Класи сильних дієслів

У залежності від типу чергування кореневого голосного за аблаутом і деяких особливостей кінцевої частини дієслівної основи в германських мовах розрізняють 7 класів сильних дієслів (іноді прийнято говорити "7 рядів аблаута"). За підрахунками фахівців, більшість зафіксованих у давніх герм. мовах сильних дієслів (близько 3/4) належать до одного з перших трьох класів. Отже, це були найбільш продуктивні класи сильних дієслів у германських мовах. Слід відзначити, що генстично тотожні дієслова, як правило, у різних герм. мовах належали до того самого класу, хоча спостерігалися й такі випадки, коли те саме дієслово в різних герм. мовах належало до різних класів. Наприклад, дісл. taka "брати" належить до 6 класу, а гот. tēkan "торкати"- до 7 класу. Крім того, траплялося, що сильні дієслова переходили в розряд слабких.

В основі чергування голосного в германських сильних дієсловах лежить іє. якісний і кількісний аблаут. Іє. -e- могло чергуватися з -о- (якісний аблаут), короткі -e- і -о- могли чергуватися з довгими -ē- і -ō-, а також з нульовим чи редукованим звуком ∂ (кількісний аблаут). Але найголовніше, що слід мати на увазі при розгляді рядів аблаута, — цс тс, що голосні -e- і -о- чергувалися в індоєвропейській мові в складі дифтонгів, другою частиною яких могли бути звуки і, u, а також r, l, m, n. Наприклад, якщо це був дифтонг із -n-, то іє. чергування повинно було виглядати так: еп-оп-п. Перша форма представляє нормальний ступінь, друга - якісний, третя – нульовий.

Германські ряди аблаута сильних дієслів ілюструють формами інфінітива (1-а форма), 1-ї чи 3-ї особи однини минулого часу (2-а форма), першої чи третьої особи множини минулого часу (3-я форма) і формою дієприкметника другого (4-а форма).

У першому ряді спостерігається германське чергування ī-аі-і-і, де ī^-- нормальний ступінь, аі – якісний ступінь, i - нульовий ступінь (у складі дифтонгів звук -i- не зникає і зберігається в усіх ступенях, у тому числі й у нульовому).

да. Wrītan- wrât – writon – writen "писати"

двн. Scrīban – screib – scribum – giscriban "писати"

Удругому ряді чергуються іє. еu-оu-u-u, що відповідає гот. іи-аu-u-u. У двн. дифтонг аи піддавався монофтонгізації перед h чи дентальними приголосними; певні зміни відбулися й у давньоанглійській, в результаті чого другий ряд виглядає так:

двн. Biotan – bōt – butum – gibotan "пропонувати"

да. Bēodan – bēad – budon – boden

Чергування ð – Þ у готській обумовлено законом Вернера. Таке чергування приголосних за законом Вернера спостерігається й у деяких інших дієслів:

двн. Kiosan – kōs – kurum – gikoran "вибирати"

да. Cēosan – cēas – curon – coren "вибирати"

Зміна u > о у двн. і в да. спричинена переломленням перед а; u добре зберігається в готській.

Третій ряд характеризується іє. чергуванням типу еп - оп — п, що відповідає герм. еп/іп - ап - uп: гот. Bindan – band – bundum. Замість сонорного п у третьому ряді можуть зустрічатись й інші сонорні (r, 1, т):

гот. Hilpan – halp – hulpum – hulpans "допомагати"

да. Helpan – healp – hulpon – holpen "допомагати"

Подібність перших трьох класів полягає в тому, що в них представлене іє. чергування е - о - нуль у складі дифтонгів з другою частиною і, u, а також r, l, m, n. Такe чергування відбиває дуже давню стадію іє. аблаута.Тому можна думати, що перші три класи герм. сильних дієслів представляють найдавніший пласт германської дієслівної лексики.

У четвертому ряді представлено іє. чергування типу ет - от -ēт -, що відповідає герм. ет/іт - ат - ǽm. Оскільки герм. ǽ розширилося в німецькій в â, у двн. це дієслово набуває таких форм: neman – nam – nâmum - ginoman. В англійській мові голосні піддалися подальшим змінам: niman – nom – nōmon - numen. Зрозуміло, що, крім m, у четвертому ряду в складі іє. Дифтонгів могли бути r, l, n.

Герм. u піддається переломленню у дієприкметниках (у готській – тільки перед r):

двн. Beran – bar – bârum - giboran "нести, родити"

да. Beran – bær - bǽron - boren

П'ятий ряд аблаута представлений іє. чергуванням е - о - ē - е і, відповідно, германським e/і - a - ǽ - е/і (сонорні т, п, 1, r у цьому ряду не зафіксовані).

гот. Giban – gaf – gēbum – gibans "давати"

У цьому випадку ж також переходило в західногерманських мовах у â, чергування b – f у наведеному прикладі обумовлено законом Вeрнeра.

двн. Geban – gab – gâbum – gigeban "давати"

да. Giefan – geaf – gēafon – giefen

Четвертий і п'ятий класи сильних дієслів відрізняються від перших трьох тим, що в множині претерита замість нульового ступеня (як у перших трьох класах) спостерігається подовжений ступінь (герм. nǽm-um і gǽb-um).

Поява подовженого ступеня у претериті 4-го і 5-го класів не знайшла в германістиці остаточного пояснення.

У шостому ряді чергуються іє. звуки о (чи ∂) - ō- ō, герм. а - ō- ō:

двн. Faran – fuor – fuorum – gifaran "їхати, рухатися"

да. Faran – fōr – fōron – faren

У німецьких формах спостерігається чергування за законом Вернера і дифтонгізація ō > uо (> н. u).

Нарешті, сьомий ряд утворюють так звані рeдуплікуючі дієслова. Форми цих дієслів ішникають у результаті взаємодії двох граматичних способів – подвоєння (редуплікації) і внутрішньої флексії, тобто чергування за аблаутом. Рсдуплікуючі дієслова були представлені в давніх германських мовах декількома типами (класами). Як зразок наводимо гот. Lētan: Lētan – lailōt - lailōtum (диграф аі у формах готського дієслова Lētan означає звук е). У редуплікуючих дієсловах збереглися залишки іє. кількісною чергування ē-ō-∂ у складі дифтонгів. Так, дифтонг ∂i представлений у гот. haitan "кликати, називати", да. hâtan "наказувати, називати"; ōi у готській формі haihait (3-я особа мин. часу).

да. Hâtan – hēt – hēton – hâten

двн. Heizan – hiez – hiezum – giheizan

Іє. і герм. чергування в сильних дієсловах 7-го класу представлене в підсумковій таблиці (див. табл. 18).

Таблиця 18. Аблаут у германських сильних дієсловах