Один і той самий чинник може спричинити загибель людини, травму, захворювання чи не завдати ніякої шкоди через здатність її організму до протидії ( електричний струм, радіація та ін.).

У кожному конкретному випадку виникнення небезпеки в технічній системі має багато причинний характер, її розвиток відбувається через низку подій. Варіанти причин та наступні дії можна передбачити за умови створення системи, аналізу її структури, дій оператора під час обслуговування або ж управління технічною системою.

Наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супроводжується негативним впливом на людину. Для реалізації такого впливу необхідно, щоб виконувалися три умови: небезпека ( шкідливість ) реально існує й діє; людина знаходиться в зоні дії небезпеки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту.

Квантифікація небезпек – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня ( рівня ) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

Ідентифікація небезпек – це визначення типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо усунення чи ліквідації наслідків.

Останнім часом спеціалісти БЖД дедалі частіше вживають поняття “ ризик ” . Найзагальніше тлумачення ризику – частота реалізації небезпеки.

Ризикє критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймовірністю проявлення небезпеки та ймовірності присутності людини в небезпечній зоні.

Нескінчений малий ( нульовий ) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і, навпаки, чим вищий ризик, тим вища реальність небезпеки.

У США визначено індивідуальний ризик загибелі людини від різних джерел небезпеки ( табл. 2.1 ).

У СРСР ризик загибелі людини у працездатному віці від різних причин становив 175 * 10^-6 у 1980 р. та 1440 *10^-6 у 1985 р.( у 1980 р. загинуло 175 осіб на 1000 мешканців, а в 1985 р. – відповідно 144 особи ).

В табл. 2.1 наведено величини ризику загибелі людей з різних побутових причин в Україні. Для порівняння наведено дані США із табл. 2.1

Можна виділити такі методи визначення ризику:

- інженерний, який спирається на статистику, розрахунки частоти проявлення небезпек, ймовірнісний аналіз безпеки, та на побудову “ дерев ” безпеки

- модельний, який базується на побудові моделі впливу небезпек на окрему людину, соціальні, професійні групи

- експертний, за яким ймовірність різних подій визначається шляхом опитування досвідчених фахівців – експертів

- соціологічний ( соціометрична оцінка ), що базується на опитуванні населення та працівників.

Ці методи доцільно використовувати комплексно.

Традиційна техніка безпеки, що є складовою частиною елемента БЖД – охорони праці – базується на засадах забезпечення абсолютної безпеки. Однак така концепція неадекватна законам техносфери, оскільки, незважаючи на гуманність цього імперативу , він не є прийнятним, оскільки забезпечити нульовий ризик неможливо.

Нижче наводиться приклад номенклатури небезпек у алфавітному порядку

( за Бедрієм Я.І.) :

1.Алкоголь.2. Аномальна температура, вологість, тиск повітря.3. Аномальне освітлення.4. Блискавки.5. Вакуум.6. Вибухи та вибухові речовини.7. Висота.8. Вібрація.9. Вогонь та вогнепальні біоциди.10. Вода.11. Вулкан.12. Газ.14. Гербіциди.15. Гіподинамія.16. Гіпокінезія.17. Глибина.18. Голод.19. Гравітаційне тяжіння.20. Дим.21. Динамічне навантаження, тиск. 22. Дощ.23. Електрика.24. Емоційний стрес ( перевантаження). 25. Зсув. 26. Захворювання. 27. Зброя. 28. Землетрус.29. Зсув. 30. Інфразвук. 31. Інфрачервоне випромінювання. 32. Іскри.33. Клаустрофобія. 35. Корозія. 36. Лавини. 37. Лазерне випромінювання. 38. Магнітне поле.39. Макроорганізми та мікроорганізми.40. Ліки.41. Метеорити.42. Монотонність. 43. Накип. 44. Невагомість.45. Недостатня міцність.46. Ожеледь.47. Отруєння.48. Отруйні речовини.49. Охолодження.50. Падіння.51. Пара.52. Перевантаження.53. Перенапруга.54. Пестициди.55. Повінь.56. Пожежа.57. Порох.58. Психологічна несумісність.59. Пульсація світла.60. Радіація.61. Резонанс.62. Рідкі гази.63. Розумове перенапруження.64. Снігопад.65. Сонливість.66. Сонячна активність.67.Спрага.68. Статична характеристика.69. Струм великої. частоти.70. Тайфун.71. Туман.72. Ударна хвиля.73. Укуси.74. Ультразвук.75. Ультрафіолетове випромінювання.76. Ураган.77. Хитавиця.78. Холод. 79.Циклон.80. Цунамі.81. Шум

Рис. 2.1. Приклад таксономії небезпек

Рис. 2.1. Приклад таксономії небезпек