Стаття 160 КК України. Порушення законодавства про референдум

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, які виникають при: реалізації права громадян України ініціювати референдум та брати в ньому участь; реалізації права на агітацію під час проведення референдуму; забезпеченні нормальної організації та проведення референдуму; правильному підрахунку та встановленні результатів референдуму; при реалізації громадянами права на участь у референдумі у частині забезпечення таємниці волевиявлення.

Предметом злочину в окремих його формах є документи референдуму.

З об'єктивної сторони злочин передбачений ст. 160 КК України може бути вчинений у формі: 1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі; 2) перешкоджання веденню агітації до дня проведення референдуму; 3) підроблення документів референдуму; 4) приписування голосів; 5) неправильного підрахунку голосів; 6) порушення таємниці голосування.

Перешкоджання веденню агітації може полягати у прямій забороні вести агітацію “за” чи “проти” прийняття рішення, що виноситься на референдум, або створенні умов, які унеможливлюють чи суттєво ускладнюють проведення такої агітації.

Приписування голосів полягає у внесенні до офіційних документів референдуму завідомо неправдивих відомостей, які не відповідають дійсності про: кількість громадян, які включені до списків громадян, що мають право брати участь у референдумі на відповідній дільниці для голосування; кількість громадян, котрі взяли участь у голосуванні; кількість громадян, які голосували за схвалення поставленого на референдум закону, рішення; кількість громадян, які голосували проти його схвалення. Тобто приписування можна розглядати як часткову підробку документа референдуму.

Завідомо неправильним підрахунком голосів потрібно вважати умисне спотворення результатів голосування, яке може полягати у збільшенні або зменшенні: числа учасників референдуму, які внесені в списки та взяли участь у голосуванні; кількості бюлетенів, визнаних недійсними; кількості голосів, які подані на користь вирішення того чи іншого питання, винесеного на референдум.

Злочин, передбачений ст. 160 КК України вважається закінченим з моменту вчинення фактичних дій, які його становлять.

Суб'єкт злочину в ч.1 ст. 160 КК України – загальний, а в ч.2 ст. 160 КК України – спеціальний (член комісії з проведення референдуму або інша службова особа). До членів комісії з проведення референдумів належать: члени Центральної комісії з всеукраїнського референдуму, комісії Автономної Республіки Крим із всеукраїнського референдуму, обласних, районних, міських, районних у містах, селищних, сільських комісій з референдуму, дільничних комісій з референдуму.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.