Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача

ПЛАН

Злочини проти виборчих прав громадян та права на участь у референдумі

Злочини проти трудових прав громадян

Злочини в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності

Злочини, які посягають на інші особисті права і свободи громадян

Злочини, що посягають на недоторканність приватного життя

Злочини проти сім’ї

Злочини проти свободи совісті

Родовим об'єктом злочинів, передбачених розділом IV Особливої частини КК є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, які забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина. В залежності від безпосереднього об’єкта злочинів передбачених розділом V Особливої частини КК України їх можна розділити на такі види:

Злочини проти виборчих прав громадян та права на участь у референдумі - ст. ст. 157–160 КК України.

Статті, в яких передбачено відповідальність за порушення виборчих прав та права на участь у референдумі вирізняються високим ступенем бланкетності.

Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача

Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 157 КК України, є суспільні відносини, які виникають при реалізації громадянами свого виборчого права та права на участь у референдумі; реалізації права на участь в роботі ініціативної групи референдуму, виборчої комісії та комісій референдуму; нормальній діяльності виборчої комісії та комісії з референдуму.

Додатковим безпосереднім об’єктом злочину може виступати здоров’я особи, власність, нормальна діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій.

Потерпілими від злочину відповідно до диспозиції ст. 157 КК України є: громадянин України, який наділений право обирати і бути обраним або має право на участь у референдумі; інший суб’єкт виборчого процесу; член виборчої комісії; член комісії з референдуму; член ініціативної групи з референдуму; офіційний спостерігач.

Об’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 157 КК України виражається у таких формах: перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень; ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин; втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом.

Під перешкоджанням в ст. 157 КК України слід розуміти діяння спрямовані на створення перешкод, спрямованих як проти здійснення громадянами свого виборчого права, права на участь у референдумі, так і проти діяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, ініціативної групи референдуму та ін. Перешкоджання реалізації громадянами будь-якого із зазначених прав буде мати наслідком кримінальну відповідальність. Зокрема, кримінально караним є створення перешкод при реалізації ініціативи проведення референдуму, реєстрації ініціативних груп, збору підписів на підтримку ініціативи проведення референдуму, ведення агітації з питань референдуму тощо. Перешкоджання роботі виборчої комісій може полягати в зриві її засідання, блокуванні приміщення комісій тощо.

В свою чергу слід зазначити, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину передбаченого ст. 157 КК України є способи його вчинення: підкуп, обман, примушування, насильство, знищення чи пошкодження майна, погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження майна. Останні три способи злочину утворюють кваліфікований склад злочину передбаченого ч.2 ст. 157 КК України.

Підкуп полягає у схиленні громадянина до певної дії або бездіяльності з метою перешкоджання здійсненню його виборчих прав та права на участь у референдумі чи діяльності по їх забезпеченню шляхом надання або обіцянки надання як компенсації матеріальних цінностей, інших вигод матеріального характеру чи можливості безкоштовно або на пільгових умовах користуватися послугами. Предметом підкупу можуть бути гроші, подарунки, майно або майнові вигоди;

Обман – це психічний вплив на особу чи групу осіб (виборчу комісію, ініціативну групу референдуму, комісію з референдуму) шляхом введення їх в оману стосовно дійсних явищ і фактів, які мають безпосереднє відношення до здійснення громадянами своїх виборчих прав або права на участь у референдумі та до діяльності інших суб’єктів, зазначених у ч.1 ст. 157 КК України.

Насильство – умисний, протиправний фізичний вплив на громадянина – члена ініціативної групи референдуму, виборчої комісії, комісії з референдуму (заподіяння побоїв, удару, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, зв’язування, позбавлення чи обмеження волі), який спрямований на порушення прав, фізичну недоторканність або обмеження волі з метою впливу на волевиявлення або прийняття бажаного для винного рішення, у процесі виконання потерпілим своїх обов’язків.

Знищення майна – це приведення його у повну непридатність до використання за цільовим призначенням, внаслідок чого майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність. Пошкодженням майна визнається погіршення якості, зменшення цінності речі або приведення її на якийсь час у не придатний до використання за цільовим призначенням стан.

