Аксіоми Безпеки Життєдіяльності

Як зазначив доктор технічних наук, професор, академік МАБЖД О. І. Запорожець на Міжнародній конференції БЖД Л – 2004, життя можна прожити тільки в безпеці. Якщо небезпеку не можна ліквідувати, то її слід контролювати. Аналіз реальних ситуацій, подій та факторів дає змогу сформулювати 3 аксіоми про безпеку життєдіяльності. Це такі [2]:

Аксіома №1. Техногенні небезпеки існують, якщо повсякденні потоки речовини, енергії та інформації у техносфері перевищують порогові значення.

Порогові та гранично допустимі значення небезпек установлюють­ся з урахуванням даних щодо умов збереження функціональної та структурної цілісності людини та природного середовища. Дотриму­вання гранично допустимих значень потоків створює безпечні умови життєдіяльності людини у життєвому просторі і виключає негатив­ний вплив техносфери на довкілля.

Аксіома №2. Джерелами техногенних небезпек є складові техно­сфери.

Небезпеки виникають за наявності дефектів та інших несправ­ностей у технічних системах, у результаті неправильного їх викори­стання, а також через наявність відходів, якими супроводжується , експлуатація технічних систем. Це, як правило, призводить до ви­никнення травмонебезпечних ситуацій, шкідливих впливів на люди­ну, довкілля й елементи техносфери.

Аксіома №3. Техногенні небезпеки діють у просторі й у часі. Травмонебезпечні фактори діють, як правило, короткочасно та спонтанно в обмеженому просторі. Вони виникають під час аварій, катастроф, вибухів та раптових зруйнуваннях будівель і споруд.

Для шкідливих впливів характерний тривалий та періодичний негативний вплив на людину, довкілля й елементи техносфери. Про­сторові зони змінюються в широких межах від робочих та побутових зон до розмірів усього земного простору. До останніх належать вплив викидів парникових та озоноруйнівних газів, надходження радіоак­тивних речовин в атмосферу тощо.

Аксіома №4. Техногенні небезпеки чинять негативний вплив на людину, довкілля та елементи техносфери одночасно.

Людина та техносфера, що її оточує, перебуваючи у безперервному матеріальному, енергетичному та інформаціонному обміні, утворю­ють постійну просторову систему «людина—техносфера». Одночасно існує система «техносфера-довкілля». Техногенні небезпеки не діють вибірково, вони негативно впливають на всі складові вищезгаданих систем одночасно, якщо останні опиняються у зоні впливу небезпек.

Аксіома №5. Техногенні небезпеки погіршують здоров'я людини, призводять до травм, матеріальних збитків та деградації довкілля.

Вплив травмонебезпечних факторів призводить до травм або заги­белі людей. Для впливу таких факторів характерні значні матеріаль­ні збитки.

Вплив шкідливих факторів, як правило, тривалий, він негативно діє на стан здоров'я людей, призводить до професійних та регіональ­них захворювань.

Аксіома №6. Захист від техногенних небезпек досягається вдосконаленням джерел небезпек, збільшенням відстані між джерелом небезпеки та об'єктом захисту, використанням захисних заходів.

Зменшити потоки речовин, енергії та інформації у зоні діяльності людини можна, зменшуючи ці потоки на виході із джерела небезпеки або підвищуючи відстань від джерела до людини. Якщо це не можна здійснити практично, то потрібно використати захисні засоби: захис­ну техніку, організаційні заходи тощо.

Аксіома №7. Показники комфортності процесу життєдіяльності пов'язані з видами діяльності та відпочинку людини.

Це означає, що досягнення найбільш ефективної діяльності та найкращого відпочинку потребує вибору та підтримки відповідних показників комфортності середовища проживання.

Аксіома №8. Компетентність людей у світі небезпек та способах захисту від них — необхідна умова досягнення безпеки життєдіяль­ності.

Широка та з часом наростаюча гама техногенних небезпек, відсут­ність природних механізмів захисту від них потребує набування лю­диною навичок виявлення небезпек та застосування засобів захисту.

Цього можна досягнути лише в результаті навчання та набування до­свіду на всіх етапах освіти та практичної діяльності людини.