Парадигма 26. Дієвідміна сильного дієслова в оптативі дійсного часу
Однина
Давньоанглійська | Давньонімецька | |
1 ос. | binde | bintу |
2 ос. | binde | bintēs |
3 ос. | binde | binte |
Множина
Давньоанглійська | Давньонімецька | |
1 ос. | binden | bintēm |
2 ос. | binden | bintēt |
3 ос. | binden | bintēn |
Для спільногерманської реконструюють такі закінчення оптатива (див.таблицю 17).
Таблиця 17. Германські закінчення оптатива
однина | множина | двоїна | |
1 ос. | о(u) | аі-mē/me | аі-we |
2 ос. | аiz-, -s | аі-þi/đi | аі-þs |
3 ос. | аі-đþ | аі-nđ/nþ | - |
В іє. мові-основі наведеним герм. закінченням відповідають такі тематичні закінчення оптатива: oi-m, oi-s, oi-t (однина); -омпе, оі-me, oi-te, oi-ent (множина).
Зіставлення реконструйованих герм. та іє. закінчень показує, що герм. показник оптатива -аі- закономірно відповідає іє. - о-і, де перший елемент - це тематична голосна основи, а власне показник оптатива - голосна -і-. Спільногерманський суфікс -аі-, зберігається в повному вигляді тільки в готській мові.
Певні ускладнення викликає тлумачення 1-ої особи однини у готській мові, що генeтично не відповідає закінченню в зах.-герм. i сканд. ареалах. У зах.-герм. мовах е (< ē) походить від -аі-, у той час як гот. - аu не може бути зведене до -аі. Тому стосовно гот. - аи у 1-ій особі однини оптатива в германістиці висловлювалося кілька гіпотез. Можна припустити, що гот. – аu < іє. oi-m. Оскільки m розвивається в гот. ит, могла виникнути форма -аі-ит, яка в результаті стягнення голосних і редукції кінцевого –т перетворилася в -аи.
Дієвідміна сильних дієслів у презенсі медіопасива в готській мові представлена в парадигмі 27.
Парадигма 27 Медіопасив сильних дієслів (індикатив)
однина множина
1 ос. bindada bindanda
2 ос. bindaza bindanda
3 ос. bindada bindanda
Медіопасив зберігся тільки в готській мові. Деякі форми медіопасива засвідчені в да. hâtte і в дісл. heite (форми герм. дієслова haitana "називати, кликати"). В оптативі медіопасивні форми виглядали так: bindaidau, bindaizau, bindaidau (однина), bindaindau (для всіх трьох осіб множини).
Вважають, що герм. медіальні закінчення походять від іє. закінчен- ня перфекта, оскільки іє, перфект виражав стан. У множині закінчення медіопасива були однаковими для всіх трьох осіб. Це є готською інновацією, тому що в іє. прамові перфектні закінчення диференціювалися за особами і в однині, і в множині.
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 1068;