Погроза - психічний вплив на потерпілого шляхом доведення до його свідомості наміру винного реально заподіяти йому фізичну, моральну або майнову шкоду з метою перешкодити реалізації його виборчого права або права на участь.

Примушування передбачає розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого, чи його близьких родичів або погроза вчинення таких дій, шантаж, погроза обмеження прав і свобод потерпілого (звільнення з роботи (посади), виключення з учбового закладу, позбавлення волі, тощо) або інші незаконні дії.

Під ухиленням члена виборчої комісії у роботі комісії в ч.1 ст. 157 КК України слід розуміти невиконання покладених виборчим законодавством на члена виборчої комісії обов’язків щодо роботи виборчої комісії без поважних причин.

Перешкоджання у формі втручання службової особи у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму своїх повноважень характеризується тим, що воно: 1) здійснюється службовою особою з використанням її службового становища; 2) стосується здійснення повноважень виборчої комісії або комісії з референдуму, установлених законом; 3) вчиняється шляхом незаконної вимоги або вказівки. Проте зауважимо, що таке втручання утворює склад злочину, передбаченого ч.4 ст. 157 КК України, в тому випадку, коли воно мало незаконний характер, тобто коли безпосередньо способом перешкоджання є незаконна вказівка або вимога.

Під вимогою слід розуміти висловлене службовою особою до комісії з референдуму прохання (побажання) щодо прийняття нею відповідного рішення, яке не припускає заперечень і підлягає виконанню комісією. Вказівка як спосіб незаконного втручання у здійснення повноважень комісією з референдуму полягає у виданні службовою особою керівних настанов, які передбачають неухильне їх виконання комісією при прийнятті нею відповідного рішення. Поряд з цим, незаконною визначається вимога або вказівка, яку службова особа не могла пред’являти (віддавати) комісії, виходячи зі своїх повноважень.

Втручання службової особи у діяльність комісій з референдуму у вигляді законних вказівок і вимог щодо організації їх роботи, її поліпшення та дотримання законності в діяльності таких комісій складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157 КК України, не утворює.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. В ч.4 ст. 157 КК України обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета – вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Суб’єкт злочину, передбаченого ч.1 ст. 157 КК України у формі перешкоджання здійсненню виборчих прав або права на участь у референдумі загальний. У формі ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії , суб’єкт злочину спеціальний – член виборчої комісії. В ч. 3-4 ст. 157 КК України спеціальними суб’єктами злочину є член виборчої комісії, службова особа.

Кваліфікуючими ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 157 КК України є: 1) в ч.2 ст. 157 КК України: застосування насильства; знищення чи пошкодження майна; погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження майна; 2) в ч.3 ст. 157 КК України вчинення перешкоджання: за попередньою змовою групою осіб; членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням свого службового становища.

Стаття 158. Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців

Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 158 КК України, є суспільні відносини, пов’язані з: реалізацією права громадян на участь у виборах та референдумі; виготовленням, зберіганням та використанням виборчих документів та документів референдуму; забезпеченням нормальної організації та проведення виборів та референдуму; правильним підрахунком та встановленням результатів виборів та референдуму; формуванням бази даних Державного реєстру виборців, одержанням та використанням відомостей про виборців (персональних даних), внесених до бази даних, а також захистом таких відомостей від несанкціонованого доступу до них.

Предметом злочину є: виборчі документи, документи референдуму, скринька з бюлетенями, відомості (інформація), що міститься у базі даних Державного реєстру виборців.

Виборчими документами є документи, які складаються в процесі проведення виборів: виборчі бюлетені, відкріпні посвідчення,протоколи підрахунку голосів виборців, рішення виборчих комісій, контрольні талони виборчих бюлетенів, посвідчення кандидатів в народні депутати або їх довірених осіб, та ін.

Документами референдуму є документи, які складаються в процесі проведення референдуму: бюлетень для голосування на референдумі, підсумковий протокол підрахунку голосів громадян, які взяли участь у голосуванні, протокол зборів про утворення ініціативної групи, свідоцтво про реєстрацію ініціативної групи, підписні листи, списки громадян, які мають право брати участь у референдумі.

Скринька для голосування є предметом злочину лише у випадку. Коли в ній знаходяться бюлетені для голосування, та ін.

