Стаття 159 КК України. Порушення таємниці голосування

Безпосереднім об’єктом злочину, склад якого передбачений в диспозиції ст. 159 КК України, є суспільні відносини, які пов’язані з реалізацією громадянами виборчого права та права на участь у референдумі у частині забезпечення таємниці волевиявлення.

Потерпілим від злочину є громадянин України який бере участь у голосуванні під час проведення виборів або референдум у і права якого порушуються діями винної особи. Для визнання особи потерпілою від злочину кримінальна відповідальність за який передбачена в ст. 159 КК України не має значення усвідомлювала вона чи не усвідомлювала, що її право на таємницю голосування порушується сторонніми особами.

Об’єктивну сторону злочину утворює діяння, яке спрямоване на розголошення відомостей про зміст волевиявлення громадянина на виборах або референдумі.

Розголошення змісту волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі полягає у тому, що особа, якій став відомий зміст такого волевиявлення, ознайомлює з ним сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, що надають можливість стороннім особам ознайомитися зі змістом волевиявлення громадянина. При цьому спосіб, яким вчинене розголошення, на кваліфікацію не впливає (усно, в засобах масової інформації, демонстрація відеозапису чи фотознімка заповнення громадянином бюлетеня тощо).

Порушення таємниці голосування вважається закінченим з моменту вчинення дії чи бездіяльності, що порушило таємницю голосування під час проведення виборів або референдуму і призвело до розголошення змісту волевиявлення.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотив і мета злочину можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

За ч.1 ст. 159 КК України суб’єкт злочину загальний – фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. За ч.2 ст. 159 КК України суб’єкт злочину спеціальний – член виборчої комісії, комісії з референдуму або інша службова особа з використанням свого службового становища.

Кваліфікуючими ознаками злочину передбаченого ст. 158¹ КК України є вчинення його членом виборчої комісії, комісії з референдуму або іншою службовою особою з використанням свого службового становища.

Стаття 159-1 КК України. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)

Безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують дотримання виборчих прав і встановлений виборчим законодавством порядок фінансування виборчої компанії.

Предметом злочину передбаченого ст. 159-1 КК України можуть бути: 1) грошові кошти у великому розмірі, які надаються з порушенням встановленого законом порядку кандидату, політичної партії (блоку), місцевій організації партії (блоку) як фінансова (матеріальна) підтримка для здійснення ними виборчої кампанії; 2) матеріальні цінності, передані кандидату, політичній партії (блоку) на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками; 3) агітаційні виготовлені або поширені без оплати з виборчого фонду чи оплачені з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками; 4) кошти, сплачені за виготовлення чи поширення агітаційних матеріалів.

Великим розміром у примітці до ст. 159-1 КК України визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, що перевищує чотириста мінімальних розмірів заробітної плати.

Грошовими коштами є грошова одиниця України – гривня та іноземна валюта, які перебувають в обігу і є законними платіжними засобами на території України та інших держав.

Матеріальними цінностями є майно, яке є одним із видів об’єктів цивільних прав.

Агітаційні матеріали – це виборчі листівки, плакати, інші друковані видання, в яких розміщені матеріали передвиборчої агітації, носії зовнішньої реклами з такими матеріалами, аудіовізуальні твори, фонограми, відеограми, комп’ютерні програми, в яких розміщені матеріали передвиборчої агітації.

Об’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 159-1.КК України полягає у наданні фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої компанії кандидату, політичній партії (блоку), з порушенням встановленого законом порядку шляхом : 1) передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками; 2) Виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками; 3) оплати виготовлення чи поширення агітаційних матеріалів; 4) використання у великому розмірі фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) кандидатом, його уповноваженим представником, довіреною особою кандидата чи уповноваженою особою з порушенням встановленого законом порядку.

Передача грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками полягає у внесенні грошових коштів на виборчий рахунок кандидата, політичної партії (блоку), відкритий ними в установі банку України в порядку, встановленому Національним банком України за погодженням із ЦВК, або ж передача їм будь-яких матеріальних цінностей без оплати їх вартості чи за цінами (розцінками), значно нижчими їх справжньої вартості.

Виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками, полягає у здійсненні вказаних виборчих процедур без оплати з виборчого фонду взагалі або з оплатою з такого фонду, яка провадилася за необґрунтовано заниженими розцінками. Особливістю цих видів злочинного порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) є те, що фінансова (матеріальна) підтримка вказаним суб’єктам виборчого процесу надається шляхом вчинення дій, спрямованих на забезпечення проведення передвиборної агітації, – суб’єкт злочину безпосередньо забезпечує виготовлення або поширення агітаційних матеріалів.

Оплата виготовлення чи поширення агітаційних матеріалів виражається в тому, що суб'єкт злочину самостійно не здійснює виготовлення чи поширення таких матеріалів, а лише оплачує їх, діючи всупереч встановленому виборчим законодавством порядку фінансування передвиборних агітаційних заходів чи матеріалів.

Використання фінансової (матеріальної) підтримки – це розпорядження та користування коштами або майном, одержаними як фінансова (матеріальна) підтримка, при здійсненні виборчої компанії. Використання може полягати у будь-яких витратах, які несе кандидат, партія (блок) при здійсненні своєї виборчої кампанії.

Злочин, передбачений ст. 159-1 КК України вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із вказаних у диспозиції дій.

Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 159-1 КК України, – загальний. В ч. 2 ст. 159-1 КК України – спеціальний (кандидат, уповноважений представник кандидата, довірена особа кандидата, уповноважена особа).

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою злочину є його вчинення за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 159-1 КК України).