Об'єктивна сторона може проявлятися у наступних формах:

– ч.1 ст. 158 КК України: незаконне виготовлення виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі; зберігання завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі; використання таких бюлетенів чи бланків;

– ч. 2 ст. 158 КК України: підробка виборчих документів, документів референдуму; використання завідомо підроблених виборчих документів, документів референдуму;

– ч. 4 ст. 158 КК України: незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем;

– ч. 5 ст. 158 КК України: викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями; приховування цих предметів; незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями;

– ч. 7 ст. 158 КК України: підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму до остаточного підрахунку голосів чи встановлення результатів голосування; включення неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування на референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні; підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи громадян, які мають право брати участь у референдумі; незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення;

– ч. 8 ст. 158 КК України: надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можливості проголосувати за іншу особу; надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можливості проголосувати більше ніж один раз у ході голосування; надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особі, яка не включена до списку виборців (громадян, які мають право брати участь у референдумі) на відповідній виборчій дільниці (дільниці з референдуму); надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі);

– ч. 9 ст. 158 КК України: надання неправдивих відомостей до органу Державного реєстру виборців;

– ч. 10 ст. 158 КК України: розпорядження щодо внесення завідомо неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців;

– ч. 11 ст. 158 КК України: внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців; несанкціоновані дії з інформацією, що міститься у базі даних Державного реєстру виборців; інше несанкціоноване втручання у роботу Державного реєстру виборців.

В ст. 158 КК України передбачено дев’ять самостійних, окремих складів злочинів, сформульованих у ч.ч. 1, 2, 4, 5, 7, 8, 9, 10, та 11. Кваліфіковані склади злочинів передбачені ч.ч. 2, 5, 9, 10, 11 визначені в ч.ч. 3, 6 та 12 ст. 158 КК України.

Під підробкою виборчих документів або документів референдуму потрібно розуміти: 1) повне виготовлення сфальсифікованого документа; 2) внесення в текст справжнього документа змін, внаслідок чого викривляється зміст фактів, що посвідчуються таким документом.

Злочини передбачені ч.ч. 1, 2, 4, 5, 8, 9, 10, 11 ст. 158 КК України є формальними і вважаються закінченими з моменту вчинення відповідних дій зазначених у їх диспозиціях. Склади злочинів передбачених ч. ч. 3, 6, 7 та 12 ст. 158 КК України є злочинами з матеріальним складом і вважаються закінченими з моменту настання відповідних наслідків, які в свою чергу є кваліфікованими ознаками.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Необережне знищення чи пошкодження скриньки з бюлетенями виключає відповідальність за ст. 158 КК України, і за наявності відповідних підстав може бути кваліфіковане за ст. 196 КК України.

Суб’єкт злочину передбаченого ч.ч. 1, 5, 6, ст. 158 КК України – загальний. В ч.ч. 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10 ст. 158 КК України суб’єкт злочину спеціальний – виборець, член виборчої комісії, член комісії з референдуму, член ініціативної групи з референдуму, кандидат, його уповноважений представник, уповноважена особа політичної партії (блоку), керівник суб’єкту надання відомостей про виборців до органу ведення Державного реєстру виборців, службова особа органу Державного реєстру виборців. Відповідно до ч. 11 ст. 158 КК України передбачена відповідальність як спеціального суб’єкта злочину – службова особа, яка має доступ до інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру виборців, так і загального, так і іншої особи (загальний суб’єкт).

Кваліфікуючими ознаками злочину передбаченого ч.ч. 2, 5, 10, 11 ст. 158 КК України є вчинення таких діянь, що: 1) вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу; 2) призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі) (ч.ч. 3, 6, 12 ст. 158 КК України). В ч. 9 та 10–11 ст. 158 КК України кваліфікуючою ознакою злочинів є їх вчинення службовою особою з використанням службового становища (ч. 10 ст. 158 КК України), та за попередньою змовою осіб (ч. 12 ст. 158 КК України).

Крім цього, кваліфікуючою ознакою злочину у формі викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконного знищення чи псування скриньки з бюлетенями є вчинення їх членом виборчої комісії, комісії з референдуму, що призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців чи встановити результати референдуму (ч. 7 ст. 158 КК України), а у формі умисного надання неправдивих відомосте до органу Державного реєстру виборців – вплив на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці.